Ухвала суду № 86125652, 04.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2019 р.

м. Київ

справа № 2604/3010/12

провадження № 6/755/1371/19

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку,

УСТАНОВИВ:

В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Подання мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження АСВВП № 60355991 з виконання виконавчого листа № 2604/3010/2012, виданого 31.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по Договору кредиту в сумі 2 247 280,51 грн. та третейського збору у сумі 22 872,80 грн. 18.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та роз`яснено боржнику законодавчо встановлені обов`язки щодо виконання судового рішення. З відкриттям виконавчого провадження виконавцем направлено запити до реєструючих установ з метою виявлення майнового стану боржника та 18.10.2019 року винесено постанову про накладення арешту на майно боржника з метою реального виконання вимог виконавчого документа в межах суми боргу. В ході примусового виконання коштів, майна, достатніх для задоволення вимог стягувача, не виявлено. Встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, доходів не отримує. Однак, відповідно до Іпотечного договору від 21.05.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКБСР «Укрсоцбанк», боржником передано в іпотеку, у якості забезпечення виконання своїх зобов`язань за Договором кредиту № 08-660/100-302 від 21.05.2008 року, наступне нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137300:20:-28:0022, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка набута ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 21.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліш Н.І., право власності на земельну ділянку буде підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку, який буде отримано ОСОБА_1 в майбутньому; та земельну ділянку загальною площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110137300:20:027:0008, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка набута ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 21.05.2008 року, посвідченогого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліш Н.І., право власності на земельну ділянку буде підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку, який буде отримано ОСОБА_1 в майбутньому. Таким чином, державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно, що належить боржнику на підставі договорів купівлі-продажу від 21.05.2008 року, не була проведена у встановленому законом порядку. Боржник ухиляється від виконання своїх цивільно-правових зобов`язань, визнаних судовим рішенням, заборгованість в добровільному порядку не погашає, що є підставою звернення заявника з даним поданням до суду.

Подання містить клопотання приватного виконавця про розгляд подання за його відсутності.

Згідно ч. 11 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Дослідивши матеріали подання суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»)

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом встановлено, що на підставі заяви стягувача від 19.09.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. 18.10.2019 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП № 60355991 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва № 2604/3010/2012 від 31.05.2012 року.

Простою поштовою кореспонденцією копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику ОСОБА_1 .

Крім того, 18.10.2019 року в межах виконавчого провадження ВП № 60355991 приватним виконавцем прийнято постанови про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди, про арешт всього майна боржника ОСОБА_1 , про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках зазначених у постанові банківських установ.

Докази направлення вказаних постанов на адресу боржника ОСОБА_1 приватним виконавцем суду не надано.

Згідно відповідей банківських установ, зокрема, АБ «Південний», ПАТ «ПУМБ», АТ «Альфа-Банк», ПАТ «МТБ Банк», постанови приватного виконавця не прийнято на виконання у зв`язку із відсутністю на банківських рахунках коштів боржника ОСОБА_1

За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру права власності, на праві власності за ОСОБА_1 зареєстровано наступне нерухоме майно:

-Ѕ частина будинку АДРЕСА_3 ; Ѕ частина будинку АДРЕСА_4 ; земельна ділянка 0,100 га за адресою: АДРЕСА_5 ;

-передані в Іпотеку АКБСР "Укрсоцбанк" земельна ділянка загальною площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137300:20:-28:0022, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка набута ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 21.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліш Н.І., право власності на земельну ділянку буде підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку, який буде отримано ОСОБА_1 в майбутньому; та земельна ділянка загальною площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110137300:20:027:0008, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка набута ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 21.05.2008 року, посвідченогого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліш Н.І., право власності на земельну ділянку буде підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку, який буде отримано ОСОБА_1 в майбутньому.

Таким чином, державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно, що належить боржнику на підставі договорів купівлі-продажу від 21.05.2008 року, не була проведена у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає не з моменту підписання договору купівлі-продажу, чи отримання майна в інший спосіб передбачений законодавством, а з моменту державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

Згідно ч. 1, 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Так, відповідно до положень статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

У разі відсутності технічної документації на майно, у зв`язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов`язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Разом з тим, оцінка вартості вказаного нерухомого майна в матеріалах приватного виконавця відсутня.

За нормами ч. ч. 4, 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Нормами ст. ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України «Про іпотеку» та Законом України «Про виконавче провадження» спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Водночас, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами спеціального Закону України «Про іпотеку».

Аналізуючи зміст та підстави подання, а також надані приватним виконавцем копії документів виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, - оскільки до вирішення питання про реалізацію нерухомого майна боржника і направлення коштів на погашення заборгованості по виконавчому листу, неотримання відповідної згоди і заяви стягувача, який є одночасно іпотекодержателем, та не проведення оцінки вказаних земельних ділянок із виготовленням технічної документації - звернення приватного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, як крайнім заходом, є передчасним, в той час як приватним виконавцем не застосовано відносно боржника всі заходи впливу, передбачені Законом «Про виконавче провадження». При цьому судом також ураховано, що з наданих приватним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження не убачається, що боржник обізнана про відкрите виконавче провадження, оскільки приватним виконавцем не надано докази направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження саме рекомендованою поштовою кореспонденцією, тому, відповідно, відсутні докази вручення або неможливості вручення боржнику вказаної постанови виконавця, що взагалі ставить під сумнів подальші дії виконавця за відсутності доказів законодавчо передбаченої обізнаності боржника про відкрите відносно неї виконавче провадження.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, - є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 353, 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 грудня 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган