Рішення № 86095968, 22.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року Справа № 215/1377/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В., розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Криворізької міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради, яка виявилась у застосуванні не належної правової процедури розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.12.2018 року, згідно порядку ст. ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу» і приписів ст. ст. 3, 34 Конституції України;

- зобов`язати виконавчий комітет Криворізької міської ради протягом 15 днів вжити заходів нормативно-правовим актом, відповідно до приписів ст. ст. 3, 34 Конституції України для усунення причин, які породжують подання заяви від 04.12.2018 року;

- притягти до адміністративної відповідальності за не забезпечення гарантій ст. ст. 3, 34 Конституції України за протиправну бездіяльність виконавчий комітет Криворізької міської ради, згідно п.1 ч.1 ст. 20, ст. 249, ч.1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 60 Конституції України;

- захистити права позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 04.12.2018 року та права викривати недоліки в роботі виконавчого комітету Криворізької міської ради для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання свої прав і законних інтересів шляхом визнання їх окремим пунктом.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що ОСОБА_1 04.12.2018 року звернувся до виконавчого комітету Криворізької міської ради з письмовою заявою за вх. №С-12023-П в порядку, передбаченому ст. ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», ст. ст. 1 ,2, 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу», в якій просив забезпечити його конституційні гарантії. Проте, станом на дату подання даної позовної заяви до суду позивач так і не отримав відповіді на заяву від 04.12.2018 року, тому останній вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, і з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів останній звернувся до суду з даним позовом.

19.03.2019 року ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2019 року - повернуто скаржнику.

Супровідним листом Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року адміністративну справу №215/1377/19 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду адміністративної справи за підсудністю, відповідно до вимог ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2019 року.

18.07.2019 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Горбалінському В.В.

Ухвалою Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 23.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

17.09.2019 року на адресу суду надійшла заява про поновлення провадження по справі № 215/1377/19 після усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову у справі №215/1377/19; витребувано у відповідача належним чином завірені копії: заяви позивача від 04.12.2018 року вх. С-12023-П; відповідь відповідача на заяву позивача від 04.12.2018 року вх. С-12023-П; докази відправлення відповіді позивачу на його заяву від 04.12.2018 року вх. С-12023-П до відповідача та всі матеріали, які були сформовані за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.12.2018 року вх. С-12023-П, завірені належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дати отримання копії даної ухвали, для подачі відзиву на позовну заяву.

Крім цього, цією ж ухвалою позивачу відмовлено в задоволенні заяви про проведення судового за його позовною заявою в режимі відеоконференції в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року, 21.10.2019 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради направлено на адресу суду відзив на позовну заяву разом з витребуваними доказами. Так, в зазначеному відзиві позивач щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що 04.12.2018 на адресу виконавчого комітету Криворізької міської ради надійшла заява ОСОБА_1 щодо діяльності ПАТ «Криворіжгаз». Листом від 06.12.2018 №17/17/966 позивача повідомлено, що його заяву направлено до ПАТ «Кріворіжгаз» за належністю, чим забезпечено право позивача на інформацію та дотримано вимоги статті 34 Конституції України. Крім того, згідно з реєстраційно-контрольною карткою №С-12023-П ПАТ «Криворіжгаз» встановлено строк для інформування заявника та міськвиконком про результати розгляду звернення до 18.12.2018 року, на що останнім надано відповідь листом від 12.12.2018 року. Таким чином, відповідач вчинив конкретні дії у відповідності до закону, що виключає можливість кваліфікувати його поведінку як протиправну бездіяльність. Також, відповідач зазначає, що притягнення його до адміністративної відповідальності не ґрунтуються на вимогах закону (є незаконними), а відтак не підлягають задоволенню.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

04.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Криворізької міської ради з письмовою заявою, в якій просив:

- зобов`язати ПАТ «Кріворіжгаз» зареєструвати заяву мою від 04.12.2018 року відповідно порядку розгляду заяви від 21.09.2018 року та надати дивіденди та належно повідомити про вхідних реєстраційний номер;

- зобов`язати ПАТ «Криворіжгаз» вжити дисциплінарне стягнення до керівника центру обслуговування;

- направити та відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» мою додану заяву до голови Ківоріжгаз для розгляду відповідно ст. ст. 18, 19 ЗУ «Про звернення громадян».

До вказаної заяви позивачем було додано заяву-запит від 04.12.2018 року, в якій останній просив надати документи, а за їх відсутності зазначити причини:

- копію статуту підприємства для з`ясування повноважень, належно оформлену;

- рішення, розпорядження накази, акти з приводу моєї заяви від 21.09.18р.;

- поштове повідомлення чи інший документ який підтвердить що копії рішення розпорядження наказів актів з приводу моєї заяви від 21.09.18р були надіслані і отримані заявником;

- вихідний номер і дату відправки мені повідомлення про день час і місце розгляду моєї заяви від 21.09.18р та поштове повідомлення що я таке повідомлення отримав;

- запрошення до відповідача для мене, з реєстраційним номером датою мого ознайомлення з ними з приводу розгляду моєї заяви від 21.09.18р.;

- документ де зазначено особи, час, день, місце де розглядалася моя заява від 21.09.18р.;

- вхідний номер і дату відправки, які підтвердять, що довідка де зазначено нараховану і отриману суму дивідендів. повноваження начальника охорони, показники роботи установи, причини не виплат дивідендів та їх математичний розрахунок були надіслані і отримані мною;

- вихідний номер і дату відправки, які підтвердять, що була зазначена дата, час, місце для отримання мною дивідендів були надіслані і отримані мною;

