Рішення № 8613350, 12.03.2010, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №2-925/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2010 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд у складі:

головуючої - судді Логінової С.М.,

при секретарі – Галиш М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного комерційного банку «Надра» про повернення коштів,

встановив :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВАТ «Надра» про повернення коштів, посилаючись на те, що 21.07.2008 р. вона уклала договір депозитного банківського вкладу №542170 на суму 30000 грн. строком до 21.07.2009 р. з виплатою відповідачем 17,2 відсотків річних. 21.07.2008 р. вона уклала інший договір депозитного банківського вкладу №542263 на суму 3000 дол. США строком до 21.07.2009 р. з виплатою відповідачем 11,4 відсотків річних.

Після закінчення дії строків договорів вона звернулась до відповідача за одержанням коштів з депозитних рахунків, однак їй гроші не були повернуті. Просить стягнути з відповідача грошові кошти за депозитними договорами та відсотки за користування цими вкладами.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги збільшили і просили стягнути з відповідача кошти за депозитними вкладами №542170 та №542263, індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов’язання у сумі 2220 грн. та 356,1 дол. США, відповідно, облікову ставку Національного Банку України за період з 22.07.2009 р. по 18.02.2010 р.: за гривневим вкладом – 3588 грн., за валютним вкладом – 358,80 дол. США, відсотки за цим договорами та відсотки за термін прострочення повернення вкладів. У подальшому позивач та її представник позовні вимоги уточнили, просили стягнути з відповідача моральну шкоду за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та стягнути 388,5 дол. США за валютним вкладом та 3885 грн. за гривневим вкладом.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що банк не повернув кошти, оскільки виникли тимчасові фінансові труднощі: з 10.02.2009 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на рік. Не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, оскільки, згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», позивач не є суб’єктом означених правовідносин.

Не підлягає задоволенню вимога щодо стягнення моральної шкоди, оскільки така вимога не передбачена договорами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений строк його виконання.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (владника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно ст. 85 вказаного Закону, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Судом встановлено, що 21.07.2008 р. ОСОБА_1 уклала договір депозитного банківського вкладу №542170 на суму 30000 грн. строком до 21.07.2009 р. з виплатою відповідачем 17,2 відсотків річних. 21.07.2008 р. вона уклала інший договір депозитного банківського вкладу №542263 на суму 3000 дол. США строком до 21.07.2009 р. з виплатою відповідачем 11,4 відсотків річних. Після закінчення дії строків договорів вона звернулась до відповідача за одержанням коштів з депозитних рахунків, однак їй гроші не були повернуті.

Судом також встановлено, що банк не повернув кошти, оскільки з 10.02.2009 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на рік.

Суд приходить до висновку, що на користь ОСОБА_1 слід стягнути з банку за договором депозитного банківського вкладу №542170 30000 грн. з виплатою 17,2 відсотків річних що складає 3142 грн. 76 коп. та за договором депозитного банківського вкладу №542263 3000 дол. США та 11,4 відсотків річних що складає 116,03 дол. США.

Позовні вимоги щодо виплати відсотків за період прострочення повернення вкладів не підлягають задоволенню, оскільки проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав, тобто до 21.07.2009 р.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо сплати відсотків у розмірі облікової ставки Національного Банку України за період з 22.07.2009 р. по 18.02.2010 р. за вище договорами не підлягають задоволенню, оскільки умовами цих договорів встановлені розміри процентів. Посилання позивача як на обґрунтування позовних вимог у цій частині на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», не може бути прийнято судом до уваги, оскільки даний закон регулює правовідносини між підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку, що за несвоєчасне невиконання зобов’язань банк повинен сплатити позивачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за період з 22.07.2009 р. по 12.03.2010 р. за договором банківського вкладу №542170, що складає 2220 грн. (30000 грн. х 107,4 = 32230 грн. – 30000 грн. = 2220 грн.).

Не підлягають задоволенню вимоги сплати позивачу боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за період з 22.07.2009 р. по 12.03.2010 р. за договором банківського вкладу №542263, оскільки ціни в Україні встановлюються в національній валюті – гривні, то норми ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначено договором у гривні.

Не підлягають задоволенню також вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки така вимога не передбачена договором банківського вкладу.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 530, 1058 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного комерційного банку «Надра» про повернення коштів задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного комерційного банку «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, МФО 300089, кор. рах. №1200190101 у управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) на користь ОСОБА_1 грошові кошти за депозитними договорами, а саме: з банківського вкладу №542170 кошти у сумі 30000 грн. та відсотки у сумі 3142 грн. 76 коп. (17,2% за користування цим вкладом); із вкладу №542263 - кошти у сумі 3000 дол. США та відсотки у сумі 116,03 дол. США (11,4 %), а також індекс інфляції за договором банківського вкладу №542170, що складає 2220 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 540 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» у доход держави судовий збір у сумі 1160 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів до суду першої інстанції з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або на протязі 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Логінова С.М.