Ухвала суду № 86138846, 03.12.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа №639/4526/18

Провадження по справі №2-п/635/29/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Юрко О.Г.,

секретар судових засідань ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходилась цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2019 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю; з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» стягнута заборгованість за кредитним договором №б/н від 12 травня 2011 року в сумі 114751 (сто чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят одну) гривню 94 (девяносто чотири ) копійки та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 гривні.

03 вересня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій просила скасувати вищевказане заочне рішення. В обґрунтування заяви ОСОБА_3 посилалася на те, що нещодавно звернулася до юриста з метою отримання консультації з укладення угоди по нерухомості. В процесі отримання консультації була перевірена база АСВП та судової влади на предмет наявності обмежень. В результаті проведеної перевірки ОСОБА_3 стало відомо про наявність вищевказаного заочного рішення суду, після чого остання негайно звернулася до суду із заявою про отримання копії зазначеного рішення суду та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки жодних документів від суду та виконавчої служби вона не отримувала. 23 серпня 2019 року ОСОБА_3 отримала копію вищевказаного заочного рішення суду. На думку відповідача, рішення прийнято судом однобічно, упереджено та з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідача фактично позбавлено можливості належним чином захистити свої права, в тому числі звернутися до суду із заявою про застосування строку позовної давності. Крім того ОСОБА_3 зазначила, що не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, ані позов, ані інші судові документи відповідачу вручено не було. Як вбачається зі змісту зворотніх поштових повідомлень, повернених на адресу суду, судові документи направлялися на адресу відповідача, за якою вона фактично не проживає, причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання», а не «відмова від отримання кореспонденції». Отже, відповідач не знала про розгляд вказаної вище справи та ухвалення заочного рішення судом та, відповідно, не мала можливості подати відзив на позов. Також відповідач зазначила, що в оскаржуваному рішенні суд взагалі не врахував усталену судову практику по кредитним відносинам. Ані в позовній заяві позивача, ані в тексті заочного рішення взагалі не зазначено обставин про останній платіж відповідача за кредитом, останнє зняття готівки по картці та докази, які б підтверджували вказані обставини. ОСОБА_3 зазначила, що строк дії пластикових карток не перевищував два роки, кредит було оформлено в травні 2011 року, а отже максимально строк дії картки сплив у 2013 році. Позивачем не надано доказів строку дії картки, яка видавалася відповідачу та доказів правомірності підвищення кредитного ліміту. Також відсутні належні та допустимі докази ознайомлення відповідача з умовами кредитування, розрахунок штрафних санкцій, пені, які б надавали змогу перевірити правильність їх нарахування та формули, за якими вони нараховувалися. Наявність роздруківки незрозумілої таблиці восьмим шрифтом не є належним та допустимим доказом розрахунку основної суми заборгованості, пені та штрафів, які в шістнадцять разів перевищують суму основного боргу. Крім того, ОСОБА_3 зазначила, що в заяві на отримання кредиту зазначено кредит 4000 гривень, проте в оскаржуваному рішенні вказана сума кредиту 6442, 80 гривень. Суду також не надано належних та допустимих доказів, зокрема банківської виписки, чеків, прибуткових касових ордерів, щодо дати здійснення відповідачем останнього платежу за кредитом, які б надали змогу визначити строк позовної давності для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 вересня 2019 року поновлено ОСОБА_3 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

23 жовтня 2019 року представником позивача АТ КБ «ПриватБанк» Гаренко Н.В., яка діє на підставі довіреності, наданий відзив на заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, в якому вона зазначила наступне. Як свідчать матеріали справи та протоколи судових засідань відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду справи від неї не надходило. Також відповідачем не подано до суду клопотань або заперечень про відкладення розгляду справи за поважністю причин неприбуття в судові засідання. Крім того, відповідач повинен зазначити докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. Не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. З приводу ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг позивач зазначив, що в матеріалах справи мається анкета-заява на двох сторінках від 12 травня 2011 року, з якої вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки, такі дані відповідачем заповнені особисто. Крім того, із вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_3 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчила, що згодна з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що вона ознайомилася і згодна з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Також до матеріалів справи долучено довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», з якої вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,00% (36% на рік), вказано розмір комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Вищевказані умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Відповідач, підписанням анкети-заяви позичальника приєдналася до умов та правил надання банківських послуг. З розрахунку заборгованості на наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначалися. Користуючись кредитними коштами відповідачу були добре відомі та зрозумілі умови договору, а тому її твердження щодо незнання умов та тарифів не відповідають дійсним обставинам справи. Щодо нарахування неустойки представник позивача зазначив, що сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати штрафу та пені. Нарахування пені за кредитними картками здійснюється з 01 травня 2009 року в розмірі 1% від суми заборгованості, але не менше 30 гривень, що затверджено наказом СП-2009-289 від 07 квітня 2009 року. В подальшому, наказом №СП-2013-6500941 від 28 січня 2013 року розмір пені було збільшено до 50 гривень, яка нараховується щомісячно у разі виникнення прострочки по кредиту на суму від 100 гривень. 19 вересня 2013 року наказом СП – 2013-67776448 від 19 вересня 2013 року внесені зміни до тарифів щодо розміру пені, а саме у разі виникнення прострочки на протязі одного місяця сплачується пеня у розмірі 50 гривень; у разі виникнення прострочки другий місяць поспіль сплачується пеня в розмірі 100 гривень. Щодо нарахування штрафів представник АТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що штраф розраховується на окремому розрахунку та підлягає сплаті першочергово, що передбачено п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг. Цей штраф за жодних обставин не виражаються у твердій грошовій сумі, хоча в розрахунку він і складається з двох частин (фіксована частина, процентна складова), але юридично вони складові формули, за якою обчислюється нероздільна (цілісна) сума в залежності від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань. З приводу посилань відповідача на Закон України «Про захист прав споживачів» представник позивача зазначив, що вказаний закон не поширюється на спірні правовідносини, оскільки вказаний закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме – споживчий кредит – кошти, які надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту. Стосовно строку дії договору та кредитної картки представник позивача зазначив, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. По даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Згідно умов та правил картрахунки відкриті на невизначений строк. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Підстав для застосування строку позовної давності, за думкою представника позивача, немає.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 підтримала заяву відповідача про перегляд заочного рішення, просила її задовольнити з підстав, зазначених у заяві, а також зазначила, що відповідач не отримувала судові повістки про виклик до суду, направлені за зареєстрованим її місцем проживання, окільки остання фактично проживає за іншою адресою. Відповідач має намір подати відзив на позов, заяву про застосування строку позовної давності, а також звернутися до суду з клопотанням про витребування письмових доказів від позивача, які мають значення для розгляду справи.

Представник позивача Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» у судовому засіданні просив відмовити в задоволення заяви про перегляд заочного рішення з підстав, вказаних у відзиві на заяву про перегляд заочного рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суду та матеріали цивільної справи №639/4526/18-ц, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не надав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, судові повістки про виклик відповідача ОСОБА_5 у судові засідання, були направлені останній за зареєстрованим місцем проживання, відомості про яке отримано судом з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області у порядку ч.6. ст. 187 ЦПК України, однак зазначені судові повістки поверталися до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Отже, при ухваленні заочного рішення від 19 лютого 2019 року підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України судом встановлено не було.

Але, враховуючи, що відповідач фактично не знала про дату, час та місце розгляду справи, суд погоджується з її доводами про відсутність у неї об`єктивної можливості надати відзив на позов, докази на підтвердження своїх заперечень проти позову, звернутися до суду із заявою про застосування строку позовної давності, а також із заявою про витребування письмових доказів від позивача.

Право особи на участь у судовому засіданні та подання доказів передбачене ст. 43 ЦПК України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою закріплено право кожного при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку.

Суд вважає, що зазначені відповідачем доводи в заперечення проти позовних вимог, в тому числі щодо того, що в результаті розгляду справи у заочному порядку вона була позбавлена можливості подати заяву про застосування строку позовної давності, що прямо передбачено нормами ЦК України, та заяву про витребування доказів, а також доводи щодо її незгоди з розрахунком заборгованості за кредитним договором, підлягають оцінці при розгляді даної справи та мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд також звертає увагу на те, що до відзиву на заяву про перегляд заочного рішення, представником позивача надані нові докази, на які він посилається у вказаному відзиві, і які не були досліджені та оцінені судом під час постановлення заочного рішення від 19 лютого 2019 року, що також має значення для розгляду справи.

Отже, враховуючи те, що відповідач фактично не отримувала судових повісток про виклик, з метою недопущення порушення її права на участь у судовому засіданні та надання доказів, суд вважає необхідним скасувати заочне рішення суду від 19 лютого 2019 року та призначити справу до судового розгляду.

Враховуючи предмет та ціну позову справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором підпадає під ознаки малозначної справи, передбачені п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши матеріали, додані до позовної заяви, враховуючи ту обставину, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає необхідним з власної ініціативи проводити розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.ст. 247, 287- 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Розгляд цивільної справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Судове засідання призначити на 05 лютого 2020 року на 11 годину 30 хвилин.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) відповідачами одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання нею відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст.193ЦПК України у встановлений строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.В. Бобко