Ухвала суду № 86144681, 06.12.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4378/19

Провадження № 1-кс/0203/1373/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В.

за участі секретаря - Давіденко Ю.А.

прокурора - Мачушака О.В.

слідчого - Джежели М.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Гусєва І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі погоджене з прокурором клопотання слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Джежели М.В. про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке 05 грудня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000001010 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня технічна, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні якого малолітніх чи неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останні рази вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року за ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 311 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст. 74 КК України звільненого від покарання; вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.1 ст.360, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області, звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначаючи наступне.

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що будучи раніше судимим за скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та інших злочинів проти здоров`я населення, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, під час іспитового терміну за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року знову скоїв аналогічний, умисний злочин.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , являючись особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, маючи умисел, направлений на незаконне, з метою збуту, придбання, зберігання психотропних речовин у великих розмірах та реалізуючи його, діючи умисно, незаконно, задля досягнення єдиної злочинної мети – незаконного збагачення при скоєнні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та інших злочинів проти здоров`я населення, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 05 грудня 2019 року, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці на території Дніпропетровської області, незаконно, з метою збуту, з невстановленого органами досудового розслідування джерела придбав рідини, речовини, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, – метамфетамін, загальна маса метамфетаміну у яких складає понад 1,5 г., та яка згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами) віднесена до списку 2 таблиці ІІ «Психотропні речовини, обіг яких обмежено».

Згідно Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» (зі змінами) загальна маса зазначеної психотропної речовини є великим розміром, яку ОСОБА_1 незаконно, з метою подальшого збуту, переніс за місцем свого мешкання та реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , де залишив зберігати, що охоплювалося єдиним злочинним умислом ОСОБА_1 , а також сприяло досягненню злочинного результату.

05 грудня 2019 року у проміжок часу з 07.55 год. до 12.41 год. під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено рідини та речовини, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, – метамфетамін та які, у свою чергу, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами) віднесено до списку 2 таблиці ІІ «Психотропні речовини, обіг яких обмежено», та згідно Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» (зі змінами) маса зазначених вище психотропних речовин є великим розміром, які ОСОБА_1 , являючись особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, незаконно, з метою збуту, зберігав за місцем свого мешкання та реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 .

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин, з метою збуту, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, у великих розмірах, кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на незаконне носіння, зберігання, придбання боєприпасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та реалізуючи його, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 05 грудня 2019 року, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, з невстановленого органами досудового розслідування джерела, незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав гранату РГД-5, тобто вибухову речовину, та запал УЗРГМ до неї, тобто боєприпаси, які незаконно, без передбаченого законом дозволу переніс за місцем свого мешкання та реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , де також незаконно, без передбаченого законом дозволу залишив їх зберігати до 05 грудня 2019 року.

05.12.2019 у проміжок часу з 07.55 год. до 12.41 год. на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2019 проведено обшук за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого виявлено та вилучено гранату РГД-5, яка згідно довідки про категорію небезпечності вибухових матеріалів від 05 грудня 2019 року належить до ІІІ категорії, та запал УЗРГМ, який згідно довідки про категорію небезпечності вибухових матеріалів від 05 грудня 2019 року належить до ІІ категорії, та які ОСОБА_1 незаконно, без передбаченого законом дозволу, у порушення законодавства України у сфері дії дозвільної системи придбав, носив, зберігав.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у незаконному носінні, зберіганні, придбанні боєприпасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України.

За сукупністю вчиненого умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог чч. 1,4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 05 грудня 2019 року за № 12019040000001010 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення – ч. 2 ст. 307 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог чч. 1,4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 05 грудня 2019 року за № 12019040000001011 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення – ч. 1 ст. 263 КК України.

05 грудня 2019 року кримінальні провадження № 12019040000001010 та № 12019040000001011 об`єднано в одне провадження за № 12019040000001010.

05 грудня 2019 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

05 грудня 2019 року у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

06 грудня 2019 року ОСОБА_1 вручене клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У ході розслідування кримінального провадження зібрано матеріали, що дають підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та в подальшому застосування у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, з наведених у ньому підстав, в підтвердження наявності зазначених слідчим ризиків посилалися на те, що підозрюваний скоїв тяжкі злочини, та перебуваючи на волі, може незаконно впливати на хід даного кримінального провадження, переховуватися від органів досудового слідства та суду, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, що вказує на його схильність до систематичного вчинення кримінальних правопорушень, не має міцних соціальних зав`язків, родини та утриманців, що ускладнює здійснення виклику підозрюваного для проведення слідчих дій та процесуальних дій під час досудового розслідування, також підозрюваний не має постійного місця роботи та офіційного джерела доходу. Також зазначили, що зважаючи на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним призначити розмір застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, – у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, зупинення його злочинної діяльності.

Підозрюваний в судовому засіданні обставини, викладені у клопотанні слідчого не визнав, пояснивши, що обшук проводився в будинку його батька за адресою: АДРЕСА_2 , а надавався слідчим суддею дозвіл на проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 , тобто в його будинку. Знайдені при обшуку сліппакети з метамфетаміном йому не належать, звідки вони взялись йому не відомо, так само як і зброя і боєприпаси до яких він ніякого відношення не має. Також зазначив, що наміру переховуватись від слідства і суду не має, буде співпрацювати зі слідством, має постійне місце проживання та співмешканку, тому просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту. Додатково підтвердив, що затримали його о 12 год. 42 хв. 05 грудня 2019 року після проведення обшуку.

Захисник повністю підтримав позицію підозрюваного, зазначив, що ризиків за п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні наразі немає, тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Заслухавши підозрюваного, його захисника, з`ясувавши думку прокурора, слідчого, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України, обґрунтовується зібраними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 02.10.2019; протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 03 жовтня 2019 року згідно якого в особі, яка продавала наркотичний засіб впізнано ОСОБА_1 ; висновком експерта №1/8.6/3904 від 17.10.2019 року; ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2019 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 ; протоколом обшуку від 05.12.2019 за адресою АДРЕСА_1 ; довідками про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 05.12.2019; протоколом допиту підозрюваного від 05.12.2019, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Таким чином, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Визначаючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приймає до уваги, що ризик переховування особи не може бути встановлений лише на основі суворості можливої міри покарання. Ризик переховування від слідства та суду може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Дана позиція висловлена у рішеннях ЄСПЛ Бекчиев проти Молдови, Панченко проти Росії.

В засіданні встановлено за даними довідки про судимості ОСОБА_1 , що останній починаючи з 1985 року неодноразово був осуджений за кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним придбанням, зберіганням психотропних речовин, з метою збуту, у великих розмірах та що супроводжувалось вчиненням кримінальних правопорушень проти особистого майна громадян, останній два рази ОСОБА_1 засуджений вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року за ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 311 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст. 74 КК України звільнений від покарання та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.1 ст.360, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зав`язків, законних джерел існування, незайнятість суспільно-корисною працею, хоч і за наявності постійного місця проживання, тяжкість покарання у вигляді лише позбавлення волі за злочини, у якому йому пред`явлено підозру, а також ту обставину, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (за ст. ст. 309, 311 КК України), злочини проти власності, та підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вчиненого в період іспитового строку, визначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року, слідчий суддя приходить до висновку про достатність доказів, що підтверджують наявність ризиків можливого продовження вчинення кримінальних правопорушень, вчинення інших злочинів, впливу на хід досудового розслідування порадами, вмовляннями, тиском на інших невстановлених донині осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду.

Доводи підозрюваного про те, що обшук проведений 05 грудня 2019 року незаконний і добуті докази недопустимі у зв`язку з фактичним проведенням обшуку за іншою адресою в будинку його батька, слідчий суддя оцінює критично, оскільки згідно протоколу про проведення обшуку від 05 грудня 2019 року вказана слідча дія проводилась за адресою АДРЕСА_1 , саме за тією адресою, за якою ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року надано дозвіл на проведення обшуку, а також у присутності ОСОБА_1 , який знаходився у цьому будинку, та який жодних зауважень стосовно адреси проведення обшуку після вручення йому відповідної ухвали слідчого судді в протоколі не зазначив.

Тому, спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, для мінімізації тих ризиків, які знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, з урахуванням обставин вчинення тяжких злочинів, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав за ч.3 ст. 183 КПК України застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КК України оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту, не забезпечить належно процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шестидесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.

При цьому, слідчий суддя приймає до уваги, що строк тримання під вартою не може перевищувати строк досудового розслідування, визначеного відповідно до ст. 219 КПК України.

Зважаючи на те, що підозра вручена 05 грудня 2019 року о 18 год.55 хв., ОСОБА_1 фактично затримано - 05 грудня 2019 року о 12 год. 42 хв., обставини чого останній підтвердив у судовому засіданні, то з врахуванням строків досудового розслідування за ст. 219 КПК України датою закінчення дії ухвали слід вважати 02 лютого 2020 року о 12 год 42 хв.

Визначаючи згідно з ч.3 ст. 183, п.2 ч.5 ст. 182, ст. 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути підозрюваною особою забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в тяжких згідно ст.12 КК України злочинах, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку визначена застава в розмірі 80 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що 168160,00 грн., як на тому наполягали прокурор та слідчий в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 194, 196-197, 309-310, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Джежели М.В. про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке 05 грудня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040000001010 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України, у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Визначити строк дії ухвали до 12 год. 42 хв. 02 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути звільнений під заставу 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № НОМЕР_1 , отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) – 26239738, банк отримувача ГУДКСУ в м. Київ, МФО - 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов`язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали – до 02 лютого 2020 року:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду;

-не відлучатися з с. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

Попередити ОСОБА_1 , про звернення суми застави в дохід держави і зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.В. Колесніченко