Рішення № 86118054, 02.12.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2019 Провадження №2-о/425/233/19

Справа № 425/3706/19

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,

за відсутністю учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Мілуватська сільська рада Сватівського району Луганської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду із зазначено заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 24.12.2005 року проживала та була зареєстрована разом зі своїм свекром – ОСОБА_2 , вела спільне господарство та доглядала за ними, за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 свекор заявника помер, у зв`язку з чим вона звернулася до приватного нотаріуса Рубіжанського міського нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні докази родинних відносин між заявником та спадкодавцем, а також відсутні докази їх сумісного проживання за однією адресою. У зв`язку з необхідність оформити спадкові права на майно, заявник просила суд встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 24.12.2005 року по час відкриття спадщини – 28.06.2011 року у квартирі АДРЕСА_2 .

Заявник в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представники заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заявлених вимог не заперечував.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень

ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 в період з 24.03.2005 року по 16.11.206 року, з 29.06.2010 року по 10.04.2014 року та з 10.04.2014 року по теперішній час, що підтверджується паспортом громадянки України, довідкою про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Центру надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області від 02.12.2019 року № 19660 (а.с. 6, 43, 44).

Актом про встановлення фактичного місця проживання від 02.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що

ОСОБА_1 , фактично проживає за вказаною адресою з 24.03.2005 року по сьогоднішній день (а.с.45)

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який в період з 24.12.2005 року по 08.07.2011 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 (невістка), ОСОБА_3 (онука), ОСОБА_4 (правнук), що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 30.06.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 507, довідкою, виданою 08.08.2017 року за № 49209 Центром надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради, та актом про встановлення фактичного місця проживання від 22.10.2019 року (а.с. 7, 8, 12, 27).

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,4800 га на території Мілуватської сільської ради Сватівського району Луганської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 05.01.2006 року Серія ЛГ № 085526 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 , 27.08.2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Рубіжанського міського нотаріального округу Меренкова Ю.В. із заявою № 237 про видачу свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з чим заведено спадкову справу № 121/2019 (номер в спадковому реєстрі 64656146), однак постановою від 27.08.2019 року № 254/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не надала документів, які підтверджують факт її родинних відносин із спадкодавцем та документів, які підтверджують факт її проживання із спадкодавцем однією сім`єю, що також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 27.08.2019 року № 57338461 (а.с.9, 11, 23, 26)

Згідно ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.07.2018 року по справі

№ 404/2163/16-ц, з якої вбачається, що сама по собі відсутність реєстрації місця проживання особи за останнім місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені ч. 3

ст. 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки вона зможе реалізувати своє право оформлення спадщини після смерті її свекра.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи заявника є законними, обґрунтованими і підтверджені наявними у справі доказами, а тому заява про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3-10, 76-81, 258, 263-265, 273, 294, 315, 319, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Мілуватська сільська рада Сватівського району Луганської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою:

АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) разом із – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 24 грудня 2005 року та по час його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду складено 05 грудня 2019 року.

Суддя Є.О. Романовський