Рішення № 86095991, 26.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року Справа № 160/9036/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області включити та зарахувати ОСОБА_1 у пільговий стаж за Списком № 1 (особливо шкідливі та особливо важкі умови праці) період часу з 29.12.2002 по 24.12.2003 для подальшого призначення пенсії за Списком № 1 (особливо шкідливі і особливо важкі умови праці).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не зарахував позивачці у пільговий стаж за списком №1 період часу з 29.12.2002 року по 24.12.2003 року з підстав відсутності атестації робочого місця. Позивач не погоджується з таким висновком відповідача зазначаючи, що у такому випадку період роботи працівника має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

На думку позивача, оскаржувані дії є протиправними, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 160/9036/19 вирішено подальший розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14 листопада 2019 року о 11:10 годині.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №160/9036/19 та розпочато розгляд справи по суті, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 26.11.2019 року о 13:10.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року на адресу суду від відповідача 15 жовтня 2019 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що надана позивачу відповідь від 05.07.2019 року №4863/Д-09 не є рішенням, яким пенсійний орган призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, проведення одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. За поданими позивачем документами та відповідно до вимог законодавства період роботи позивача з 29.12.2002 року по 24.12.2003 року не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць та, відповідно, виключено з пільгового стажу роботи за списком №1.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач – ОСОБА_1 є громадянкою України.

Згідно з інформацією наявною в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 08.08.1984 року та довідці від 02-09/28/1513 від 07.07.2016 року, виданої ВАТ «Криворіжгірмаш», позивач у період з 13.04.2001 року по 15.01.2003 року працювала на посаді машиніста на молотах і пресах, що передбачена списком №1 розділ ХІ підрозділ 2 «а», код КП 1110200а, та у період з 16.01.2003 року по 03.08.2004 року на посаді машиніста на молотах і пресах, що передбачена списком №1 розділ ХІ підрозділ 2 «а», код КП 11.2а.

27.06.2019 року позивач звернулась до відповідача зі зверненням щодо з питання обчислення загального, пільгового стажу роботи та права на призначення пенсії.

Покровським відділом обслуговування громадян м. Кривому Розі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №4863/Д-09 від 05.07.2019 року, якою повідомлено наступне:

- загальний стаж позивача складає 22 роки 07 місяців 26 днів, в тому числі стаж на пільгових умовах за списком №1 – 04 роки 00 місяців 23 дні;

- враховуючи ці дані та чинне законодавства, право на призначення пенсії позивач набуде з 14.03.2021 року;

- в довідці від 07.07.2016 року №02-09/28/1513, виданій ліквідатором ВАТ «Криворіжгірмаш», зазначено, що позивач працювала на цьому підприємстві з 13.04.2001 року по 15.01.2003 року, з 16.01.2003 року по 03.08.2004 року. Атестація робочих місць за умовами праці проводилась та затверджена наказом №181 від 29.12.1997 року, наступна атестація проводилась та затверджена наказом №161 від 03.08.2004 року, наступна атестація проводилась та затверджена наказом № 470 від 25.12.2003 року, а в період з 29.12.2002 року по 24.12.2003 року атестація робочих місць відсутня, відповідно цей період до пільгового стаду не зарахований, а зарахований лише до страхового.

Не погоджуючись з позицією відповідача щодо неврахування пільгового стажу позивача у період з 29.12.2002 року по 24.12.2003 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стажперіод (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Судом встановлено, що позивач знаходилась у трудових відносинах з ВАТ «Криворіжгірмаш» та працювала на посадах, що передбачені списком №1. Атестація робочих місць за умовами праці проводилась та затверджена наказом №181 від 29.12.1997 року, наступна атестація проводилась та затверджена наказом №161 від 03.08.2004 року, наступна атестація проводилась та затверджена наказом № 470 від 25.12.2003 року, а в період з 29.12.2002 року по 24.12.2003 року атестація робочих місць відсутня, відповідно цей період до пільгового стаду відповідачем не зарахований, а зарахований лише до страхового.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992рю № 41. Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Суд зробив висновок про те, що у випаду, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі №21-307а14, від 21 лютого 2018 року у справі № 352/547/16-а, від 18 вересня 2018 року у справі №345/3301/17.

Судом встановлено, що за період роботи позивача з 13.04.2001 року по 15.01.2003 року на посаді, що передбачена списком №1, атестація проводилась відповідно до наказу №181 від 29.12.1997 року, за період роботи з 16.01.2003 року по 03.08.2004 року на посаді, що передбачена списком №1, атестація проводилась відповідно до наказу №470 від 25.12.2003 року.

Відтак, відповідно до позиції Верховного суду, вказаний період роботи позивача має бути зарахований до пільгового стажу для призначення пенсії.

Таким чином, в ході розгляду справи підтверджено наявність у позивача пільгового трудового стажу для призначення пільгової пенсії у періоді з 29.12.2002 по 24.12.2003.

Твердження представника відповідача про те, що відповідь, оформлена листом №4863/Д-09 від 05.07.2019 року, не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не створює для позивача прав та обов`язків суд зазначає, що позивачем не оскаржується відповідь відповідача надана вказаним листом.

Проте, вказаним листом надано інформацію щодо невключення відповідачем періоду роботи з 29.12.2002 по 24.12.2003 до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії. Вказані дії відповідача і є предметом розгляду у цій справі.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного стажу його роботи у ВАТ «Криворіжгірмаш», оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці ( НОМЕР_3 ) та наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 2 від 10.09.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області включити та зарахувати ОСОБА_1 у пільговий стаж за Списком № 1 (особливо шкідливі та особливо важкі умови праці) період часу з 29.12.2002 по 24.12.2003 для подальшого призначення пенсії за Списком № 1 (особливо шкідливі і особливо важкі умови праці).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук