Рішення № 86130642, 04.12.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4146/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій щодо не зарахування до страхового стажу період роботи на ДП "ВО Знамя" з липня 2009 року по серпень 2011 року включно протиправними та зобов`язання зарахування до страхового стажу період роботи на ДП "ВО Знамя" з липня 2009 року по серпень 2011 року включно з урахуванням заробітку за цей період в сумі 40348,50 грн у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на ДП ВО "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2011 року з урахуванням заробітку ОСОБА_1 за цей період та проведення перерахунку пенсії з урахуванням такого заробітку, оскільки під час його роботи підприємством вирахувані із заробітної плати позивача внески до Пенсійного фонду України. Водночас відповідно до довідки, наданої підприємством, у зв`язку зі скрутним фінансово-економічним станом внески до пенсійного фонду за вказаний період не перераховані. На переконання позивача, застрахована особа не несе жодної відповідальності за порушення, вчинене підприємством-страхувальником.

18.11.2019 судом одержано відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Звертав увагу на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітку за період з липня 2009 року по серпень 2011 року, оскільки чинний механізм нарахування пенсій передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально у залежності від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. А оскільки за даними системи персоніфікованого обліку страхові внески та єдиний соціальний внесок із заробітної плати ОСОБА_1 ДП ВО "Знамя" не сплачені, підстави для врахування такого заробітку при обчисленні пенсії відсутні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , копію якої залучено до матеріалів справи /а.с. 7-10/, підтверджено, що позивач у період із 28.04.1983 по 09.08.2011 працювала в Полтавському заводі "Знамя".

Даними системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України підтверджено, що у період з липня 2009 року по серпень 2011 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата на ДП ВО "Знамя", однак страхові внески / єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України роботодавцем не сплачені /а.с. 10-11/, що визнається сторонами.

Згідно довідки ДП "ВО "Знамя" від 11.09.2019 №14-116, виданої ОСОБА_1 , з липня 2009 року заробітна плата їй нараховувалася відповідно до відпрацьованого часу, внески до Пенсійного фонду України, а потім і єдиний соціальний внесок вираховувалися із нарахованої заробітної плати, проте, у зв`язку із скрутним фінансово-економічним станом підприємства утримані із нарахованої заробітної плати внески до ПФУ та єдиний внесок з липня 2009 року не перераховувалися (а.с. 11).

У подальшому, позивач звернулась до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про зарахування до її страхового стажу періоду роботи з липня 2009 року по серпень 2011 року на ДП "ВО "Знамя", за результатами розгляду якої управління листом від 09.10.2019 №5045/А-02 проінформувало заявницю про те, що на даний час остання не перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду як отримувач пенсії; у разі виникнення права на пенсію питання щодо зарахування страхового стажу та заробітної плати буде вирішуватися з урахуванням норм законодавства (а.с. 17).

Не погодившись з такою відповіддю суб`єкта владних повноважень, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Основного Закону передбачено, що Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 9.07.03 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом статті 1 Закону №1058-IV:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами першою та другою статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини шостої цієї статті страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

А в силу положень частини десятої згаданої статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у ДП ВО "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2011 року та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати за цей період.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.09.18 у справі №482/434/17 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм Закону №1058-IV, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки наведені вище висновки Верховного Суду стосуються застосування вищевикладених норм Закону №1058-IV, дані висновки враховуються судом у цій справі.

Суд зазначає, що факт працевлаштування ОСОБА_1 на ДП ВО "Знамя" у спірний період та нарахування йому заробітної плати підтверджено залученими до матеріалів справи копією трудової книжки, відомостями з системи персоніфікованого обліку ПФУ та не заперечуються відповідачем.

Несплата ДП ВО "Знамя" страхованих внесків до Пенсійного фонду України не має наслідком позбавлення позивача права на зарахування періодів його роботи до страхового стажу для перерахунку пенсії.

Як наслідок, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з липня 2009 року по серпень 2011 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

При цьому, суд враховує, що в силу положень частини шостої статті 20 Закону №1058-IV базовим звітним періодом для нарахування страхових внесків є календарний місяць.

А відтак, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на ДП ВО "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2011 року з урахуванням заробітку та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на ДП ВО "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2011 року з урахуванням заробітку за цей період.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2011 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2011 року включно з врахуванням заробітку за цей період.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Головко