Ухвала суду № 86126780, 29.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45812/19

Провадження № 1-кс/761/31042/2019

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2019 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль В.В., при секретарі Калініченко Є.Г., розглянувши у судовому засіданні, клопотання старшого слідчого з ОВС 4-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітана податкової міліції Миколаєвського Б.А., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Коваль Б.В., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000728 від 02.04.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 28.11.2019 року передано вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42019000000000728 від 02.04.2019, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами, що призвело до заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в 2018 році службові особи Південної інспекції з ядерної та радіаційної 5езпеки Державної інспекції ядерного регулювання України за попередньою змовою зі службовими особами Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», з метою заволодіння коштами державного підприємства, створили умови для перемоги у тендері ТОВ «Науково-виробниче підприємство Елемент» (код ЄДР 32884924), яке має ознаки неплатоспроможності. В подальшому 11.10.2018 через відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» уклали з вказаним суб`єктом господарювання договір на закупівлю абразивних виробів № 53-123-01-18-04746 на загальну суму 2 098 700 грн.

Проведеним оглядом відомостей, які імістяться в Єдиному реєстрі податкових накладних та АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент» у вказаний період під час виконання зобов`язань за зазначеним договором щодо постачання товару для замовника ДП «НАЕК «Енергоатом», сформувало податковий кредит від ряду підприємств з ознаками неплатоспроможності, що може свідчити про складання і видачу завідомо неправдивих документів бухгалтерського і податкового обліків щодо наявних взаємовідносин з постачання товару на адресу ДП «НАЕК «Енергоатом», за фактичної відсутності операцій з купівлі-продажу по ланцюгу постачання продукції та заволодіння коштами державного підприємства в особливо великих розмірах.

Під час огляду встановлено, що невстановлені особи використовуючи реквізити ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент», яке має ознаки неплатоспроможності, подавати звітність з ІР-адреси: 94.130.239 131, з якої також звітують інші суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМІНСТРУМЕНТ» (код ЄДР 34501268), ТОВ «ЛАМІ» (код ЄДР 41176104), ТОВ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГІЯ» (код ЄДР 36843221), ТОВ «ДЗСОМ» (код ЄДР 35268574), ТОВ «ВАНКОР- ДНІПРО» (код ЄДР 41424800), ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОФІ-СТРОЙ» (код ЄДР 36726864), ТОВ «Інкос-Лайм» (код ЄДР 42673339), ТОВ «Ентер Джоп» (код ЄДР 41330409), ТОВ «Енергетична Преспектива» (код ЄДР 42303219), ТОВ «Інгертул+» (код ЄДР 40657818), ТОВ,«Арескон» (код ЄДР 430869615), ТОВ «Фемлі груп» (кед ЄДР 40732748).

При цьому, будучи допитаною як свідок директор ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент» ОСОБА_1 надала покази про свою непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності зазначеного товариства, реєстрація зазначеного товариства здійснена без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Допитаний як свідок директор та засновник ТОВ «Компанія «Профі-строй» ОСОБА_2 надав аналогічні покази, надані свідком ОСОБА_1 .

Таким чином, у ході досудового розслідування встановлено низку підприємств з ознаками неплатоспроможності, реквізити яких використовуються невстановленими особами під час здійснення протиправної діяльності направленої на завдання державі збитків в особливо великих розмірах.

Також, вході досудового розслідування встановлено, що AT «Українська залізниця» Регіональна Філія «Придніпровська залізниця» Структурний підрозділ «Дніпровський Головний матеріально-технічний склад» (ЄДР 40075815), яке задекларувало придбання ТМЦ, робіт та послуг у ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМІНСТРУМЕНТ», ТОВ «ЛАМІ», ТОВ НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГІЯ», ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОФІ- СТРОИ» на загальну суму близько 50 млн. грн.

Так, працівниками слідчого та оперативного управлінь Офісу великих платників податків ДФС на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, 13.11.2019 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у офісному приміщені, за фактичним місцем здійснення злочинної діяльності ОСОБА_3 , під час якого виявлено та вилучено наступне: реєстраційні документи вказаних вище підприємств та печатки наступних підприємств: ТОВ «Ванкор-Дніпро» (код ЄДРПОУ 41424800), ТОВ «Інкос-Лайм» (код ЄДРПОУ 42673339), ТОВ «Інтертул +» (код ЄДРПОУ 40657818); ТОВ «Науково-промислова компанія «Енергія» (код ЄДРПОУ 36843221), ТОВ «Ламі» (код ЄДРПОУ 41176104). Адвокати Моргун Дмитро Олександрович та Свірідов Дмитро Миколайович під час обшуку повідомили, що офісне приміщення, за адресою АДРЕСА_1 , орендує ОСОБА_3 .

Також, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №32019100110000098 від 20.11.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, по вказаним вище обставинам.

Так, встановлено, що згідно інформації з бази даних «Архів електронної звітності» ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент», ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМІНСТРУМЕНТ», ТОВ «ЛАМІ», ТОВ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГІЯ», ТОВ «ДЗСОМ», ТОВ «ВАНКОР-ДНІПРО», ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОФІ- СТРОЙ», ТОВ «Інкос-Лайм», ТОВ «Енергетична Преспектива», ТОВ «Інтертул+», ТОВ «Арескон», мають суму ліміту податкового кредиту на спеціальних рахунках з ПДВ, яка в подальшому може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки та нанесення збитків Державному бюджету України.

Таким чином, застосування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження обумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки члени угруповання можуть в будь-який час здійснити реєстрацію податкових накладних та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних їх відчуження іншим чином, з метою їх приховування.

Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання та накласти арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент» (код ЄДР 32884924), ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМІНСТРУМЕНТ» (код ЄДР 34501268), ТОВ «ЛАМІ» (код ЄДР 41176104), ТОВ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГІЯ» (код ЄДР 36843221), ТОВ "ДЗCOM (код ЄДР 35268574), ТОВ «ВАНКОР-ДНІПРО» (код ЄДР 41424800), ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОФІ-СТРОЙ» (код ЄДР 36726864), ТОВ «Інкос-Лайм» (код ЄДР -42673339), ТОВ «Енергетична Преспектива» (код ЄДР 42303219), ТОВ «Інтертул+» (код ЄДР 40657818), ТОВ «Арескон» (код ЄДР 43086966).

Слідчий просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі.

Власник майна в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим не доведено, що вказане ним у клопотанні майно є предметом кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та на нього спрямовано кримінальне правопорушення, таким чином майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Водночас, слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України та не обґрунтовано при цьому правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, суми ліміту ПДВ - це розрахунковий показник, який визначений відповідно до положень п. 2001.3. ст. 2001 ПК України, і дані про який зберігаються в електронній системі адміністрування ПДВ, адміністратором і зберігачем даних якої є державний орган - ДФС України, такий облік здійснюється автоматично і втручання в ці показники заборонено.

Ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування є елементом податкових правовідносин, вони не є грошовими коштами і в цілому не є майном підприємства для забезпечення цілей ст. 170 КПК України. Суми ліміту в СЕА ПДВ не є матеріальним об`єктом, тому не можуть вважатися доказом та не можуть бути конфісковані.

Отже, стороною обвинувачення необґрунтовано зазначено про відповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме: суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Тому вказане у клопотанні слідчого майно не відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора старшого слідчого з ОВС 4-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітана податкової міліції Миколаєвського Б.А., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Коваль Б.В., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000728 від 02.04.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя Бугіль В.В.