Рішення № 86099114, 04.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 грудня 2019 р. Справа № 520/11011/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Шляхової О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, (код ЄДРПОУ 14099344, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд. 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.07.2019 року № 24 про відмову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури па підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 01 серпня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), без обмеження її максимального (граничного) розміру, з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, яка визначена висновком № 47 судової економічної експертизи судового експерта ОСОБА_2 від 12.09.2019 та становить 63819,69 грн. (шістдесят три тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень 69 коп.) без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 2011 року він є пенсіонером органів прокуратури та йому призначена пенсія за вислугою років у розмірі 86% від суми заробітної плати згідно ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 №2663-ІІІ), відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перебуваючи в статусі пенсіонера, він продовжував працювати на посаді старшого прокурора відділу управління Генеральної прокуратури України, звідки звільнився з 08.07.2016 року. У липні 2019 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру». Рішенням від 26.07.2019 року №24 йому відмовлено в здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру". Позивач вважає, що відповідачем було протиправно відмовлено йому в призначенні пенсії за вислугою років, відмова є незаконною та такою, що грубо порушує його права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, гарантовані Конституцією України, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 23.10.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 31.10.2019 року надійшов відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, відповідач просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що Законом України від 28.12.2014 №76- VII частину 18 ст.50-1 викладено у новій редакції, згідно якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено. З 15.07.2015 року пенсійне забезпечення працівників прокуратури унормоване Законом України “Про прокуратуру” №1697-VII. На момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії норми, які визначали право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, втратили чинність. За таких обставин відповідач вважає, що відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи заяв по суті справи, докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач - ОСОБА_1 , працював в органах прокуратури України та з 2011 року йому призначена пенсія за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

Згідно протоколу №6897 від 20.01.2011 позивачу з 17.01.2011 року призначена пенсію у розмірі 88% від суми заробітної плати.

Позивач працював після призначення пенсії за вислугу років в органах прокуратури на посаді старшого прокурора відділу управління Генеральної прокуратури України. Звільнений наказом Генеральної прокуратури від 08.07.2016 року №863-ц з 08.07.2016 року.

Згідно даних трудової книжки позивача Б- НОМЕР_3 , стаж роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури на прокурорських посадах становить з 29.05.1995 року по 08.07.2016 року, тобто понад 20 років.

Генеральною прокуратурою України надано позивачу довідку про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2015 року на посаді старшого прокурора відділу управління Генеральної прокуратури України. Звільнений наказом Генеральної прокуратури у розрізі складових: основний оклад 2812,00 грн., надбавка за класний чин 135,00 грн., надбавка за вислугу років – 884,10 грн., щомісячна премія – 12374,45 грн., надбавка за виконання особливо важливого завдання – 2681,77 грн, матеріальна допомога на оздоровлення – 542,74 грн., матеріальна допомога на вирішення соц.-бит. потреб – 542,74. Всього: 19972,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугою років на підставі вищевказаної довідки Генеральної прокуратури України.

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.07.2019 року за №24 позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років згідно Закону України "Про прокуратуру" з тих підстав, що норми, які визначали право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з 15.07.2015 року втратили чинність. Відповідно до ч.20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час звернення ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України не прийнятий відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Крім того, у вказаному рішенні зазначено про відсутність довідки встановленого зразка.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

З матеріалів справи встановлено, що пенсію за вислугу років позивачу призначено відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), відповідно до якого призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Обмежень максимального розміру пенсії норми Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001) не встановлюють.

Згідно ч.5 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

На теперішній час діє Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII, частиною 1 ст. 86 якого встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії у 2011 році, його стаж роботи, який зараховується для вислуги років, перевищує 20 років, у тому числі, стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури перевищує 14 років.

Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № № 1789-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Положеннями ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 6.07.1999 у справі щодо права на пільги та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих було визначено ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991.

Приписи ч.ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно із ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру" на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Положеннями ч.ч. 13, 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014, який набрав чинності 15.07.2015 та які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.

Суд звертає увагу на те, що норми ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності 01.01.2015).

Пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії, ані дотепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.

Отже, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.

Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.09.2014, наведені вище обставини розцінюються судом як невиправдане втручання у право заявника.

Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи та ст. 22 Конституції України, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітку і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає право на такий перерахунок, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213 від 02.03.2015, зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Пенсійне забезпечення позивача включало наявність у нього права на отримання пенсії без обмеження граничного розміру пенсії та заробітної плати, а також право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Суд зазначає, що за приписами Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), граничний розмір пенсії, призначеної позивачу, обмежено не було.

Відповідно до п. 13 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697- VII Кабінет Міністрів України зобов`язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

З моменту оприлюднення відповідної редакції вказаного Закону (31.12.2014 року) тримісячний термін сплинув. З моменту закінчення терміну виконання Кабінетом Міністрів України минуло багато років, проте відповідного нормативно-правового акту, що регулює порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, які мають право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. прийнято не було.

Суд зазначає, що не визначення Кабінетом Міністрів України умов, порядку та механізму перерахунку призначених пенсій, не може бути підставою для відмови в реалізації права, гарантованого ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Аналогічна позиція викладена в рішення Верховного суду від 15.02.2018 року по зразковій справі №820/6514/17.

Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересні 2017 року, підвищено прокурорським працівникам органів прокуратури України розмір посадового окладу та розмір надбавки за класний чин, внаслідок чого відбулися зміни розміру місячного заробітку (заробітної плати).

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 збільшено заробітну плату, суд вважає, що позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії.

При цьому, судом враховується, що згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Висновком судово-економічної експертизи від 12.09.2019 року №47 встановлено фактичний розмір заробітної плати ОСОБА_1 , з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі Постанови КМУ від 30.08.2017 №657 з урахуванням даних, зазначених у довідці Генеральної прокуратури №679 від 05.05.2016 та становить 63819,69 грн.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема висновками експертів. (п.2 ч.2 ст.72 КАС України).

Суд вважає вищевказаний висновок експерта належним та допустимим доказом фактичного розміру заробітної плати позивача, з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону №1789 (в редакції станом на час призначення пенсії), на підставі зазначеного висновку експерта, в розмірі 90% від суми такої заробітної плати без обмеження максимального розміру, з урахуванням отриманих сум.

Суд зазначає, що право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі чинного на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у спірному рішенні на те, що позивачем не надано довідку встановленого зразка, оскільки на даний час не визначено чинним законодавством довідку встановленого зразка для перерахунку пенсії.

Так, згідно п. 2.24 Постанови Правління ПФУ "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відтак, дія вказаного нормативно-правового акту поширюється в тому числі на відносини з приводу перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2.7 вказаного Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Підпункти 2-4 п. 2.1 не передбачають подання якоїсь встановленої форми довідки про розмір заробітної плати особи, що перебуває на тотожній або аналогічній посаді за повністю відпрацьований місяць, що подається для перерахунку пенсії.

Вказані пункти також не встановлюють обов`язку позивача надавати довідку про заробітну плату, яка відповідно до законодавства надається працюючим особам за місцем роботи. Проте, позивач є пенсіонером та на час звернення за перерахунком пенсії не працював в органах прокуратури. Відтак, відсутність вимоги подання такої довідки для перерахунку у законодавстві є логічним.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.07.2019 року за №24 щодо відмови позивачеві у перерахунку пенсії за його заявою не відповідає вимогам закону.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 8, 22, 46, 58 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 77, 78, 139, 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, (код ЄДРПОУ 14099344, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд. 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.07.2019 року № 24 про відмову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури па підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 01 серпня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, яка визначена висновком № 47 судової економічної експертизи судового експерта ОСОБА_2 від 12.09.2019 та становить 63819,69 грн. без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.