Рішення № 86098933, 28.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. Справа № 480/3785/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Арістархової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес АгроІнвест" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес Агроінвест», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA805180/2019/000226/2 від 02.09.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA805180/2019/000226/2 від 02.09.2019 року митну вартість товару - легкового автомобіля, що був у користуванні - 1 шт.; марка: NISSAN; модель PULSAR; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення: 2015; модельний рік виготовлення 2015; колір - білий; тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів - 1197 см3; кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія -- 5; тип кузова - хетчбек; призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; відповідає екологічним нормам "ЄВРО-5", має пошкодження складових кузова аварійного та експлуатаційного характеру (внаслідок ДТП) визначено в розмірі 23439,42 PLN.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, виходячи з наступного:

Вартість товару зазначена позивачем у митній декларації належним чином підтверджується наступними документами: Договором купівлі-продажу №2 від 01.07.2019 року; Специфікацією до Договору купівлі-продажу №2 від 01.07.2019 року; фактурою №13/08/2019 від 12.08.2019 року; Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу; Митною декларацією країни відправника №19 НОМЕР_2 , платіжним дорученням в іноземній валюті від 05.07.2019 року, Звітом № 57-19 про ринкову вартість не розмитненого транспортного засобу від 30.08.2019 року. Отже, позивачем при декларуванні товару визначено його митну вартість виходячи саме з ціни, що підлягала сплаті згідно Договору купівлі-продажу №2 від 01.07.2019 року; Специфікації до Договору купівлі-продажу №2 від 01.07.2019 року; фактури №13/08/2019 від 12.08.2019 року.

Позивач вважає, що спрацювання профілю ризику, в розумінні положень Митного кодексу України та Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 №684, не є обґрунтованою підставою для Сумської митниці ДФС вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобіля NISSAN PULSAR, рік випуску: 2015 номер кузова: НОМЕР_1 ; об`єкт двигуна 1197 см3. Графа 33 оскаржуваного рішення не містить передбачених частиною 6 ст.54 Митного кодексу України обґрунтованих підстав вважати, що ТОВ «Антарес Агроінвест» заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобіля NISSAN PULSAR, рік випуску: 2015 номер кузова: НОМЕР_1 . Крім того, графа 33 оскаржуваного рішення не містить яка саме інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, по даному ТЗ, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндра двигуна, типу пального, технічного стану та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу, була використана.

Отже, позивач вважає, що подані ТОВ «Антарес Агроінвест» документи для митного оформлення автомобіля NISSAN PULSAR, рік випуску: 2015 номер кузова: НОМЕР_1 дають змогу встановити митну вартість товару, а Сумською митницею ДФС в оскаржуваному рішенні не надано будь-якого обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує виходячи із наступного.

Представник відповідача зазначає, що згідно з відомостями АСМО «Інспектор» за МД Позивача № UА805220/2019/001118 спрацювала система управління ризиками за кодами 105-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Вартість МВ за VIN-кодами: VSKDDАС13U0039656, валюта- ЕUR, вартість- 5350,00. Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.» Так, саме в процесі зазначеної перевірки заявлених декларантом Позивача у МД відомостей щодо імпортованого товару встановлено необ`єктивність та недостатність документального підтвердження використаних декларантом даних в наданих до митного оформлення документах. Отже, у зв`язку з суттєвими розбіжностями даних додаткових джерел та поданих до митного оформлення документів, 02.09.2019 декларантові направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання документів згідно статті 53 МК України. 02.09.2019 року до АСМО «Інспектор» надійшов лист від декларанта про відсутність запитуваних додаткових документів та прохання прийняти рішення на підставі вже наданих до митного оформлення документах. Відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач не застосував другорядні методи, а саме 2а (ст. 59 МК), 26б (ст. 60 МК) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Метод 2в (ст. 62 МК) та метод 2г (ст. 63 МК) не застосовані з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості товару в органі доходів та зборів. Митна вартість ввезеного позивачем автомобіля визначена за резервним методом (ст..64 МК України).

Таким чином, відповідач вважає, що враховуючи те, що подані декларантом документи є неповними та необ`єктивними, відтак, митним органом правомірно не застосовано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору, в зв`язку з чим здійснено коригування заявленої митної вартості за другорядним методом згідно з положеннями статті 59 МК України.

Ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес Агроінвест» (Покупцем) та Auto Gas S. ОСОБА_2 (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №2, за умовами пунктів 1.1., 1.2. якого Продавець зобов`язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в термін від 1 до 14 банківських днів, з моменту підписання цього договору. Товаром по даного договору є пошкоджений легковий автомобіль, бувший в користуванні, марка: NISSAN; модель PULSAR; номер кузова: НОМЕР_1 ; об`єм двигуна 1197 см3; рік випуску: 2015; ціна: 12000,00 Злотих (а.с. 12 – 13).

Згідно специфікації до договору купівлі-продажу №2 від 01.07.2019 року поставляється легковий автомобіль NISSAN PULSAR бувший в користуванні; номер кузова: НОМЕР_1 ; тип кузова хетчбек; об`єм двигуна 1197 см3; рік випуску: 2015; ціна: 12000,00 Злотих (а.с. 14).

12.08.2019 року Auto Gas S.C. товариству з обмеженою відповідальністю «Антарес Агроінвест» виписано фактуру №13/08/2019 про оплату за придбання автомобіля NISSAN PULSAR, рік випуску: 2015 номер кузова: НОМЕР_1 ; об`єм двигуна 1197 см3; в розмірі 12000,00 Злотих (а.с. 15).

Платіжним дорученням в іноземній валюті від 05.07.2019 року товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес Агроінвест» проведено оплату за придбаний автомобіль NISSAN PULSAR, рік випуску: 2015 номер кузова; НОМЕР_1 ; об`єкт двигуна 1197 см3; в розмірі 12000,00 Злотих (а.с. 16).

02 вересня 2019 року декларантом позивача до Сумської митниці ДФС подано електронну МД № UA805220/2019/024273 (далі – МД, а.с. 29), відповідно до 31 графи якої до митного оформлення пред`явлено «1.Легковий автомобіль, що був у користуванні - 1 шт; марка NISSAN; модель PULSAR; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення: 2015; модельний рік виготовлення: 2015; колір - білий; тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів - 1197 см3; кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія- 5; тип кузова - хетчбек; призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; відповідає екологічним нормам "ЄВРО-5"; має пошкодження складових кузова аварійного та експлуатаційного характеру (внаслідок ДТП)».

Разом із МД до Сумської митниці ДФС позивачем подано такі скан-копїї товаросупровідних документів: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 13/08/2019 від12.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DR/ НОМЕР_3 від 04.04.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 28.03.2018; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 190705/COR/89351 від 05.07.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 30/08-19 від 30.08.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 57-19 від 28.08.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 2 від 01.07.2019; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 57-19 від 28.08.2019; платіжне доручення №226 від 16.08.2019, копія митної декларації країни відправлення (а.с. 53).

Згідно з наданими відповідачем відомостями із АСМО «Інспектор» за МД позивача № UА805220/2019/001118 спрацювала система управління ризиками за кодами 105-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Вартість МВ за VIN-кодами: VSKDDAC13U0039656, валюта- ЕUR, вартість- 5350,00. Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів» (а.с. 54). Внаслідок проведеної відповідачем перевірки поданих декларантом документів, було виявлено розбіжності даних додаткових джерел та поданих до митного оформлення документів, в зв`язку з чим 02.09.2019 декларантові направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання документів згідно статті 53 МК України (а.с. 55). 02.09.2019 року до АСМО «Інспектор» надійшов лист від декларанта про відсутність запитуваних додаткових документів та прохання прийняти рішення на підставі вже наданих до митного оформлення документах (а.с. 56).

02 вересня 2019 року відповідачем відносно заявленого у зазначеній вище МД товару, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000226/2, яким заявлену позивачем митну вартість товару скориговано до рівня 23439,42 РLN (а.с. 10).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 цієї статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовувати додаткові документи у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації визначено за основним методом, зокрема ціни, зазначеної в платіжному дорученні та договорі.

Водночас, суд зазначає, матеріалами справи підтверджується наявність розбіжностей, встановлених митним органом під час дослідження наданих декларантом документів:

- в наданому декларантом рахунку від 12.08.2019 №13/08/2019 власником транспортного засобу зазначено юридичну особу «Auto Gaz S.C.», в той час, як в технічному паспорті (права власності) від 04.04.2018 № DR/BAO 1367503 власником даного автомобіля зазначено іншого (відмінного) власника (фізичну особу), який не співпадає з даними заявленими у рахунку від 12.08.2019 №13/08/2019.

- не підтверджено документально витрати щодо митних формальностей в країні експортері, які згідно заявлених умов поставки в договорі несе покупець.

- відсутні відомості щодо транспортних витрат, також відсутня інформація про спосіб транспортування товару до митного кордону України та страхової плати.

Разом з тим, суд зазначає, що в межах даної справи предметом розгляду є правомірність коригування Сумською митницею складових ціни товару, що зазначено в спірному рішенні, а саме ціни транспортного засобу. В рішенні Сумської митниці ДФС взагалі не зазначено джерело інформації відповідно до якої митним органом визначено митну вартість спірного автомобіля за шостим (резервним) методом. Не надано таких доказів відповідачем і під час розгляду справи.

Також суд зазначає, що Сумською митницею ДФС було повідомлено позивачу про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу шляхом надання висновку про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, виготовленого спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Так згідно звіту №57-19 про ринкову вартість не розмитненого транспортного засобу від року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , вартість не розмитненого на території України автомобіля NISSAN PULSAR, рік випуску: 2015 номер кузова: НОМЕР_1 ; об`єм двигуна 1197 см3; номерний знак НОМЕР_5 в країні придбання становить 76713 грн. 00 коп., без урахування митних зборів та платежів (а.с. 19 – 28). Вказаний звіт був наданий позивачем митному органу разом з іншими документами під час митного оформлення автомобіля, але відповідач ніяким чином не обгрунтував чому вказаний звіт не було враховано під час визначення митної вартості спірного автомобіля.

Слід зазначити, що в межах даної справи саме відповідач повинен довести правомірність всіх складових суми коригування, яку він визначив в спірному рішенні, і в разі недоведеності таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище суд доходить висновку, що Сумська митниця ДФС, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес АгроІнвест" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000226/2 від 02.09.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес АгроІнвест" (вул. Монастирська, 4-"З", м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 42506276) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 39420037) суму судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.12.2019 року.

Суддя В.О. Павлічек