Ухвала суду № 86116050, 04.12.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1545/19

Провадження № 1-кп/188/214/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Власенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017040000000925 від 21.07.2017 стосовно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,

за участю прокурора Філь О.І.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників Кашигіна М.С., Чернявського Ю.С., Ульянченка А.А., Ключка М.Л.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

До суду 04.12.2019 надійшло письмове клопотання ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання вказано, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , виданого 28.10.2015 центром ДАІ за №1201, на праві власності належить автомобіль NISSAN, модель MAXIMA, тип ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, рік випуску 1999, номер шасі (кузов, рама) VIN НОМЕР_2 , колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Автомобіль NISSAN і свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу були вилучені слідчим 27.10.2018 в рамках кримінального провадження №12017040000000925 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2018 про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

27.10.2018 постановою про долучення та зберігання доказів слідчого ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області автомобіль NISSAN, модель MAXIMA, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12017040000000925. Постанова слідчого мотивована тим, що у слідчого є достатньо підстав вважати, що автомобіль є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

29 жовтня 2018 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за поданням слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження №12017040000000925 виніс ухвалу про накладення арешту на належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль NISSAN, модель MAXIMA, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження автомобілем.

При розгляді питання про арешт вказаного автомобіля власник ОСОБА_1 не був присутній з огляду на його неповідомлення.

Заявник зазначає, що накладаючи арешт на автомобіль, суддя не визначив його місце зберігання, і слідчий Чалий С.О. на свій особистий розсуд залишив автомобіль на своє особисте зберігання.

Після складання слідчим в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чалим С.О. обвинувального акту, заявник дізнався, що під час досудового слідства не було встановлено факту використання будь-ким із обвинувачених, в межах кримінального провадження №12017040000000925 осіб, автомобіля NISSAN, модель MAXIMA, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , як знаряддя вчинення злочину.

В матеріалах кримінального провадження та обвинувальному акті відсутні дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, юридичною особою або третьою особою у цьому кримінальному провадженні, немає доказів того, що існує потреба у застосуванні на даний час арешту саме до автомобіля NISSAN, модель MAXIMA, який належать ОСОБА_1 .. З моменту арешту автомобіля минуло більше року, досудове розслідування закінчено, відбувається судовий розгляд кримінального провадження. Заявник ОСОБА_1 вважає, що визнання його автомобіля в якості речового доказу та його арешт є безпідставним, оскільки автомобіль не відповідає жодному критерію, визначеному ст. 98 КПК України.

Посилаючись на норми ст.174 КПК України заявник просить:

скасувати ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2018 про арешт автомобіля NISSAN, модель MAXIMA, тип легковий седан - В, рік випуску 1999, номер шасі (кузова, рами), VIN НОМЕР_2 , колір синій, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та постанову слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чалого С.О. від 27.10.2018 про визнання його речовим доказом;

зобов`язати слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чалого С.О. негайно повернути мені, або моєму представникові за дорученням, автомобіль NISSAN, модель MAXIMA, тип легковий седан-В, рік випуску 1999, номер шасі (кузова, рами), VIN НОМЕР_2 , колір синій, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та технічний паспорт на автомобіль.

В судовому засіданні заявник підтримав клопотання.

Прокурор вважає клопотання передчасним, адже автомобіль є речовим доказом у справі, а доля речових доказів відповідно до ст.100 КПК України вирішується судовим рішенням, яким закінчується судовий розгляд кримінального провадження.

Захисники та обвинувачені підтримали клопотання.

Вивчивши клопотання з доданими до нього документами та вислухавши думки учасників судового провадження, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п.1 ч.2 цієї статті).

Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.100 речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Суд вважає, що клопотання про скасування арешту майна у вигляді автомобіля NISSAN, модель MAXIMA, тип легковий седан - В, рік випуску 1999, номер шасі (кузова, рами), VIN НОМЕР_2 , колір синій, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, є передчасним, оскільки з ухвали від 29.10.2018 слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Зосименко С.Г. у справі № 202/3858/18 вбачається, що зазначений автомобіль визнаний речовим доказом як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а суд ще не досліджував ні речові докази, ні письмові докази, яким може бути протокол огляду вказаного автомобіля, ні висновки експертиз, які могли проводитися стосовно цього автомобіля..

Суд не виключає, що в процесі дослідження доказів може виникнути необхідність проведення додаткових слідчих дій, пов`язаних з дослідженням вказаного автомобіля.

До суду у цьому кримінальному провадженні переданий тільки обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування.

За таких обставин суд позбавлений можливості дати оцінку законності і обґрунтованості ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2018 про арешт автомобіля NISSAN, модель MAXIMA, тип легковий седан - В, рік випуску 1999, номер шасі (кузова, рами), VIN НОМЕР_2 , колір синій, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та постанови слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чалого С.О. від 27.10.2018 про визнання його речовим доказом.

Крім того, на думку суду, скасувати або змінити ухвалу слідчого судді має право лише суд вищої інстанції.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» була висловлена правова позиція, за якою при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У даному випадку така причина полягає у необхідності дослідження судом всіх доказів у їх сукупності в кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального правопорушення, до розкриття якого існує значний суспільний інтерес.

За таких обставин тимчасове обмеження права власності заявника на речовий доказ у справі до закінчення судового провадження є виправданим.

Відповідно до ст.374 КПК України у вироку суду вирішується серед інших і питання щодо речових доказів.

Однак, звернутися з повторним клопотанням про скасування арешту майна у вигляді вказаного автомобіля в порядку, передбаченому ч.1 ст.174 КПК України, заявник може і до ухвалення вироку суду після дослідження судом доказів у справі.

Керуючись ст.ст. 100,174, 374 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У клопотанні ОСОБА_1 про скасування арешту майна у вигляді автомобіля NISSAN, модель MAXIMA, тип легковий седан - В, рік випуску 1999, номер шасі (кузова, рами), VIN НОМЕР_2 , колір синій, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П. О. Бурда