Рішення № 86115045, 27.11.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

27.11.2019 Єдиний унікальний номер 205/8175/19

Провадження №2а/205/196/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Далакян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Сірика Олександра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач 23 вересня 2019 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним адміністративним позовом (а.с.1-3), в якому посилаючись на викладені обставини просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00023753 від 16.09.2019 року щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення , передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП; закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 25 вересня 2019 року прийнято позов та відкрито провадження у справі (а.с.14).

Позивач в особі свого представника адвоката Яковлевої М.І., до суду надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї участі, вимоги позову підтримує у повному обсязі (а.с.46).

Відповідач в судове засідання не з`явився. До суду надав відзив на позов, в якому посилаючись на викладені обставини просить відмовити у задоволенні вимог позову (а.с.39-41).

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч.2 ст. 268 КАС України, учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Суд, вважає за можливе, у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, вирішити справу у відсутність учасників справи, що не з`явились у судове засідання.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Згідно із ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно п.1 ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що постановою серії ІД № 00023753 від 16.09.2019 року, прийнятою головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Сіриком О.М., на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. (а.с.6).

Із вказаної постанови вбачається, що 09.09.2019 року об 10-26 год. ОСОБА_1 власник ТЗ марки «VOLKSWAGEN TIGUAN», д/н НОМЕР_1 , у м. Дніпро по вул.. Виконкомівська, 14, здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9. (и) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Пунктом 15.9. (и) ПДР України визначено, що зупинка забороняється, зокрема, ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ст..219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою і третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 197, 198 цього Кодексу.

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Згідно зі ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Відповідно до ст. 280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих а автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

З вищевикладеного вбачається, що у зазначених спірних правовідносинах, що склались у даному випадку, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а присутність правопорушника не є обов`язковою.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Разом із тим надані відповідачем докази у вигляді фотознімків із відображенням автомобілю «VOLKSWAGEN TIGUAN», д/н НОМЕР_1 (GPS координати: 48.458714 35.047161; дата 09.09.2019р., час 10:27) не можуть слугувати належним доказом факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення з огляду на те, що надані фотознімки не встановлюють і не підтверджують зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, що заборонено пп. «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху.

Верховий Суд у постанові від 08.02.2018р. у справі 760/3696/16-а, дійшов правового висновку про те, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Від такої правової позиції не відступив Верховний Суд, приймаючи постанову від 18.07.2019р. по справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), адміністративне провадження №К/9901/20315/18.

Предметом правового дослідження у цих справах було саме порушення пп. «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що те, що інспектором з паркування здійснювалися заміри відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення. Натомість, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості внесені особою, яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять.

На думку суду ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів надання доказів відповідачем щодо вчинення правопорушення позивачем.

Аналогічна правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018р. по справі № 201/12431/16-а, від 23.10.2018р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018р. по справі № 524/5536/17.

В той самий час, згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, засад розумності та справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними, а тому винесену постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ІД №00023753 від 16.09.2019 року слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП, - закрити.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про Національну поліцію», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, ст.ст. 9, 10, 11, 33, ч.3 ст.122 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 205, 211, 241-246, 255, 268-272, 286 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Сірика Олександра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, – задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00023753 від 16.09.2019 року, винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Сіриком О.М., згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., за правопорушення передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП, – закрити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.С. Шавула