Рішення № 86155406, 02.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2019 року № 826/28274/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

до Компанії «Neslot Limited»

треті особи: 1. Державна податкова служба України

2. Публічне акціонерне товариство "Державна продовольча-зернова корпорація

України"

3. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

про продовження дії спеціальної санкції

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до компанії «Neslot Limited» (далі - Відповідач), в якому просило подовжити дію спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 27 лютого 2015 року № 185 на термін до усунення «Neslot Limited» порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні експортних контрактів від 30 серпня 2013 року № 416, від 01 листопада 2013 року № NES03/671, від 19 серпня 2013 року № 385, від 28 листопада 2013 року № 677, від 19 серпня 2013 року № 388, від 14 січня 2014 року № ЕХР140114-1 та від 23 січня 2014 року № ЕХР230114-1, укладених із суб`єктом господарювання України Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на суму 52 647,9 тис. дол. США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог законодавства не усунуто порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (надалі - Закон №185/94-ВР), а тому є необхідним продовження дії застосованої на цій підставі санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що відсутній належний факт порушення «Neslot Limited» Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018р., позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2019 року касаційну скаргу компанії "Neslot Limited" задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року у справі № 826/28274/15 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний адміністративний позов передано судді Патратій О.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019р. справу прийнято до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

На виконання вказівок Верховного Суду ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019р. залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство "Державна продовольча-зернова корпорація України" та Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

У зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів та залученням третіх осіб підготовче засідання у справі неодноразово відкладалось.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та здійснено заміну третьої особи-1 у справі, а саме замінено Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України.

Також під час розгляду справи позивачем було змінено назву з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

21.11.2019р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив.

В судовому засіданні 21.11.2019р. сторонами було подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження. За результатами розгляду даного клопотання суд вирішив здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Компанія «Neslot Limited» є іноземним суб`єктом господарської діяльності, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність на території України.

Згідно із поданням ДФС України іноземним суб`єктом господарської діяльності «Neslot Limited» при виконання зовнішньоекономічних контрактів від 30.08.2013 року № 416, від 01.11.2013 року № NES03/671, від 19.08.2013 року № 385, від 28.11.2013 року № 677, від 19.08.2013 року № 388, від 14.01.2014 року №ЕХР140114-1 та від 23.01.2014 року № ЕХР230114-1, укладених із суб`єктом господарювання України ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на суму 52 647,9 тис. дол. США було порушено ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Вищевказана заборгованість встановлена згідно акту перевірки ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 31.07.2014 року № 710/26-55-22-06/37243279.

Відповідно до Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону, затвердженим наказом Мінекономіки від 17.04.2000 року № 52, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2000 року за № 260/4481, Мінекономрозвитку наказом від 27.02.2015 року № 185 «Про застосування спеціально санкції-тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України до іноземних суб`єктів господарської діяльності» застосувало за порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до іноземного суб`єкта господарської діяльності компанії «Neslot Limited» (Гонконг) спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач, керуючись положеннями ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" вважає за доцільне продовжити дію спеціальної санкції, застосованої до Nort Limited, звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту інтересів держави.

Статтею 35 Закону України від 16.04.1991 N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959-XII, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Відповідно до статті 36 Закону N 959-XII порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Частинами першою та другою статті 37 Закону N 959-XII було установлено, що за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 37 Закону N 959-XII подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Частинами шостою - восьмою статті 37 Закону N 959-XII було встановлено, що тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб`єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

З матеріалів справи вбачається, 27 лютого 2015 року Міністерство наказом № 185 до Компанії застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності. Підставою застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності стало подання Державної фіскальної служби України, у якому визначено порушення Компанією статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасність здійснення розрахунку за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними із компанією Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», на суму 54 647,90 тис. дол. США. Вищевказана заборгованість встановлена податковим органом актом позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 31 липня 2014 року № 710/26-55-22-06/37243279.

Так, після спливу строку застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності Міністерство листом від 11 червня 2015 року № 4102-10/18820-03 звернулось до Державної фіскальної служби України щодо розгляду питання доцільності продовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності для іноземного суб`єкта господарської діяльності «Neslot Limited».

