Ухвала суду № 86144825, 05.12.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/3672/12

Провадження 4-с/127/84/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Рудої В.В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

державного виконавця Гаватюк О.В.,

представників боржника ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаватюк Олени Василівни, за участі заінтересованої особи (боржника) ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця Староміського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Гаватюк О.В. при прийнятті нею рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 11.10.2019 року, а саме виконавчого листа, виданого 08.10.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області на підставі ухвали суду від 20.03.2014 року по справі №232/3672/12; зобов`язати державного виконавця Староміського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Гаватюк О.В. усунути порушення її прав, а саме: скасувати рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 11.10.2019 року та відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 08.10.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області на підставі ухвали суду від 20.03.2014 року по справі №232/3672/12.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до Староміського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області із заявою про примусове виконання виконавчого листа, виданого 08.10.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області на підставі ухвали про забезпечення позову цього ж суду від 23.12.2013 (20.03.2014) року по справі №232/3672/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про виділ частки зі спільного майна.

30.10.2019 року скаржник отримала повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання у зв`язку з пропущенням строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Вона вважає такі дії державного виконавця такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки, на думку скаржника, пред`явлення виконавчого документу до виконання, здійснено нею в передбачений законом трирічний строк.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 скаргу підтримав, з тих же підстав, що наведено у скарзі на дії державного виконавця. Зазначив, що раніше пред`являти рішення суду до примусового виконання не було потреби, оскільки після постановлення ухвали про забезпечення позову будівельні роботи ОСОБА_3 були припинені, а у 2019 році розпочаті знову. Саме початок будівельних робіт у 2019 році і обумовив звернення до суду з заявою при видачу виконавчого листа на примусове виконання ухвали суду про забезпечення позову.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представники ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення скарги, вказавши на те, що дії державного виконавця були правомірними, оскільки строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до примусового виконання пропущений.

В судовому засіданні державний виконавець Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаватюк О.В. проти задоволення скарги категорично заперечувала, пояснила, що саме ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та видача у 2019 році судом виконавчого листа на примусове виконання ухвали не поновлює пропущений строк на пред`явлення ухвали до примусового виконання.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали скарги вважає, що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №232/3672/12 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2013 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки будинковолодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності задоволено частково, заборонено ОСОБА_3 проводити будівельні роботи у будинковолодінні за АДРЕСА_1 , виконання ухвали покладено на Староміський відділ ДВС ВМУЮ у Вінницькій області. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. (а.с. 194-195 т.І).

ОСОБА_1 отримала копію ухвали суду 23.12.2013 року, про що свідчить розписка наявна в матеріалах справи (а.с.197 т.І).

Ухвалу суду від 23.12.2013 року, як виконавчий документ, супровідним листом від 25.12.2013 року було надіслано до Староміського відділу ДВС ВМУЮ у Вінницькій області, разом з тим 11.01.2014 року державним виконавцем Староміського відділу ДВС ВМУЮ у Вінницькій області Василишеною Т.В. відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.201 т. І, а.с. 27 провадження по скарзі).

Ухвалу суду від 23.12.2013 року залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20.03.2014 року (виділенні матеріали, що знаходяться при матеріалах справи а.с.123-124).

08.10.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області за заявою стягувача на виконання ухвали суду про забезпечення позову було видано виконавчий лист.

ОСОБА_1 зазначений виконавчий лист було подано для примусового виконання до Староміського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, однак 11.10.2019 року державний виконавець Гаватюк О.В. повернула виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (аркуш матеріалів скарги 3).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 16.10.2013 року) ухвала суду в цивільній справі у випадках, передбачених Законом, є виконавчим документом.

Відповідно п.1.1 до Інструкції про проведення виконавчих дій від 15 грудня 1999 року відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.

Такою є, зокрема, ухвала про забезпечення позову шляхом заборони провадити певні дії.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України в редакції від 11.08.2013 року, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Законом України «Про виконавче провадження» (редакція від 16.10.2013 року), було визначено строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, а саме протягом одного року, який обчислюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення. (ст.22 Закону).

Враховуючи те, що ухвала суду про забезпечення позову, яка підлягала негайному виконанню, була постановлена 23.12.2013 року, останнім днем строку пред`явлення ухвали суду про забезпечення позову до примусового виконання був - 24.12.2014 року.

ОСОБА_1 в скарзі посилається на те, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого судом 08.10.2019 року, становить 3 роки.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

05.10.2016 року набрала чинності нова редакція Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року.

Статтею 12 зазначеного Закону було встановлено строки пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання.

Так, ч. 1 ст. 12 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень нині чинного Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Вказана норма закону стосується виключно тих виконавчих документів, які видані до набрання чинності цим Законом, та строк пред`явлення яких до примусового виконання не закінчився. Прийняття нового Закону жодним чином не поновлює строк пред`явлення до виконання виконавчих документів, строк пред`явлення яких до примусового виконання закінчився під час дії попередньої редакції Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначаючи у виконавчому листі від 08.10.2019 року трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання суд керувався саме п. 5 Прикінцевих та перехідних положень нині чинного Закону України «Про виконавче провадження», не врахувавши обставину того, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, яким за даних обставин є саме ухвала суду про забезпечення позову від 23.12.2013 року закінчився.

Видача за ухвалою суду про забезпечення позову виконавчого листа, відповідно до вимог нової редакції Закону України «Про виконавче провадження» не поновлює строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, якщо строк пред`явлення закінчився під час попередньої редакції Закону України «Про виконавче провадження».

Відрахування скаржником початку строку пред`явлення виконавчого листа до виконання від дати видачі виконавчого листа, а саме з 08.10.2019 року не узгоджується з нормами законодавства та засноване на безсистемному тлумаченні норм закону.

З огляду на викладене, твердження скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця є необґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Пункт 5 ч. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року за №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачає, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

На підставі наведеного, суд вважає, що оскільки державний виконавець Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаватюк О.В. при поверненні виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання діяла в межах закону, підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, 447-451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаватюк Олени Василівни, за участі заінтересованої особи (боржника) ОСОБА_3 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 06.12.2019 року.

Суддя: