Ухвала суду № 86087289, 27.11.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/75/2019

Справа № 428/5682/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря судового засідання Солошенка П.В.,

прокурора Лещинської О.Я.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисників Петрощук К.В., Бондаренка Ю.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцу міста Сєвєродонецька, Луганської області, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, так як на сьогоднішній день ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не усунені, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України та його провина підтверджується зібраними у провадженні доказами. Підставою клопотання є наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, та відсутність міцних соціальних зв`язків. Разом з тим, про існування ризику, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить відсутність у нього постійного джерела доходу, а також те, що він раніше судимий.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Бонадренко Ю.Ю. у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Крім того, захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, посилаючись на необґрунтованість підозри, відсутність доказів намагання обвинуваченого ухилення від органів досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Петрощук К.В. у судовому засіданні підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника Бондаренка Ю.Ю., вважали необхідним відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Потерпілий у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.

Вислухавши клопотання прокурора, захисників, обвинувачених, думку потерпілого, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується, а отже прокурором подано клопотання про його продовження відповідно до ст. 331 КПК України.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Отже, при обранні, зміні чи скасуванні запобіжного заходу суд повинен керуватись положеннями ст. 177, 178 КПК України. При цьому, суд повинен врахувати не лише наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 178 КПК України, але і обґрунтованість підозри. Однак, на стадії судового розгляду суд не вправі оцінювати обґрунтованість підозри зібраними органом досудового розслідування доказами, оскільки суд, в такий спосіб, порушить основоположні принципи кримінального судочинства, а саме презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та безпосередність дослідження показань, речей і документів, оскільки таким чином надає судження щодо винуватості особи у поза передбачений законом спосіб.

Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує характеризуючи та особистісні відомості обвинуваченого, його майновий стан та стан здоров`я, міцність соціальних зав`язків, те, що він ніде не працює, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, що йому інкримінується, а також те, що злочин за ч.2 ст.187 КК України, є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Також суд враховує те, що ОСОБА_3 раніше був вже засуджений, а отже фактори, які б утримували ОСОБА_3 за місцем проведення судового провадження, відсутні, а більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Між тим, в обґрунтування клопотання захисником суду не надано відомостей про стан здоров`я ОСОБА_3 , який би унеможливлював тримання обвинуваченого під вартою в умовах слідчого ізолятора, відсутність належної медичної допомоги та необхідність спеціалізованого нагляду в умовах спеціалізованого стаціонару.

Згідно з рішенням Конституційного суду України № v001p710-17 від 23.11.2017 обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Розглядаючи саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд, оцінюючи встановлені у судовому засіданні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як підставу задля продовження застосування запобіжного заходу, тривалість застосування з моменту обрання, суд вважає, що незважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що для запобіганню вставлених ризиків запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є таким, який відповідає меті застосування запобіжного заходу.

Отже, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, підстави обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали. Враховуючи встановлені обставини, зокрема наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку суду клопотання прокурора підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 повинно бути продовжено, достатній та відповідний його особі, запобіжний захід, який забезпечить його належну процесуальну поведінку, у вигляді тримання під ватрою, строком на 60 днів, який усуне передбачені ст. 177 КПК України ризики.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Згідно з п. 2 ч. 5 с. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Між тим, на думку суду існують підстави для визначення ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки визначати чи не визначати заставу відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України це дискреція суду. Крім того, з часу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою минуло достатньо часу, який надає підстави вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України щодо його розміру, буде достатньою альтернативою, у випадку її внесення обвинуваченим, задля забезпечення покладених процесуальних обов`язків.

Визначаючи розмір застави, виходячи з положень п. 2 ч. 5 с. 182 КПК України, а також встановлені у судовому засіданні особистісні відомості щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , на думку суду запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80280 (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп., буде достатньо дієвим та відповідати досягнення меті його обрання.

При цьому, у разі звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на останнього слід покласти обов`язки: не відлучатися із міста Сєвєродонецька Луганської області, без дозволу суду; прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від відвідування розважальних закладів де здійснюється продаж алкогольною продукції, а також утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілим ОСОБА_1 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, так як наявні на час розгляду справи ризики не усунені, обставини не змінилися, але судом прийнято рішення щодо можливості застосування у відношенні обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, тому клопотання захисника підлягає частковому задоволенню.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 по справі 3-208/2018(2402/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кодексу, щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Отже, на підставі зазначеного рішення Конституційного Суду України, суд вважає необхідним надати можливість оскарження постановленого ним рішення щодо продовження застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 7, 176, 177, 178, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України встановити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80280 (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І. Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- не відлучатися із міста Сєвєродонецька Луганської області, без дозволу суду;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від відвідування розважальних закладів де здійснюється продаж алкогольної продукції, а також утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілим ОСОБА_1 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 строком на шістдесят днів, який починається з моменту внесення застави, але не довше ніж до 25.01.2020.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання вищезазначених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала дії до 25.01.2020 та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В. М. Олійник