- зазначити дату, місце, час зібрання загальних зборів за 2018р.;

- вихідний номер і дату відправки, які підтвердять, що нормативно-правовим актом надана ступень таємності установи, яка була надіслана і отримана мною;

- вихідний номер і дату відправки, які підтвердять, що нормативно-правовим актом призначено вимерення норм споживання газу за адресою: 50083 м. Кривий ріг, вул. Ухтомського 2-8, який був надісланий і отриманий мною;

- надіслати фінансовий звіт ПАТ Криворіжгаз за 2000-2018 роки;

- сплатити дивіденди нараховані моїй родині за всі роки, як акціонерам ПАТ Криворіжгаз: ОСОБА_2 сертифікат акцій ПБ №0000821 від 28.08.96 р.; ОСОБА_3 сертифікат акцій ПБ №0000820 від 28.08.96 р.; ОСОБА_1 сертифікат акцій ПБ №0000814 від 28.08.96 р.; ОСОБА_4 сертифікат акцій ПБ №0000815 від 28.08.96 р.; ОСОБА_5 сертифікат акцій ПБ №0000812 від 28.08.96 р.; ОСОБА_6 сертифікат акцій ПБ №0000813 від 28.08.96 р.; ОСОБА_7 сертифікат акцій ПБ №0000817 від 28.08.96 р.; ОСОБА_8 сертифікат акцій ПБ №0000816 від 28.08.96 р.; ОСОБА_9 сертифікат акцій ПБ №0000819 від 28.08.96 р. та повідомити за адресою: м АДРЕСА_1 2-8 про дату можливого розрахунку за кожний рік з 1996 по 2018 рік;

- зазначити правовий режим перерахування на банківську картку дивідендів ОСОБА_1 ;

- надати довідку, де вказати суми девідентів по рокам ОСОБА_1 з року реєстрації установи;

- надати запрошення для мене, з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду моєї заяви від 04.12.18 р.

06.12.2018 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради направлено на адресу позивача лист №17/17/966, в якому останнього повідомлено, що відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (стаття 18, пункт 5 «Оформлення претензій споживачів до виконавців»), спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право па досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії, тому на підставі статті 7 частини 3 Закону України «Про звернення громадян» звернення позивача надіслано за належністю до ПАТ «Криворіжгаз» для подальшого розгляду і надання відповіді на адресу останнього.

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною першою ст. 1 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону №393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно з ч. 6 та 7 ст. 5 Закону №393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Частиною 1 ст. 15 Закону №393/96-ВР визначено, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно з ч.ч. 3 та 4 ст. 15 Закону №393/96-ВР відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Приписами ч. 1 ст.20 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що громадяни України наділені правом звернення з відповідними заявами, скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, їх посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, а на органи державної влади, органи місцевого самоврядування покладений обов`язок щодо розгляду таких звернень, заяв і скарг у місячний строк з дня їх надходження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до виконавчого комітету з заявою від 04.12.2018 року, в якій останній фактично просив прийняти рішення стосовно зобов`язання ПАТ «Криворіжгаз» вчинити певні дії.

Проте, з листа відповідача від 06.12.2018 року №17/17/966 судом встановлено, що останній лише передав на розгляд вказану заяву за належністю до ПАТ «Криворіжгаз» для подальшого розгляду.

Отже, питання, які були поставлені в заяві ОСОБА_1 від 04.12.2018 станом на день розгляду даної справи залишаються не вирішними, що в свою чергу порушують норми чинного законодавства.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем отриманий лист виконавчого комітету Криворізької міської ради від 06.12.2018 року №17/17/966.

Таким чином, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному розгляді заяви позивача від 04.12.2018 року є протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання виконавчого комітету Криворізької міської ради протягом 15 днів вжити заходів нормативно-правовим актом, відповідно до приписів ст. ст. 3, 34 Конституції України для усунення причин, які породжують подання заяви від 04.12.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач просить захистити його право бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 04.12.2018 року та права викривати недоліки в роботі виконавчого комітету Криворізької міської ради для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання свої прав і законних інтересів шляхом визнання їх окремим пунктом.

Як видно з матеріалів справи, а саме зі змісту заяви (запиту) від 04.12.2018 року, позивачем на зазначено вимог щодо розгляду його заяви за його участі або вимоги щодо повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду його заяви.

Суд, погоджується із тим фактом, що у ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Проте, суд вказує, що за для реалізації свого права бути присутнім при розгляді власної заяви, позивачу необхідно було зазначити таке бажання у своїй заяві (запиті) від 04.12.2018 року.

Таким чином, враховуючи означене, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо захисту права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 04.12.2018 не підлягає задоволенню, оскільки право останнього бути присутнім при розгляді своєї заяви не було порушено.

Щодо позовної вимоги про притягнення до адміністративної відповідальності за не забезпечення гарантій ст. ст. 3, 34 Конституції України за протиправну бездіяльність виконавчий комітет Криворізької міської ради, згідно п.1 ч.1 ст. 20, ст. 249, ч.1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 60 Конституції України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 286 КАС України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не віднесені до юрисдикції окружних адміністративних судів, а підлягають вирішенню місцевими загальними судами як адміністративними судами тільки за зверненням осіб, яких було притягнуто до адміністративної відповідальності.

При цьому, окружний адміністративний суд при розгляді адміністративних справ, віднесених до його юрисдикції, не наділений повноваженнями на притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у вищенаведеній частині.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, притягнення до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, так як позивача ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 73-77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.12.2018 року протиправною.

Зобов`язати виконавчий комітет Криворізької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2018 року та повідомити ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду вказаної заяви.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський