Рішення № 86151242, 06.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Справа № 160/10713/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

за участі секретаря судового засідання Хобот І.М.

за участі:

представника позивача представника відповідача Витовича О.Я. Дєлова В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни, у якій просить з урахування уточненої позовної заяви від 18.11.2019 року, визнати протиправною бездіяльність, що полягала у не поверненні грошових коштів у розмірі 94 575,94 грн. протиправною; стягнути із приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни на користь ТОВ «АТБ-маркет» 94 575,94 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 13.06.2018 року на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018 року у справі № 904/9306/17, приватним виконавцем Мосейко Анжелою Геннадіївною, з позивача було стягнуто кошти у сумі 942759,42 грн., а також основну винагороду приватного виконавця у сумі 94275,94 грн. та витрати по виконавчому провадженню у сумі 300 грн. Зазначене рішення Господарського суду Дніпропетровської області 16.04.2019 року було скасовано за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року у справі № 904/9306/17 було задоволено заяву позивача про поворот виконання рішення, стягнуто з ТОВ «Беседер Групп» 942759,42 грн. Позивач вважає, що кошти стягнуті приватним виконавцем в якості основної винагороди також підлягають поверненню, однак листом приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни від 28.09.2019 року № 2042 позивачу було відмовлено у поверненні основної винагороди у сумі 94 275,94 грн. та витрат на виконавче провадження у сумі 300 грн.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що виконавче провадження № 56599010 було закінчено у зв`язку із повним виконанням рішення суду, тому відсутні підстави для повернення основної винагороди приватного виконавця.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено, що 12.06.2018 року приватним виконавцем Мосейко Анжелою Геннадіївною було відкрите виконавче провадження № 56599010 на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 року у справі № 904/9306/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беседер Групп» коштів у сумі 942759,42 грн.

У постанові про відкриття провадження виконавцем визначено, що стягненню також підлягає основна винагорода виконавця у сумі 94275,94 грн.

13.06.2018 року згідно платіжної вимоги приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни № 56599010 з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" були стягнуті кошти у сумі 1037335,36 грн.

14.06.2018 року приватним виконавцем Мосейко Анжелою Геннадіївною було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 56599010 керуючись пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із виконанням рішення суду у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року у справі № 904/9306/17 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" про поворот виконання рішення, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Беседер Групп» грошові кошти у розмірі 942759,42 грн.

11.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни із заявою про повернення грошових коштів у сумі 94 575,94 грн. отриманих без достатньої правової підстави.

Листом від 28.09.2019 року № 2024 відповідач відмовив у поверненні коштів, оскільки, виконавче рішення було закінчено у зв`язку із повним виконанням судового рішення, а отже винагорода була стягнута правомірно.

Не погоджуючись із правомірністю дій щодо відмови у поверненні коштів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно частини 1 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Приписами частини 2 та 3 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 643 пеердбачено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Згідно частини 4 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином зазначеними нормами чітко визначено, що основна винагорода приватного виконавця у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, підлягає стягненню з боржника разом із сумою боргу.

Тобто, підставою для стягнення основної винагороди, є стягнення приватним виконавцем з боржника суми боргу.

Отже, за своїм призначенням винагорода приватного виконавця, є платою за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Як встановлено судом, 13.06.2018 року на підставі платіжної вимоги приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни № 56599010 з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" були стягнуті кошти у сумі 1037335,36 грн., які включають суму боргу визначену у наказі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 року у справі № 904/9306/17 - 942759,42 грн., а також основну винагороду у сумі 94 575,94 грн.

14.06.2018 року відповідачем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 56599010 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із виконанням рішення суду у повному обсязі.

Отже, приватним виконавцем вчинено ряд заходів спрямованих на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 року у справі № 904/9306/17 , який на момент його виконання набрав законної сили та підлягав виконанню. Заходи вчинені приватним виконавцем призвели до виконання рішення суду та закінчення виконавчого провадження. Дії приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження не законними не визнавались, тобто виконавець діяв у порядку та спосіб передбачений законом.

З урахуванням зазначених обставин суд приходить до висновку, що оскільки винагорода приватного виконавця є своєрідною винагородою виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення, вказані заходи були реально здійснені та призвели до виконання рішення суду, тому після завершення виконавчого провадження основна винагорода поверненню не підлягає.

При цьому судом не приймаються посилання позивача на необхідність стягнення основної винагороди приватного виконавця на підставі частини 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дана частина статті 27 цього закону передбачає обов`язок повернення виконавчого збору виключно у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, та не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

Керуючись статтями 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (пр. О. Поля, 40, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 30487219) до Приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни (вул. Володимира Винниченка, б. 2, оф. 1, м. Дніпро, 49049) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська