Ухвала суду № 86129081, 05.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 грудня 2019 року Справа 215/6472/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні правової позиції ст. ст. 3, 8, 19, 22, 33, 34, 46, 48, 68 Конституції України;

- постановити окрему ухвалу згідно ст. 249 КАС України.

08.11.2019 року ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

02.12.2019 року згідно листа Тернівського районного суду м. Кривого Рогу справа №215/6472/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Горбалінському В.В.

Відповідно до п.п. 1, 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні правової позиції ст. ст. 3, 8, 19, 22, 33, 34, 46, 48, 68 Конституції України.

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.

Обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Згідно приписів статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Проаналізувавши вказані норми, суд зазначає, що в позовній заяві відсутній зміст позовних вимог, визначений відповідно до положень ст. 5 та ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, як встановлено судом, позивачем не дотримано положень ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зі зміст позову та позовних вимог не вбачається обґрунтувань щодо бездіяльності з боку виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, а доводи позивача обмежується лише посиланнями на норми законодавства.

Так, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

Отже, таке порушення прав має бути реальним і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.,

З огляду на зазначене, при вирішенні спору, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, на думку суду, позивачем не дотримано вимог, встановлених п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства щодо визначення змісту позовних вимог та викладу відповідних обставин.

Отже, відсутність визначення обсягу прав позивача, які порушуються бездіяльністю, а також мотивованих обґрунтувань обставин, які вказують на спричинення порушення його прав, перешкоджають вчиненню подальших процесуальних дій у даній справі.

Для усунення зазначеного вище недоліку позовної заяви, позивачеві потрібно подати до суду позовну заяву, привівши її у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення змісту позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог та з приєднанням належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам).

Керуючись ст. ст. 160, 161, ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 169, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог та з приєднанням належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам)Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський