Рішення № 86151143, 04.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Справа № 160/9363/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спінтекс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі – ГУ ДФС у Полтавській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Спінтекс» (далі – ТОВ «Спінтекс», відповідач) у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, що становить 2’811’432грн.40коп. на р/р 33219812016002, код класифікації доходів бюджету 18010600, отримувач УК у м.Полтаві/м.Полтава/19020600, код отримувача 38019510, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Спінтекс» не сплачено у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов`язання по орендній платі за землю, що призвело до виникнення податкового боргу в загальному розмірі 2’811’432грн.40коп. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому заборгованість підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач повідомлений про розгляд даної справи шляхом надсилання кореспонденції суду на зазначену у позові адресу, яка збігається з адресою реєстрації згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с. 9) та самостійно зазначену ним у деклараціях (а.с. 16-19).

З адреси відповідача надійшов конверт – повернення з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Отже, згідно приписів ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.

При розгляді справи у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 04.02.2019 року.

У підготовчому засіданні 04.02.2019 року від представника позивача та третьої особи надійшла згода про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання та клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

04.02.2019 року суд ухвалив перейти до розгляду справи по суті у той самий день у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Спінтекс» (код ЄДРПОУ 33115293) перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, як платник окремих податків і зборів за місцезнаходженням об`єктів оподаткування.

На виконання приписів податкового законодавства відповідачем до контролюючого органу подано податкові декларації із плати за землю:

- №1700044299 від 16.02.2017, за якою розраховано річну суму орендної плати на 2017 рік у розмірі 2’573’568грн.96коп.

- №9005429661 від 25.01.2018, за якою розраховано річну суму орендної плати на 2018 рік у розмірі 2’573’568грн.96коп.

За відповідачем станом на 26.11.2018 рік обліковується заборгованість у розмірі 2’811’432грн.40коп., яка виникла в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань нарахованих самостійно платником податків та підтверджено розрахунком сум заборгованості, витягом з інтегрованої картки платника та довідкою №26322/10/16-31-50-17-17.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку податку на додану, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача направлялася податкова вимога №955 від 07.09.2012 року, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що відповідачем до суду не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

Згідно з пунктами 288.1-288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У відповідності до статті 285 цього Кодексу, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 95 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів повної сплати суми боргу не надано.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 2’811’432грн.40коп., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак, судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77-78, 139, 194, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спінтекс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Спінтекс» (код ЄДРПОУ 33115293) у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, що становить 2’811’432грн.40коп. на р/р 33219812016002, код класифікації доходів бюджету 18010600, отримувач УК у м.Полтаві/м.Полтава/180106002, код отримувача (ЄДРПОУ) 38019510, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова