
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2910/19
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання відмови і рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області про: визнання протиправною відмови Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; визнання протиправним і скасування рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 29.08.2019 №708-25/VII; зобов`язання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , у порядку норм статті 118 Земельного кодексу України, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, на території Плисківської сільської ради (Плисківської об`єднаної територіальної громади) Борзнянського району Чернігівської області, у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки вважає, що останнє прийнято відповідачем всупереч статті 118 Земельного кодексу України з підстави, не передбаченої нею, а саме: земельна ділянка площею 10 га (кадастровий номер 7420885200:02:000:0020) має цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та рішенням Плисківської сільської ради від 29.08.2019 №654-25/VII включена до Переліку земельних ділянок комунальної власності, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах).
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 07.10.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Тобто приписами Земельного кодексу України встановлено імперативну та безальтернативну заборону відчуження в будь-який спосіб земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Відповідач, включивши земельну ділянку з кадастровим номером 7420885200:02:000:0020, площею 10 га, до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, втратив право та можливість вчиняти будь-які дії щодо її відчуження, в цілому чи в частині, до завершення торгів. Як наслідок, відповідачем було правомірно відмовлено позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Земельна ділянка орієнтовною площею 2 га, з клопотанням щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення якої звертався позивач (відповідно до графічних матеріалів, доданих до заяви), не є окремою земельною ділянкою (не має кадастрового номеру) та не є окремим об`єктом нерухомого майна (не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав). Водночас, така земельна ділянка є частиною іншої земельної ділянки, яка зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру з кадастровим номером 7420885200:02:000:0020, та має загальну площу 10 га і цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Будь-яких заяв або клопотань щодо зміни цільового призначення даної земельної ділянки до відповідача не надходило. Крім того зазначив, що питання передачі земельної ділянки у власність (користування) є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, в які суд не може втручатися.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, у межах норм безоплатної приватизації, до якої додав копії паспорта та ідентифікаційного номеру, а також графічні матеріали (земельна ділянка з кадастровим номером 7420885200:02:000:0020), на яких не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Заява не містить дати її підписання (а.с.12-15).
Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області рішенням від 29.08.2019 №708-25/VII «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » позивачу відмовлено у наданні вказаного дозволу з підстави, що на доданому графічному матеріалі не відзначено бажане місце розташування та вказана земельна ділянка не відповідає цільовому призначенню і відповідно до статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (а.с.16,34).
Також судом встановлено, що Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області рішенням від 29.08.2019 №654-25/VII «Про внесення змін до рішень сільської ради від 11.03.2019 №421-19/VII «Про затвердження Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах)», зокрема, внесено зміни до Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах) (Додаток 1 до рішення від 11.03.2019 №421-19/VII), доповнивши таблицю в Додатку 1 вказаного рішення наступними позиціями, зокрема, «№46 с. Махнівка, кадастровий номер 7420885200:02:000:0020, площею 10,0000 га» (а.с.35-37).
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.10.2019, земельна ділянка з кадастровим номером 7420885200:02:000:0020, площею 10 га, дата державної реєстрації 10.01.2018, власник – Плисківська сільська рада, має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.30).
Вважаючи оскаржувану відмову і рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
У свою чергу правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовані Земельним кодексом України від 25.01.2001 №2768-III (далі - ЗК України).
Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
При цьому пунктом «а» частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Пунктом «в» частини 3 статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною 1 статті 122 ЗКУ передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).
З вищевказаних правових норм ЗК України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.
Як випливає з оскаржуваного рішення від 29.08.2019 №708-25/VII, відповідач, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, послався на той факт, що на доданому графічному матеріалі не відзначено бажане місце розташування, відповідно до доданого графічного матеріалу бажана земельна ділянка площею 10 га (кадастровий номер 7420885200:02:000:0020) має цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та рішенням Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 29.08.2019 №654-25/VII включена до Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах) (а.с.16,34).
Відповідно до частини 1 статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України «Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим» зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу; надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення.
Відповідно до частини 3 статті 134 ЗК України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною 2 статті 135 ЗК України передбачено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Частиною 3 статті 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Аналіз зазначених норм свідчить, що включення земельної ділянки до переліку ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які виставляються на торги, виключає виділення цієї земельної ділянки в інший спосіб, до завершення торгів, у тому числі у порядку безоплатної передачі громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства.
Така обставина повністю узгоджується із приписами частини 7 статті 118 ЗК України щодо невідповідності вимогам законів місця розташування земельної ділянки, яку особа має намір одержати безоплатно у власність, як підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.
Судом встановлено, що Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області рішенням від 29.08.2019 №654-25/VII «Про внесення змін до рішень сільської ради від 11.03.2019 №421-19/VII «Про затвердження Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах)», зокрема, внесено зміни до Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах) (Додаток 1 до рішення від 11.03.2019 №421-19/VII), доповнивши таблицю в Додатку 1 вказаного рішення наступними позиціями, зокрема, «№46 с. Махнівка, кадастровий номер 7420885200:02:000:0020, площею 10,0000 га», та зокрема, земельна ділянка площею 2 га, на яку позивач претендує, входить до складу цієї земельної ділянки площею 10 га, яка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах.
Оскільки на момент розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га та прийняття відповідачем рішення з цього питання - земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання, рішенням від 29.08.2019 №654-25/VII була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, отже, вищевказана обставина, в силу приписів частини 3 статті 136 ЗК України, є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція висловлена і Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 у справі №806/3608/15 (провадження №К/9901/4909/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Також суд враховує, що позивачем на доданих до заяви про надання відповідного дозволу графічних матеріалах (земельна ділянка з кадастровим номером 7420885200:02:000:0020) не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, чим порушено вимоги частини 6 статті 118 ЗК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області рішенням від 29.08.2019 №708-25/VII «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_1 .» правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, а отже відсутні правові підстави для визнання відмови протиправною та визнання протиправним і скасування зазначеного рішення.
При цьому позовна вимога про зобов`язання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , у порядку норм статті 118 Земельного кодексу України, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, також не підлягає задоволенню, оскільки дана позовна вимога є похідною від перших двох вимог, в задоволенні яких судом було відмовлено.
Таким чином суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись статтями 241, 243, 244-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання відмови і рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Плисківська сільська рада Борзнянського району Чернігівської області (вул. Незалежності, 33, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453, код ЄДРПОУ - 04414885).
Суддя В.В. Падій
Судове рішення № 86155176, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 05.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/2910/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: