Рішення № 86129065, 04.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Справа № 160/10630/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при призначенні пенсії за віком з 15.06.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до загального страхового стажу періодів її трудової діяльності з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" та з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату призначеної з 15.06.2018 року пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з врахуванням у загальний страховий стаж періодів її трудової діяльності з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" та з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті, з урахуванням вже проведених виплат.

В обґрунтування позовну зазначено, що з 15.06.2018 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Позивачу стало відомо, що при призначенні пенсії, відповідачем не враховано до страхового стажу періоди її роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" та з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті. В обґрунтування чого, відповідач зазначив, що вказані періоди роботи неможливо врахувати, оскільки номери та дати наказів дописані іншою рукою, запис про звільнення засвідчено печаткою, на якій назва установи не співпадає з назвою організації де працювала позивач. Також зазначено, що періоди роботи в Донецькому політехнічному інституті та Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" неможливо зарахувати, оскільки усі документи, видані органами та/або особами на непідконтрольних територіях є недійсними та не створюють правових відносин. Позивач вважає дії відповідача щодо неврахування вказаних періодів її роботи до страхового стажу протиправними та такими, що порушують її право на соціальний захист.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що для зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" та з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті немає підстав, оскільки номери та дати наказів дописані іншою рукою, запис про звільнення засвідчено печаткою, на якій назва установи не співпадає з назвою організації де працювала позивач. Крім того, неможливо отримати документи на підтвердження періодів роботи позивача в Донецькому науково-технічному центрі “Поліпроф” та в Донецькому політехнічному інституті, оскільки підприємства знаходяться на непідконтрольній території. Зазначає, що управління діє в межах повноважень згідно діючого законодавства.

Виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 15.06.2018 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з розрахунком стажу станом на 20.07.2018 року, який міститься в матеріалах пенсійної справи, страховий стаж позивача складає 28 років 9 місяців 24 дні, до страхового стажу позивача враховані наступні періоди її роботи: з 19.04.1978 року по 20.07.1978 року, з 01.09.1978 року по 10.06.1983 року, з 04.08.1983 по 23.12.1987 року, з 01.12.1988 року по 16.12.1988 року, з 23.12.1988 року по 13.10.1989 року, з 17.11.1999 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.07.2009 року, з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.10.2010 року, з 01.02.2010 року по 30.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 30.09.2014 року, з 01.10.2014 року по 31.05.2018 року.

10.10.2018 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, у якій просила надати пояснення щодо неврахування періоду її роботи до 17.11.1999 року.

19.10.2018 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №С16190-18 повідомило позивача про те, що страховий стаж для призначення пенсії розраховано за даними трудової книжки та індивідуальними відомостями про застраховану особу (СПОВ) і він становить 28 років 11 місяців 3 дні. За даними трудової книжки до страхового стажу не враховані наступні періоди роботи:

- з 12.09.1977 по 14.11.1977 на Томському заводі. Даний період не враховано до страхового стажу, оскільки підстави про прийняття та звільнення з роботи (номери та дати наказів) дописані іншою рукою, що порушує вимоги (далі мовою оригіналу) Инструкции о порядке ведення трудових книжек на предприятиях, в учреждениях и организациях от 20.06.1974 № 162, утвержденной Государственным Комитетом СССР по труду и социальным вопросам (далі Інструкція № 162), а саме п.2.3;

- з 01.11.1990 по 14.07.1993 в Донецькому науково-технічному центрі «Поліпроф». Даний період не враховано до страхового стажу, оскільки звільнення з роботи засвідчується печаткою, на якій назва установи не співпадає з назвою організації, де працювала позивач. Довідка від 23.08.2018 №2, видана Спільним науково-виробничим підприємством «Поліпроф», яку ОСОБА_1 надала 30.08.2018 року до Чечелівського відділу обслуговування громадян тільки підтверджує порушення Інструкції №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року №58, а саме п.2.3 та п.4.1. Для перевірки факту достовірності видачі довідки від 23.08.2018 № 2 направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Після отримання акту перевірки можливо буде повернутися до питання зарахування періоду роботи з 01.11.1990 по 14.07.1993 до страхового стажу.

09.11.2018 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою до якої надала, крім інших документів: копію трудової книжки, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, розпорядження виконкому, витяг зі статуту СНВП “Поліпроф” та просила розглянути питання, які виникли при первинному призначенні пенсії з врахуванням до стажу періодів роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" та з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті.

28.11.2018 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №С17704-18 надано відповідь, у якій зазначено, що неможливо зарахувати до страхового стажу наступні періоди роботи:

- з 12.09.1977 по 14.11.1977 на Томському заводі. Даний період не враховано до страхового стажу, оскільки підстави про прийняття та звільнення з роботи (номери та дати наказів) дописані іншою рукою, що порушує вимоги Інструкції №162, а саме п. 2.3;

- з 01.11.1990 по 14.07.1993 в Донецькому науково-технічному центрі «Поліпроф». Даний період не враховано до страхового стажу, оскільки звільнення з роботи засвідчується печаткою, на якій назва установи не співпадає з назвою організації, де працювала ОСОБА_1 Довідка від 23.08.2018 №2, видана Спільним науково-виробничим підприємством «Поліпроф», яку позивач надала 30.08.2018 року до Чечелівського відділу обслуговування громадян тільки підтверджує порушення Інструкції №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року №58, а саме п.2.3 та п.4.1. Для перевірки факту достовірності видачі довідки від 23.08.2018 № 2 направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Після отримання акту перевірки можливо буде повернутися до питання зарахування періоду роботи з 01.11.1990 по 14.07.1993 до страхового стажу;

- з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті починається з періоду, коли ОСОБА_1 працювала ще за основним місцем роботи. Якщо є запис про прийняття на роботу має бути і запис про звільнення. Запис про роботу за сумісництвом і про її завершення проводиться адміністрацією за місцем основної роботи.

30.05.2019 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питання нарахування пенсії.

11.06.2019 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №4236/С-09 повідомило позивача про те, що для перевірки факту достовірності видачі довідки від 23.08.2018 року №2 про роботу у ДНТЦ «Поліпроф» відділом направлявся запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Листом від 31.01.2019 року №1073/03/25-1 Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило про неможливість проведення перевірки у зв`язку з тим, що спільне науково-виробниче підприємство «Поліпроф» знаходиться на неконтрольованій території. Таким чином, період роботи з 01.11.1990 по 14.07.1993 зарахувати до страхового стажу на сьогоднішній день немає законних підстав.

29.07.2019 року позивач звернулась до відповідача і заявою, у якій зазначила, що з 15.06.2018 року їй розпочато виплату пенсії, але без врахування частини трудового стажу за періоди з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року, з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року та з 15.07.1993 року по 30.09.2014 року.

10.09.2019 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №5627/С-09 надало відповідь, у якій зазначено, що загальний страховий стаж складає 35 років 5 місяців 8 днів. До страхового стажу не включено період роботи з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі “Поліпроф”, оскільки звільнення з роботи засвідчено печаткою, на якій назва установи не співпадає з назвою організації. Запис про період роботи за сумісництвом з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті проведено з порушенням Інструкції №162. За інформацією Покровського ОУПФУ Донецької області витребувати додаткові документи, якими б підтверджувався період роботи в Донецькому науково-технічному центрі “Поліпроф” та Донецькому політехнічному інституті неможливо, оскільки підприємства знаходяться на непідконтрольній території.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" та з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті з часу призначення пенсії, звернулась до суду з цим позовом.

Щодо не врахування відповідачем періоду роботи позивача з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури з часу призначення пенсії суд зазначає наступне.

З матеріалів пенсійної справи видно, що під час призначення пенсії ОСОБА_1 (з 15.06.2018 року) період роботи позивача з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури не зараховано до страхового стажу. Відповідач мотивував це тим, що записи про прийняття та звільнення з роботи (номери та дати наказів) дописані іншою рукою, що порушує вимоги пункту 2.3. Інструкції №162, яка застосовувалась на момент здійснення запису про період роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року.

В подальшому, 11.09.2019 року, позивачу здійснено перерахунок пенсії та під час перерахунку враховано до стажу період роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури.

В матеріалах пенсійної справи позивача, копія якої долучена до матеріалів справи, відсутні будь-які докази, які б свідчили про усунення недоліків, які стали підставою для не зарахування на час призначення пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури.

Отже, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 11.09.2019 року під час перерахунку пенсії та зарахування до стажу позивача періоду її роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури враховувало виключно ті документи, які надавались позивачем під час призначення пенсії.

За наведених обставин, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії з 15.06.2018 року з урахуванням періоду роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури.

Щодо не врахування відповідачем періоду роботи позивача з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті з часу призначення пенсії суд зазначає наступне.

Відмовляючи позивачу у зарахуванні вказаного періоду роботи відповідач у листі 28.11.2018 року №С17704-18 посилається на порушення пункту 2.13 Инструкции о порядке ведення трудових книжек на предприятиях, в учреждениях и организациях от 20.06.1974 № 162, утвержденной Государственным Комитетом СССР по труду и социальным вопросам (далі Інструкція № 162), а саме відсутній запис про звільнення з роботи.

Так, відповідно до пункту 2.13 Інструкції №162 мовою оригіналу: “в графе 3 раздела "Сведения о работе" в виде заголовка пишется полное наименование предприятия.

Под этим заголовком в графе 1 ставится порядковый номер вносимой записи, в графе 2 указывается дата приема на работу.

В графе 3 пишется: "Принят или назначен в такой-то цех, отдел, подразделение, участок, производство" с указанием их конкретного наименования, а также наименования работы, профессии или должности и присвоенного разряда. Записи о наименовании работы, профессии или должности, на которую принят работник, производятся: для рабочих - в соответствии с наименованиями профессий, указанных в Едином тарифно-квалификационном справочнике работ и профессий рабочих; для служащих - в соответствии с наименованиями должностей, указанных в Единой номенклатуре должностей служащих, или в соответствии со штатным расписанием.

Изменения и дополнения, внесенные в установленном порядке в указанный справочник, а также в Единую номенклатуру должностей служащих или штатное расписание, доводятся до сведения рабочих и служащих, после чего в их трудовые книжки на основании приказа (распоряжения) администрации вносятся соответствующие изменения и дополнения.

Работа по совместительству, оформленная в установленном порядке, в трудовой книжке указывается отдельной строкой. Запись о работе по совместительству и об ее окончании производится администрацией по месту основной работы”.

З дослідженої копії трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що запис №19 свідчить про прийняття 01.09.1989 року за сумісництвом на 0,5 ставки до Донецького політехнічного інституту та звільнення 31.12.1990 року. Запис засвідчено печаткою Донецького політехнічного інституту.

Та обставина, що запис про прийняття та звільнення міститься не в окремих строчках, а під одним №19 є некоректним заповненням трудової книжки та, на думку суду, не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи до загального трудового стажу.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 року по справі №754/14898/15-а зробив правовий висновок, який полягає у тому, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

За наведених обставин, суд вважає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу при призначенні пенсії періоду її роботи з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі «Поліпроф», суд зазначає наступне.

Відповідач вказав, що підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду її роботи з 01.11.1990 по 14.07.1993 в Донецькому науково-технічному центрі «Поліпроф» є засвідчення запису про звільнення печаткою, на якій назва установи не співпадає з назвою організації, де працювала позивач.

Так, з матеріалів справи встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 містяться записи, що ОСОБА_1 з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року працювала в Донецькому науково-технічному центрі «Поліпроф».

Довідкою №2 від 23.08.2018 року, яка видана Спільним науково-виробничим підприємством “Поліпроф”, підтверджено, що ОСОБА_1 працювала у ДНТЦ “Поліпроф” з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року. У довідці також зазначено, що ДНТЦ “Поліпроф” 22.07.1992 року реорганізовано у ТОВ “Донецький науково-технічний центр” Поліпроф”, при цьому печатка ДНТЦ “Поліпроф” була знищена. Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів м. Донецька №38 від 27.01.1993 року відмінено рішення про реєстрацію ТОВ “Поліпроф” та продовжено діяльність і реорганізацію ДТНЦ “Поліпроф” без печатки. Згідно з розпорядженням Ленінської районної ради народних депутатів м. Донецька 77/1р від 09.05.1994 року Донецький науково-технічний центр “Поліпроф” перереєстровано в спільне науково-виробниче підприємство “Поліпроф” як правонаступник ДТНЦ “Поліпроф”. Після виготовлення печатки СНВП “Поліпроф” директор Світін С.Н. завірив свій підпис у трудових книжках всім звільненим з 27.01.1993 року по 09.05.1994 року.

З метою перевірки факту роботи ОСОБА_1 на підприємстві ДТНЦ “Поліпроф” відповідачем направлено запит до ГУ ПФУ в Донецькій області.

Листом від 31.01.2019 року №1073/03-25-1 Покровське ОУПФУ Донецької області повідомлено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про те, що надати інформацію немає можливості. Місцезнаходження спільного науково-виробничого підприємства “Поліпроф” згідно даних ІКІС ПФУ м. Донецьк, Ленінський район, вул. Куйбишева, 67.

Фактично, відповідач зазначає про неможливість проведення перевірки факту роботи позивача у ДТНЦ “Поліпроф”, оскільки підприємство перебуває на непідконтрольній території, відтак немає можливості зарахувати до страхового стажу спірний період роботи.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 року (справа № 569/15943/16-а) дійшов висновку, що відсутність у відповідача можливості перевірити достовірність наданих позивачем документів, які підтверджують його право на пенсію, внаслідок проведення антитерористичної операції та знаходження підприємств на тимчасово окупованій території, не може порушувати його право на отримання пенсії.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності довідки, у зв`язку з наданням такої довідки підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Крім іншого, аналізуючи відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.11.2018 року №С17704-18, від 10.09.2019 року №5627/С-09, судом встановлено, що відповідач також вказує на підставу не зарахування періоду роботи з 01.11.1990 по 14.07.1993 в Донецькому науково-технічному центрі «Поліпроф» ту обставину, що запис про звільнення завірено печаткою, на якій назва установи не співпадає з назвою організації.

Верховний суд у постанові від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі №638/18467/15-а зазначив, що неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Отже, суд приходить до висновку, що неточність ведення записів трудової книжки не є беззаперечним доказом неправдивості запису; вказана обставина не можу слугувати підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи.

З огляду на зазначене, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії періоду її роботи з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі «Поліпроф».

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 під час призначення пенсії періоди її роботи з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті та з 01.11.1990 по 14.07.1993 в Донецькому науково-технічному центрі «Поліпроф», а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1508116824.1 від 29.10.2019 року.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до загального страхового стажу віком ОСОБА_1 періодів її трудової діяльності з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" та з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті з дати призначення пенсії - 15.06.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату призначеної з 15.06.2018 року пенсії за віком ОСОБА_1 , з зарахуванням до загального страхового стажу періодів її трудової діяльності з 12.09.1977 року по 14.11.1977 року в Томському заводі вимірювальної апаратури, з 01.11.1990 року по 14.07.1993 року в Донецькому науково-технічному центрі "Поліпроф" та з 01.09.1989 року по 31.12.1990 року в Донецькому політехнічному інституті, з урахуванням вже проведених виплат.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар