Рішення № 86134290, 04.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 р. № 520/10478/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та дискримінаційним та скасувати рішення відповідача, №41 від 03.04.2019 року про незаконну відмову у виплаті недоотриманої пенсії після смерті дружини позивача;

- визнати дії відповідача по невиплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 її чоловіку - протиправними та дискримінаційними;

- визнати бездіяльність відповідача, що до не виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 її чоловіку з 28.09.2017 року по день смерті - протиправною та дискримінаційною;

- зобов`язати відповідача виплатити усі недотримані пенсійні виплати, після померлої ОСОБА_2 її чоловіку з 28.09.2017 року по день смерті, з урахуванням усіх підвищень, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми, до їх фактичної виплати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовлено ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої його померлою дружиною ( ОСОБА_2 ) пенсії, враховуючи те, що заявником було сформовано відповідну заяву та надано весь пакет документів, визначених Порядком № 22-1, чим допущено, як вважає позивач, дискримінаційну бездіяльність.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача через канцелярію суду 21.11.2019 року надав відзиві на позов, в якому вказав, що підставою для прийняття спірного рішення №41 від 03.04.2019 року про відмову у виплаті недоотриманої пенсії після смерті дружини позивача слугувало те, що ОСОБА_1 надано до територіального пенсійного органу копію простроченого паспорту, та, водночас, не надано інших доказів на підтвердження факту постійного проживання з померлою дружиною.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Так, Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі 820/3667/18 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 по справі № 820/3667/18 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнано неправомірним рішення про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 , викладене в відмові Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №12602/42-10 від 08.11.2017 року. Зобов`язано Куп`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 28.09.2017 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

27.03.2019 року ОСОБА_1 через свого законного представника, звернувся до Купянського ОУ ПФУ в Харківській області із заявою про виплату йому недоотриманої пенсії після смерті його дружини - ОСОБА_2 .

До вказаної заяви, представником позивача було залучено нотаріально засвідчену копію довіреності представників, нотаріально засвідчену копію посвідчення особи, нотаріально засвідчену копію ІПН, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про одруження IV- НОМЕР_1 від 19.02.1985 року, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 з перекладом, копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі 820/3667/18, оригінал особистої заяви ОСОБА_1 від 05.03.2019 року про виплату недоотриманої пенсії за особистим підписом ОСОБА_1 (засвідченим нотаріально та апостильованим).

Рішенням про результати розгляду заяви від 03.04.2019 року № 41, територіальним органом пенсійного фонду повідомлено заявника, що комісія дійшла висновку відмовити у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 28.09.2017 року по 31.10.2018 року чоловіку - ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю документів на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням, діями та бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Питання виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовано статтею 52 Закону № 1058.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 52 Закону № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Аналогічна норма зазначена у статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання коштів належить членам сім`ї спадкодавця, якщо відповідні кошти підлягали виплаті самому спадкодавцеві, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.

При цьому, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорти, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивач, на виконання вищезазначених норм права, разом із заявою ОСОБА_1 про виплату недоотриманої його померлою дружиною ( ОСОБА_2 ) пенсії подав до пенсійного органу нотаріально засвідчену копію довіреності представників, нотаріально засвідчену копію посвідчення особи, нотаріально засвідчену копію ІПН, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про одруження IV- НОМЕР_1 від 19.02.1985 року, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 з перекладом, копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі 820/3667/18, оригінал особистої заяви ОСОБА_1 від 05.03.2019 року про виплату недоотриманої пенсії за особистим підписом ОСОБА_1 (засвідченим нотаріально та апостильованим).

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на те, що строк дії паспорта ОСОБА_1 закінчився, а тому вказаний документ є недійсним, оскільки, вказана обставина не слугувала підставою для прийняття спірного рішення від 03.04.2019 року № 41 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії після смерті дружини.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 через свого законного представника надано весь пакет документів на підтвердження родинних зв`язків з померлою дружиною та документ на посвідчення власної особи, то суд приходить до висновку про те, що спірне рішення від 03.04.2019 року № 41 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії після смерті дружини є протиправним, а відтак підлягає скасуванню, з огляду на що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача по невиплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 її чоловіку протиправними та дискримінаційними та визнання бездіяльність відповідача, що до не виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 її чоловіку з 28.09.2017 року по день смерті протиправною та дискримінаційною, оскільки вказані вимоги є похідними від попередньої, та поглинаються вимогою про скасування спірного рішення від 03.04.2019 року № 41.

Окремо суд зазначає, що Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина.

Пунктом 2 частини першої статті 1 зазначеного Закону визначено поняття дискримінації - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Зі змісту ж оскаржуваного рішення від 03.04.2019 року № 41 та встановлених обставин справи, вбачається, що вони не стосуються реалізації прав і свобод людини та громадянина й не згадує про будь-яку з ознак, за якою може відбуватись дискримінація, тому суд приходить до висновку, що дії та рішення ГУ ПФУ в Харківській області не містять ознак дискримінації, а тому суд відмовляє в частині позовних вимог про визнавання рішення, дій, бездіяльності відповідача дискримінаційними.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, належним та достатнім способом відновлення порушених прав та законних інтересів позивача у даному випадку є зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію померлої ОСОБА_2 за період з 28.09.2017 року по 02.10.2018 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів (як було присуджено ОСОБА_2 в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі 820/3667/18).

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області №41 від 03.04.2019 року про відмову у виплаті недоотриманої пенсії після смерті дружини - ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) недоотриману пенсію померлої ОСОБА_2 за період з 28.09.2017 року по 02.10.2018 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.