Ухвала суду № 86089264, 04.12.2019, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа № 612/847/19

Провадження №1-кс/612/362/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі слідчого судді Мороза О.І. за участю прокурора Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Я.В. Ваховського, захисника адвоката Іщенко В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань Коняєвій Н.Ю., розглянувши клопотання слідчого СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області капітана поліції О.С. Василенко про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця смт. Близнюки Харківської області, громадянина України, не працюючого, який має середню освіту, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений 21 листопада 2019 року Близнюківським районним судом Харківської області за ст. 186 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підстави ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування встановлено, що близько 13 год. 00 хв. 02.12.2019 ОСОБА_1 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, з корисливого мотиву, з метою збагачення, перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу смт. Близнюки, що розташований за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Свободи, буд. 3, відкрито заволодів чоловічим гаманцем, в якому знаходились грошові кошти в сумі 1182 гривні, 300 російських рублів, мобільним телефоном марки «4Good» модель «Light A103», чоловічими рукавицями та 3 пачками цигарок «Фэст», що належить потерпілому ОСОБА_3 . Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Вважають, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж) , вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вказують, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: речовими доказами по провадженню, показаннями свідків, потерпілого.

02.12.2019 о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_1 відповідно до протоколу № 0070/29 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

03.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вчинений ОСОБА_1 злочин відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за нього передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 4 до 6 років. На цей час в кримінальному провадженні тривають невідкладні слідчі дії.

Слідча вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Незаконно впливати на свідків оскільки, як сам підозрюваний, так і свідки у провадженні проживають на території смт. Близнюки Харківської області. Він добре їх знає, а отже може чинити тиск на свідків та вчиняти нові умисні злочини. А також є підстави вважати, що ОСОБА_1 останнім часом, ведучи аморальний спосіб життя, зловживаючи спиртними напоями, на що вказують свідки, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, підозрюваний будучи працездатною особою не працював, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.Також вказаний тяжкий злочин вчинений останнім в період іспитового строку, повторно, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 , щодо особи похилого віку.

Крім того, останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, за що на нього було накладені адміністративні стягнення.

Слідча вважає, що таким чином запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, відповідає особі підозрюваного та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від органів досудового розслідування та суду. Тому орган досудового розслідування вважає, що зазначені обставини можуть бути достатніми разом з іншими, для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Ваховський Я.В. клопотання слідчої підтримав, вказавши, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного злочину, який є тяжким. Він може переховуватися від слідства та суду, вчинити новий злочин, впливати на потерпілого та свідків. Пояснив, що він не працює. Веде аморальний спосіб життя. Інші, більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать його належну поведінку.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого злочину за обставин як вони вказані у клопотанні слідчої, визнав повністю. Він та його захисник адвокат Іщенко В.В. проти задоволення клопотання слідчої заперечували, вважаючи за можливе обрати більш м`який запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт. При цьому посилаються на визнання ОСОБА_1 своєї вини, його співпрацю зі слідством, тяжкі сімейні обставини, критичне ставлення до скоєного, наявність тимчасового місця для проживання, відсутність наміру будь-яким чином перешкоджати слідству.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, вважаю що клопотання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 та п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим

запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що відомості про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення внесені до ЄРДР 02.12. 2019 за №12019220730000278. Кваліфікація – ч.2 ст. 186 КК України.

Подане до суду клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам ст. ст.184,192 КПК України, погоджене з прокурором.

Зазначене також підтверджується фотокопіями протоколів допиту свідків від 03.12.2019.

02.12.2019 о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_1 відповідно до протоколу № 0070/29 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

03.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про що свідчить його підпис і що він не заперечує.

Копію клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 отримав 04 грудня 2019 року об 11 год.00 хв. і підтвердив це у судовому засіданні.

Як вбачається із протоколу допиту потерпілого, потерпілий ОСОБА_3 , є інвалідом ІІ групи та стоїть на обліку в лікаря онколога, пересувається на інвалідному візку, він 1951 року народження, отже є особою похилого віку. Пограбування його відбулося так як це відображено в клопотанні слідчої про обрання запобіжного заходу та в повідомленні про підозру.

Зазначені обставини доводяться і вивченими у судовому засіданні показаннями свідків.

Сам ОСОБА_1 їх не заперечує.

Отже зазначеними матеріалами кримінального провадження крім обґрунтованості підозри щодо вчинення саме ОСОБА_1 цього злочину, доводиться і доцільність застосування запобіжного заходу про який клопочуть.

Обгрунтованим є те, що існують реальні ризики, що ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вчинений ОСОБА_1 злочин відповідно до ст. 12 КК України є тяжким за який передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 4 до 6 років. На даний час по вказаному кримінальному провадженню тривають слідчі дії. ОСОБА_1 засуджений 21 листопада 2019 року Близнюківським районним судом Харківської області за ст. 186 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підстави ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

. У вчиненні 21.11. 2019 нового аналогічного злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, він обґрунтовано підозрюється, як доведено, лише через 11 днів після засудження, що об`єктивно свідчить про відсутність у нього намірів стати на шлях виправлення, можливість вчинення нових злочинів. Є достатні підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, оскільки місцевий та добре знає місцевих мешканців, може чинити тиск на свідків та в

подальшому вчиняти нові умисні злочини, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він місця реєстрації та житла не має. Тимчасово проживав у домоволодіння товариша. Розлучений. Має дочку та сестру, які також проживають у іншій місцевості. Осіб, яких він повинен утримувати не має. Як пояснив, на життя заробляє тимчасовими заробітками. Стан здоровя задовільний. На обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває. За місцем фактичного мешкання характеризується негативно.

Інший, більш м`який запобіжний захід, в тому числі і домашній арешт, не буде достатнім запобіжним заходом і це прокурором доведено. Доводи підозрюваного та його захисника цих висновків не спростовують.

Отже тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо підозрюваного, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод. Зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за можливе визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; що становить суму 42040,00 гривень.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання 02.12. 2019.

Термін дії ухвали визначається в межах строку, встановленого ч.1 ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ч.5 ст. 182, ст. ст.184,193,196 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчої СВ Близнюківського ВП Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції О.С. Василенко про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів з утриманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

ОСОБА_1 взяти під варту негайно в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб -42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп., які необхідно внести на рахунок № НОМЕР_1 . Отримувачкоштів–ТУ ДСА України у Харківськійобласті. Банк отримувача - ДКС України. МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249(призначення платежу: «Застава згідно КПК по справі № 612/847/19 ( 1-кс/612/362/19) за ОСОБА_1 (Близнюківський районний суд Харківської області) до сплину строку тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без

дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала про застосування запобіжного заходу діє до 30 січня 2020 року включно.

Ухвала підлягає оскарженню, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.І. Мороз