Рішення № 86130390, 29.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.005800

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1. 380.2019.005800 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком-Еко" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком-Еко" (79016, вул. Олени Степанівни, 5/13, м. Львів, код ЄДРПОУ - 39894132) звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ - 39462700) Державної фіскальної служби України (04053, Львівська площа,8, м. Київ, код ЄДРПОУ - 39292197), у якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій редакції №1271673/39894132 від 09.09.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 31.01.2019 року в Єдиному реєстрі податкових з моменту її подання 15.02.2019 року.

В обґрунтування позову вказано про те, що, не зважаючи, на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкової накладної, реальність господарських операцій позивача з його контрагентом, навіть, надання додаткових пояснень та додаткових документів на вимогу відповідача, податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкових накладних, необхідність його скасування та для відновлення порушених прав позивача необхідність зобов`язати відповідача 2 зареєструвати відповідну податкову накладну.

Ухвалою від 08 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що оскаржене рішення прийнято правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України ТзОВ «Агроком – Еко» складено податкову накладну № 1 від 31.01.2019 року. (т3, а.с. 55).

Згідно отриманої квитанції, податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена, зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК». (Т3, а.с. 57).

Відповідно до п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ позивачем направлено до ДФС України в електронному вигляді наступні документи:

1) повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №6 від 02.09.2019 року, стосовно податкової накладної №1 від 31.01.2019 року, де було зазначено пояснення, що, ТОВ «Агроком – Еко» (комісіонер) уклало договір комісії з ТОВ «ТБ Фрут Капітал» (комітент) щодо продажу на експорт соку яблучного концентрованого освітленого натурального. Комісіонер здійснив експорт, що підтверджується ВМД та інші митні документи. Комісіонер надав для комітента послуги пакування, транспортування та перевезення соку до нерезидента, за що і виставив послуги комісійної плати на комітента та зареєстрував податкову накладну. Комісійна плата оплачена в повному обсязі. Одночасно з даним повідомленням надіслано 237 документів, що підтверджують реальність здійснення операцій, а саме: договір комісії, специфікація, акт приймання – передачі товару; специфікація, акт приймання – передачі товару; звіт комісіонера; акт наданих послуг до звіту комісіонера, додаток до Акту наданих послуг, договір, додаткова угода, доповнення, специфікація, платіжне доручення вхідне, виписка за рахунками, платіжні доручення, вантажна митна декларація, вантажна митна декларація (біни), накладну, рахунок – фактури, рахунки – фактури (біни), пакувальні листи, сертифікати походження, акт надання послуг, товарно – транспортні накладні, договір надання послуг, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг), акт здачі – прийняття робіт (надання послуг), акт надання послуг пакування товару, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг), калькуляція допоміжних послуг щодо транспортування товару, договір зберігання, акти прийому – передачі на зберігання, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг), Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, рішення власника (учасника) ТОВ «Агроком – Еко», наказ. (Т1, а.с.13-250; Т2, а.с. 1-250;Т3 а.с.1-54).

На підтвердження подання вищезазначених документів позивачем було отримано Квитанцію №2 від 02.09.2019 року, що документи доставлені до Головного управління ДПС у Львівській області, Залізничне управління, Залізнична Державна податкова інспекція (Залізничний район м. Львова).

Рішенням комісії Головного управління ДФС у Львівській області: №1271673/39894132 від 09.09.2019 року - відмовлено у реєстрації №1 від 31.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зі змісту цього рішення слідує, що підставою для його прийняття є ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання – передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачена договором та/бо законодавством (документи, які не надано підкреслити) (Т3, а.с.61).

09.09.2019 позивачем було подано скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на рішення від 09.09.2019 року № №1271673/39894132. За результатами розгляду вказаної скарги прийнято рішення № 38474/39894132/2 від 24.09.2019 залишено скаргу без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку без змін. (т3, а.с. 62-65).

Позивач, не погоджуючись із рішенням комісії Головного управління ДФС у Львівській області: №1271673/39894132 від 09.09.2019 року звернувся до суду із цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Спірні правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 " Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" ( далі - Постанова КМУ № 117).

Пунктом 187.1 ст.187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Крім того, пунктом 201.10 ст. 201 цього Кодексу передбачено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. ( абз. перший - п`ятий п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) врегульовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 204) (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 12 - 15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ( абз. 10 п. 12 Порядку № 1246).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. ( пункти 13-15 цього Порядку).

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, якою, зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 2 цього Порядку надано визначення таких термінів:

- моніторинг сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

- критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185,підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 цього Порядку передбачено, зокрема, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. (п.10 Порядку).

Порядок та підстави для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі визначені у пунктах 12-13 цього Порядку.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. ( п. 12 цього Порядку).

Відповідно до п. 13 цього Порядку у даній квитанції зазначаються:1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В подальшому вказані письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються відповідними комісіями контролюючих органів (комісіями регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісіями центрального рівня (ДФС), за результатами розгляду яких приймають рішення про:

-реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

-відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. (пункт 19-20 цього Порядку).

При цьому, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. ( пункт 21 цього Порядку).

Отже, передумовою прийняття комісіями контролюючих органів рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову у такій реєстрації, є рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, якщо за результатами їх моніторингу встановлено відповідність критерію(ям) ризиковості платника податку та/або критерію(ям) ризиковості здійснення операцій.

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - Порядок №523).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Перевіряючи законність підстав для зупинення реєстрації спірної податкової накладної № 1 від 31.01.2019 р., суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 31.01.2019 р. вказано їх відповідність вимогам п.п. 1.6 п. 1 " Критеріїв ризиковості платника податків".

У відзиві відповідачем вказано,що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій передбачені у листі ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України(далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.».

Негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості здійснення операцій, встановлених листом ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Разом з тим необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117. З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи вищевикладене, застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, є безпідставним.

Суд також звертає увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні обґрунтування мотивів та конкретизації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, матеріали, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку, відповідачем до суду також не надано, у відповідності до норм ст. ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що податкова накладна, яку реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняється і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Як зазначалось вище, відповідно до рішень комісії ГУ ДФС в Львівській області, №1271673/39894132 від 09.09.2019 року підставою для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання – передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачена договором та/бо законодавством.

Верховний суд у Постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 зазначив, що окремими положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21 лютого 2018 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України .

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, передбачений пунктом 14 Порядку № 117. Суд зазначає, що чіткого переліку документів, які платник податку повинен подати до контролюючого органу, немає. Тому платник податків змушений самостійно на власний розсуд визначати необхідні документи у кожному конкретному випадку, відштовхуючись від повідомлених йому підстав зупинення реєстрації податкової накладеної (висновку податкового органу про відповідність платника податку певним критеріям ризикованості платника податку).

На виконання вимоги контролюючого органу платник податку скерував повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, до якого додав пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарські операції з ТОВ «ТБ Фрукт Капітал», які зазначені вище.

Як встановлено судом, доводи позивача підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2019 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що вищевказані доводи комісії ГУ ДФС у Львівській області, як підстава для відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.01.2019 р., спростовуються дослідженими судом первинними документами щодо господарських операцій позивача.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано підстав вважати, що позивач відповідає п.1.6 критеріїв ризиковості.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації спірної податкової накладної та в подальшому відмова комісії ГУ ДФС у Львівській області, в її реєстрації, вчинено відповідачем без наявних на це законних підстав та всупереч нормам Конституції України та Податкового кодексу України. Тому спірне рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є необґрунтованим та безпідставним, тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено наступне. Суд вказує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, що узгоджується з терміном " ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Враховуючи, що в ході розгляду справи судом встановлено протиправність рішень комісії ГУ ДФС у Львівській області №1271673/39894132 від 09.09.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому вказане зумовлює Державну фіскальну службу України усунути всі негативні юридичні наслідки з відновленням платнику податків його правового становища, внаслідок прийняття комісією ГУ ДФС у Львівській області протиправного рішення шляхом реєстрації податкової накладної № 1 від 31.01.2019 р., в Єдиному реєстрі податкових накладних, з моменту її подання 15.02.2019 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд стягує на користь позивача з ГУ ДФС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1271673/39894132 від 09.09.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 31.01.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з моменту її подання 15.02.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком-Еко" (79016, вул. Олени Степанівни, 5/13, м. Львів, код ЄДРПОУ - 39894132) судовий збір в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.