Рішення № 86155716, 05.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2019 року № 640/20374/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо рішення від 26 липня 2018 року №520 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру ОСОБА_1 за період з 27 лютого 2016 року по 31 травня 2018 року на загальну суму 119653, 59 грн. у розмірі 20% щомісячно до повного його погашення;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26 липня 2018 року №520 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру ОСОБА_1 за період з 27 лютого 2016 року по 31 травня 2018 року на загальну суму 119653, 59 грн. у розмірі 20% щомісячно до повного його погашення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розміру 55% від суми грошового забезпечення та повернути борг у розмірі 20% від суми пенсії, який було незаконно утримано з позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій територіального органу Пенсійного фонду України щодо прийняття оскаржуваного рішення та вважає рішення відповідача протиправним, оскільки отримана ним у вказаний період пенсія є єдиним джерелом доходу і не може вважатись надміру виплаченою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив та наголосив, що рішення прийнято у межах повноважень суб`єкта владних повноважень, у спосіб передбачений чинним законодавством, зокрема, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, якою тимчасово встановлено обмеження щодо виплати пенсії працюючим пенсіонерам.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 07 листопада 2015 року призначена на посаду старшого оперуповноваженого Дарницького управління Головного управління Національної поліції України в м. Києві з присвоєнням звання «майор поліції» на підставі наказу № 7 о/с від 07 листопада 2015 року.

Національною поліцією України 23 листопада 2015 року виданий наказ № 102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України».

Відповідно до Наказу №102 - з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17 листопада 2015 №1465, наказано:

«Відповідно до Наказу ГУ НП в Києві від 26 лютого 2016 року № 174 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - через службову невідповідність».

Як вбачається з матеріалів справи позивач 30 серпня 2016 року звернулась до Пенсійного фонду України з метою отримання пенсії, яку останній призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та видано пенсійне посвідчення 08 листопада 2016 року.

Окружним адміністративним судом міста Києва 28 грудня 2016 року винесено постанову про повне задоволення адміністративного позову щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

На виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено у займаній посаді з виплатою всіх відповідних грошових виплат.

ОСОБА_1 10 лютого 2017 року приступила до виконання своїх службових обов`язків на посаді.

ОСОБА_1 23 серпня 2017 року звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (Наказ ГУ НП від 23 серпня 2017 року № 905 о/с. Стаж роботи - 20 років, 01 місяць, 02 дні).

Як зазначено відповідачем та не заперечувалось позивачем 06 квітня 2018 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії та надала пакет документів, підготовлений і направлений Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у м. Києві, у зв`язку за звільненням зі служби позивача 23 серпня 2017 року.

В той же час, 10 серпня 2018 року представник позивача отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08 червня 2018 року №10487/04 та від 08 серпня 2018 року №56748/04, зі змісту яких вбачається, що на думку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у ОСОБА_1 виникла переплата за період з 27 лютого 2016 року по 31 травня 2018 року на загальну суму 119653,59 грн.

У даних листах наявне посилання на рішення №520 від 26 липня 2018 року про стягнення суми пенсії, виплаченої надміру з 01 серпня 2018 року по 20% від сум пенсійних виплат щомісяця до повного погашення.

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним, а власні права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стягненню з пенсіонера підлягають тільки суми пенсії, надміру виплачені йому внаслідок зловживань з боку пенсіонера (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо).

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695.

У підпунктах 3, 4 Порядку встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування, яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

За змістом названих норм відповідальність пенсіонера наступає виключно у випадках свідомого надання особисто пенсіонером особистої недостовірної інформації або неповідомлення органу, який призначає пенсію, відомих йому обставин, що зумовлюють зменшення призначеної пенсії. На пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.

Отже, на пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені надмірно проведені виплати пенсії виплачені позивачу не з вини пенсіонера, будь-яких даних про зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних даних відповідачем не надано та не встановлено.

Оскільки жодних фактів зловживань з боку позивача або подання ним недостовірних даних для призначення пенсії немає, тому оскаржуване рішення про утримання пенсії винесене без законних підстав, порушує права та законні інтереси Позивача, тому суд вважає що позов підлягає до задоволення, а рішення до скасування та стягнення з відповідача утриманих внаслідок оскаржуваного рішення коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з боку позивача відсутні зловживання, які б призвели до виплати пенсій у більшому розмірі, подання ним недостовірних даних для призначення пенсії, тому оскаржуване рішення про утримання пенсії винесене без законних підстав, порушує права та законні інтереси позивача, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача, то суд з метою поновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача повернути кошти, які утриманні останнім з пенсійних виплат позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

При цьому, слід відмітити, що відповідач не навів у своєму рішенні обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку позивача, так само відповідач не навів таких обставин і під час розгляду справи у суді.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо рішення від 26 липня 2018 року №520 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру ОСОБА_1 за період з 27 лютого 2016 року по 31 травня 2018 року на загальну суму 119653, 59 грн. у розмірі 20% щомісячно до повного його погашення.

3. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26 липня 2018 року №520 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру ОСОБА_1 за період з 27 лютого 2016 року по 31 травня 2018 року на загальну суму 119653, 59 грн. у розмірі 20% щомісячно до повного його погашення.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розміру 55% від суми грошового забезпечення та повернути борг у розмірі 20% від суми пенсії, який було протиправно утримано з позивача.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко