Рішення № 86099709, 04.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3323/19

РІШЕННЯ

іменем України

04 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участі:секретаря судового засідання Данилюк К.Б. представника позивача розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоушицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоушицького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови від 27.12.2018 року про накладення штрафу в розмірі 26026,00 грн. у межах виконавчого провадження №42472569.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що державним виконавцем накладено на нього штраф як на боржника за виконавчим провадженням про стягнення аліментів через наявність заборгованості, розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 3 роки.

Позивач не погоджується з постановою, оскільки вважає, що положення частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», які набрали чинності з 28 серпня 2018 року, не можуть бути застосовні до нього за минулий період, оскільки закон зворотної дії не має. Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.

08 листопада 2019 року відкрите провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду та витребувано матеріали виконавчого провадження.

Усі учасники справи в судове засідання, призначене на 20 листопада 2019 року, не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

20 листопада 2019 року суд визнав обов`язковою участь у судовому засіданні представника Новоушицького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та повторно витребував матеріали виконавчого провадження №42472569, оскаржувану постанову про накладення штрафу.

27 листопада 2019 року надійшов відзив, у якому відповідач зазначає, що постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 18.05.2013 року про стягнення аліментів державний виконавець міг прийняти за наявності таких обставин: станом на 28.08.2018 року (дата вступу в силу відповідних змін до Закону України "Про виконавче провадження) боржник має заборгованість зі сплати аліментів; розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оскаржений у судовому порядку.

Покликається на те, що позивачу надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження, протягом 2013-2018 років йому було відомо про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які він не оскаржував, заборгованість позивачем погашалась нерегулярно, зважаючи на що просить відмовити у задоволені позову.

В судове засідання, призначене на 27.11.2019 року, не з`явився позивач та третя особа, про яких не було інформації щодо належного повідомлення їх про розгляд справи, зважаючи на що судове засідання було відкладене.

В судовому засіданні 04.12.2019 року представник позивача позов підтримав, просив скасувати оскаржуване рішення, покликаючись на доводи, викладені у позовній заяві. Зазначає, що позивач не ухилявся від сплати аліментів, за можливості їх сплачував, що підтверджується копіями квитанцій, які є у матеріалах виконавчого провадження, а тому визначений державним виконавцем розмір штрафу та сам факт його застосування є протиправними.

Представник відповідача подав заяву, де справу просить розглядати без його участі, у позові просить відмовити.

Третя особа про розгляд справи повідомлена, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила.

Заслухавши пояснення, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, в редакції на момент прийняття спірної постанови (далі - Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Порядок стягнення аліментів встановлений статтею 71 цього Закону.

28.08.2018 року набрав чинності Закон України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання".

Відповідно до вимог вказаного Закону частина 4 статті 11 Закону №1404 викладена в такій редакції "Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини 9, частиною 14 статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання".

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Суми штрафів стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу (ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»)

Судом встановлено, що на виконання рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області у справі №680/458/13-ц видано виконавчий лист від 18.05.2013 року, яким ОСОБА_1 зобов`язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина Владислава ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі, у розмірі 600 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 19.04.2013 р. і до досягнення ними повноліття.

На виконанні Новоушицького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебуває виконавче провадження №42472569 з примусового виконання вказаного виконавчого листа, яке викрите 12.03.2014 року. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження позивач отримав, що не заперечувалось його представником.

Державним виконавцем під час виконання рішення суду направлялись відповідні запити до різних обліково-реєстраційних установ, вживались заходи для вирішення питання про тимчасове обмеження прав, що доводиться документами у виконавчому провадженні.

У зв`язку з непогашенням заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір яких перевищує суми відповідних платежів за три роки, державним виконавцем 27.12.2018 року прийнято оскаржувану постанову у ВП №42472569 про накладення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості - у розмірі 26026,00 грн., яку позивач отримав 27 грудня 2018 року та своєчасно оскаржив до Новоушицького районного суду.

Через тривалу відсутність суддів вказаного суду, наділених повноваженнями розглядати справи, позов ОСОБА_1 тривалий час не розглядався і лише 11 жовтня 2019 року суддя Новоушицького районного суду прийняв ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, після чого позивач звернувся до належного суду. Зважаючи на це, строк звернення до суду позивач не пропустив.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого державним виконавцем рішення, суд враховує те, що з 28.08.2018 року Законом №1404 установлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених частиною 14 статті 71 Закону №1404, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а не з дати вступу в дію вказаних положень закону 28.08.2018 року.

Це означає, що з 28.08.2018 року державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за одночасної наявності таких обставин:

1) станом на 28.08.2018 року ( дата вступу в силу відповідних змін до Закону України "Про виконавче провадження") боржник має заборгованість зі сплати аліментів;

2) розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оскаржений у судовому порядку.

Суд не може погодитись з обґрунтуванням позивачем протиправності постанови державного виконавця посиланням на відсутність зворотної дії у часі змін до Закону № 1404-VIII, які набрали чинності з 28 серпня 2018 року, в частині застосування штрафів за попередній період.

Суд звертає увагу на те, що у самій нормі закону міститься вказівка на те, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених частиною 14 статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відтак, зважаючи на те, що часткова несплата аліментів у даній справі мала триваючий характер, державний виконавець мав підстави включити в розрахунок заборгованості увесь період часу, починаючи з дня пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Також слід вказати, що будь - яких обмежень щодо незастосування штрафних санкцій відносно боржників, суми заборгованості по аліментах у яких утворилися до моменту набрання чинності вказаними змінами до Закону, сам Закон не містить. Тому, у даному випадку мова взагалі не йде про зворотну дію закону у часі.

До того ж, вищезазначені зміни до законодавства створюють передумови для посилення захисту прав дітей та їх належного матеріального забезпечення, в першу чергу тих, які виховуються в неповних сім`ях, умови для підвищення почуття моральної та матеріальної відповідальності батьків, які не приділяють належну увагу утриманню своїх дітей, оскільки кошти, стягнуті з боржників за неналежне виконання обов`язків по сплаті аліментів, перераховуються стягувачам, які цих дітей утримують.

Відтак, суд погоджується з доводами державного виконавця щодо наявності у нього законного права та фактичних підстав для накладення штрафу у разі існування у боржника заборгованості за попередній період.

Однак, враховуючи те, що розмір штрафної санкції визначався державним виконавцем як 50% з усієї суми заборгованості, наявної у боржника станом на відповідну дату, зокрема на 01.11.2018 року, суд повинен перевірити не лише сам факт існування заборгованості, але і її дійсний розмір, і чи є він достатнім для накладення штрафу саме у такому розмірі.

У матеріалах виконавчого провадження міститься і судом оглянуті декілька розрахунків заборгованості позивача зі сплати аліментів, зокрема: розрахунок станом на 25.02.2014 року від 28.04.2016 року №03-27/730 в сумі 10520 грн., довідка-розрахунок №2380 від 13.03.2018 року в сумі 48620,00 грн.

Також у справі є розрахунок (а. с. 116), у якому дійсно є відомості про заборгованість включно до листопада 2018 року, яка становить 52 052 грн. Однак у цьому розрахунку не зазначається номер та дата документу, номер виконавчого провадження, в межах якого розрахунок проведено, відсутні ім`я та прізвище боржника, щодо якого цей розрахунок складено, відсутні посилання на підстави включення у цей розрахунок попередньо сформованого боргу, не зазначено за який конкретний період цей борг виник.

Представником позивача надано в судовому засіданні аналогічний розрахунок, який також не містить і підпису уповноваженої особи, яка його склала.

Відтак суд вважає, що даний розрахунок не є належним документом, який свідчить про наявність у позивача як боржника станом на 01.11.2018 року заборгованості у вказаному розмірі, з якого державний виконавець вирахував штраф в сумі 50%

Крім того, у матеріалах виконавчого провадження містяться копії квитанцій про періодичну сплату боржником протягом декількох років аліментів на користь ОСОБА_4 , а також розпорядження про перерахування коштів на користь стягувача.

Представник позивача зазначає, що частково за рахунок цих коштів погашався борг за попередній період, однак з досліджуваного розрахунку державного виконавця неможливо встановити, чи усі виплати стягувачу, здійснені за вказаними документами, були дійсно зараховані і відповідно на яку суму зменшувався борг. Зазначені обставини не доведені відповідачем.

Крім того, у матеріалах, наданих органом ДВС, відсутні щомісячні розрахунки заборгованості позивача, а розрахунок, який став підставою для прийняття оскарженого рішення, взагалі не відображає будь-яку інформацію, яка стосується конкретно позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає недоведеним розмір заборгованості 52052 грн., на яку відповідач посилається у оскарженій постанові, і з якої вираховує суму штрафу, оскільки цей розмір не є фактично доведеним належними письмовими доказами.

Отже, оскільки штраф стягується з боржника не у певній фіксованій сумі, а прямо залежить від розміру заборгованості, прийняття постанови про стягнення штрафу без обґрунтованого розрахунку боргу станом на відповідну дату є протиправним.

Та ж обставина, що кожен окремий розрахунок, у тому числі спірний розрахунок, не був оскаржений боржником, не свідчить про те, що суд не має підстав перевірити правомірність його складання, а орган ДВС - довести його правильність.

Суд не заперечує право органу ДВС застосувати штраф за умов, передбачених законом, однак звертає увагу на те, що рішення про це повинно бути детально обґрунтованим і мотивованим, а відповідні цифрові значення безумовно підтверджені наявними документами та розрахунками.

Відтак суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови та наявність у позивача як боржника підтвердженої документально заборгованості в сумі 52052 грн. станом на 01.11.2018 року, яка перевищує суму відповідних платежів понад 3 роки. Зважаючи на це, суд приходить до висновку про необґрунтованість постанови про накладення штрафу та необхідність її скасування.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Новоушицького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 27.12.2018 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 26026,00 грн. у межах виконавчого провадження №42472569.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 768,40 грн. за рахунок асигнувань Новоушицького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 04 грудня 2019 року 12.55

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Новоушицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Українська, 28,Нова Ушиця,Новоушицький район, Хмельницька область,32600 , код ЄДРПОУ - 35029023)

Головуючий суддя І.С. Козачок