Державна фіскальна служба України надіслала у відповідь лист від 03 липня 2015 року № 15834/99-99-22-05-02-16 (вх. № 03/43635-15) в якому зазначено, що станом на 03 липня 2015 року прострочена заборгованість «Neslot Limited» (Гонконг) за розрахунками з Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» складає 52 647,90 тис.дол. США та є непогашеною. Державна фіскальна служба України вважає за доцільне продовжити дію спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до «Neslot Limited».

У свою чергу, суд при вирішенні даної справи враховує, що згідно діючого на час виникнення спірних відносин законодавства, продовження дії спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до суб`єкта зовнішньоекономічних відносин, здійснюється виключно на підставі рішення суду. При цьому суд у даному випадку реалізує повноваження щодо судового контролю за обґрунтованістю доцільності обмеження прав відповідного суб`єкта господарювання. Саме на цьому етапі перевіряється достовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування санкцій, на підставі яких видаються відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Так, невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб`єктами господарської діяльності вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є обґрунтованою підставою для продовження дії спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Поряд з цим, 07 липня 2018 року набрав чинності Закон України «Про валюту і валютні операції», відповідно до пп. «д» п.3 ч.4 ст.16 «Прикінцеві та перехідні положення» якого у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» статтю 37 виключено.

Згідно з ч.1 ст.16 Закон України «Про валюту і валютні операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності.

Таким чином, з 07 лютого 2019 року стаття 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втратила чинність та не підлягає застосуванню.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з моменту втрати чинності ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не може бути застосовано спеціальну санкцію за порушення цього або пов`язаних з ним законів України, в тому числі і у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, а суд втратив повноваження на подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на підставі цієї статті.

Подовження дії тимчасової санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності Компанії «Neslot Limited» на території України за відсутності визначених Конституцією та законами України повноважень суперечитиме ч.2 ст.19 Конституції України, що є неприпустимим.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У свою чергу, верховенство права як фундаментальний принцип реалізується шляхом проявів своїх складових елементів. Одним із визначальних елементів верховенства права, який значною мірою персоналізує його ефективність та юридичне призначення, є правова визначеність.

Правова визначеність як складова частина верховенства права передбачає, що органи державної влади мають бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають змогу передбачити з великою точністю заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації. З урахуванням цього індивід може впевнено планувати свої дії.

Юридична визначеність як фундаментальний міжгалузевий принцип у вигляді елемента більш загальної ідеї - верховенства права - є бажаним результатом правового регулювання, якого прагнуть правова держава і громадянське суспільство.

У справі "Круслен проти Франції" Європейський суд дійшов висновку, що словосполучення "згідно із законом", у контексті пункту 2 статті 8 Конвенції, вимагає насамперед, щоб захід, який розглядається, мав певні підстави в національному праві; воно також передбачає певну якість такого закону, вимагаючи, щоб він був доступний для цієї особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципу верховенства права. Тлумачачи зміст Конвенції, ЄСПЛ вказує, що вона не обмежується відсиланням до внутрішнього права, а говорить і про якість закону, що має відповідати принципу верховенства права. Це положення передбачає, що у внутрішньому праві мають існувати обмежувальні заходи проти свавільного втручання влади у здійснення громадянами своїх прав. Формулювання законів мають бути досить чіткими і зрозумілими, щоб надати громадянам необхідну інформацію стосовно обставин та умов, за яких публічна влада наділяється повноваженнями для таємного та потенційно небезпечного втручання у здійснення індивідом своїх прав на повагу особистого життя та кореспонденції.

Таким чином, вирішальне значення в сенсі гарантування визначеності норми права надається не буквальному її змісту, а якісним характеристикам правових приписів.

При цьому, аналізуючи дотримання вимог "якості закону" як прояву його визначеності, ЄСПЛ зазначив, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону є фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (рішення у справі "Гудвін проти Сполученого Королівства"). Таким чином, Суд указав, що необхідні процедурні гарантії, які б могли запобігти свавільному застосуванню відповідного матеріального законодавства.

Враховуючи викладене у сукупності, та зважаючи на те, що з 07.02.2019р. стаття 37 Закону N 959-XII виключена згідно з Законом України від 21.06.2018р. N 2473-VIII, суд з метою дотримання вимог "якості закону" дійшов висновку, що на час вирішення даної справи неможливо застосувати спеціальну санкцію на підставі норми закону, що втратила чинність.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій