Рішення № 86073662, 08.04.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019м. ДніпроСправа № 904/254/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 561 689 грн. 82 коп.

Представники:

від позивача: Терехов А.В., дов.№4 від 03.01.2019, адвокат;

від відповідача: Галагур З.А., дов.№2144 від 30.10.2018, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 17.01.2019 № 01/26, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальній сумі 561 689 грн. 82 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 01.12.2018 по 11.12.2018 відповідачем здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Правда та Кам`янське Придніпровської залізниці одержувачем якого є ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Позивач стверджує, що згідно із змістом залізничних накладних, які підтверджують спірні перевезення, вагони із вантажем були доставлені на адресу позивача із простроченням. Відповідно до доданого розрахунку штраф за несвоєчасну доставку вантажу у вказаний період складає 561 689 грн. 82 коп..

Ухвалою господарського суду від 08.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 20.02.2018.

20.02.2019 відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позову та зазначив, що:

- за накладною № 46317061 від 19.11.2018 позивачем невірно виконаний розрахунок штрафу, оскільки на шляху прямування по станції Верхівцеве вагони № 52291986, 62976147 були відчеплені від основної відправки і дослані за призначенням по накладній № 46357885 від 20.11.2018. Прибуття на станцію призначення 02.12.2018. Прострочення в доставці вагонів № 52291986, 62976147 становить понад 4 доби, штраф 30% від провізної плати, у даному випадку: 5980,00 грн. (провізна плата за вказані вагони) *30%=1794,00 грн. Проте, позивачем заявлено 4 754 грн. 40 коп. із розрахунку штрафу з урахуванням вартості перевезення всіх вагонів за накладною № 46317061 від 19.11.2018. таким чином, надлишок штрафу у сумі 2 960 грн. 00 коп. заявлено неправомірно;

- за накладними № № 53105201, 53088662, 53088845, 53058988 здійснено перевезення вантажів зі станцій Словянськ, Велико-Анадоль, Авдіївка Донецької залізниці. На шляху прямування вагони по вказаних накладних затримувалися по станціях Красний Лиман (Лиман) та Волноваха для здійснення контрольно-перевірочних заходів, тобто, для виконання адміністративних правил. Станції Волноваха, Красний Лиман (Лиман) входять до переліку контрольних пунктів в`їзду - виїзду на залізничних шляхах, де здійснюється контрольно-перевірочні заходи транспортного засобу, рухомого складу, відповідно до додатку 2 до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 № 415 ог. У зв`язку з чим, термін доставки повинен бути збільшений на термін затримки з цієї причини згідно з п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів

- згідно зі ст.. 116 Статуту залізниць України, Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин. Додатком до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів № 28-р від 23.01.2019, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», встановлений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у т.ч.: станція Велико-Анадоль — розташована у Волноваському районі Донецької області на лінії Волноваха — Донецьк між станціями Волноваха та Південнодонбаська; Слов`янськ- залізнична станція Ліманської дирекції Донецької залізниці. Розташована в однойменному місті Донецької області на розгалуженні ліній Лозова — Краматорськ та Слов`янськ— Лиман між станціями Шидловська (12 км), Шпичкине (10 км) та Імені Кожушка О.М. (З км); Авдіївка— місто обласного, значення в Україні, Донецька області, де здійснювалася антитерористична операція. Таким чином, затримка вагонів за спірними накладними по станціях Донецької залізниці відбувалася з причин, що не залежать від залізниці: здійснення контролю за переміщенням вантажів згідно з Тимчасовим Порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та через проведення антитерористичної операції;

- з урахуванням вищевказаних обставин, за контррозрахунком відповідача, за накладними № № 53105201, 53088662, 53088845, 53058988 прострочення доставки вантажу відсутнє, у зв`язку із чим нарахування штрафу на загальну суму 10 407 грн. 00 коп. є неправомірним.

Щодо перевезень за спірними накладними з Донецької залізниці (Донецька область), Придніпровської залізниці (Запорізька область), Південно-Західної залізниці (Вінницька область), Південної залізниці (Сумська область), Південної залізниці (Чернігівська область) та Одеської залізниці (Миколаївська область), за якими позивачем нарахований штраф на загальну суму 294 529 грн. 54 коп., відповідач зазначив, що вказані перевезення вантажів здійснювалися у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 26.11.2018 № 393/2018, затвердженого Законом № 2630-VІІІ від 26.11.2018 на території 10-ти областей: Вінницької, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. Вказані обставини, що є загальновідомими та не потребують доказування, спричинили затримку вантажів на шляху прямування з причин, що не залежать від залізниці. У зв`язку із чим відповідач вважає, що штраф позивачем за цими відправками заявлено неправомірно.

Також, відзив на позовну заяву містить клопотання відповідача про зменшення розміру заявленого штрафу на 50% мотивоване тим, що збитки внаслідок прострочення доставки вантажу позивачу спричинені не були, негативні наслідки відсутні. Звертає увагу суду, що Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04,03.2015 № 83. Стратегічне значення для економіки держави забезпечує економічну незалежність країни, її державність.

У підготовчому засіданні 20.02.2019 оголошено перерву до 19.03.2019.

06.03.2019 до суду надійшла відповідь позивача на відзив від 01.03.2019 № 017/МС-320, відповідно до змісту якої позивач вважає, що у даній справі відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, відповідачем не додано доказів на підтвердження поважності причин неналежного виконання своїх зобов`язань. Зауважує про відсутність в матеріалах справи Сертифікату Торгової промислової палати України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання щодо своєчасної доставки вантажу, який перевозився зі станцій Донецької залізниці. Таким чином, зазначені обставини, що призвели до збільшення терміну доставки вантажу, не можуть вважатися як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сиди). Вважає, що існування наведених у відзиві обставин, що створили відповідачу перешкоди під час перевезення, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення встановленого терміну доставки вантажу.

19.03.2019 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримав викладені у відзиві заперечення та навів додаткові обґрунтування клопотання про зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу, зокрема, відсутність компенсації державою вартості перевезень пільгових категорій громадян; заборгованість контрагентів, в тому числі позивача; зниження основних доходно- і фінансовоутворючих показників роботи залізниці; дефіцит фінансових коштів для утримання у належному технічному стані основних засобів тощо.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2019 підготовче засідання відкладене на 04.04.2019, у зв`язку із неявкою позивача та необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів.

У засіданні 04.04.2019 за згодою сторін закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті; ухвалою господарського суду від 04.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 08.04.2019.

У судовому засіданні 08.04.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити; представник відповідача просив врахувати його доводи, викладені у відзиві на позов та задовольнити клопотання про зменшення штрафу.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця", (перевізник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) укладено договір про надання послуг №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. (п.1.1 договору)

За вказаним договором у грудні 2018 відповідачем здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Правда та Кам`янське Придніпровської залізниці, одержувач - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат".

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: № № 46556858, 46556791, 43022854, 46402806, 46402772, 46402798, 41891086, 41898149, 41881624, 43008234, 46558912, 46530929, 46357877, 46357885, 46505699, 52975794, 46450631, 34377085, 43020874, 43003771, 34382010, 53058988, 53027249, 46400834, 46400420, 46491650, 46521555, 46521548, 46451332, 46521571, 46521498, 46451357, 46422887, 46422861, 46317129, 34417386, 41895525, 34407932, 34416867, 34392530, 34407890, 34374504, 34409805, 34362053, 34370544, 34362202, 41917709, 41917725, 34378992, 34369165, 34369215, 34367417, 46317137, 46371720, 46371712, 34356832. 34378562, 34351205, 34351262, 34389916, ' 33774373, 34433995, 41826488, 34366492, 41891128, 41895459, 41895467, 41891276, 41948373, 53075735, 53089199, 52967882, 52236874, 52975018, 46432506, 46432571, 34366146, 36057560, 34404723, 34402149, 34404715, 34404731, 34408880, 34422758, 34423012, 36064921, 36026805, 36058337, 34423608, 36088268, 36071330, 36086569, 46621363, 53032876, 53105201, 34423582, 34373258, 43058247, 43009109, 53088845, 53088662, 53079836, 46596524, 46596474, 46596516, 46680591, 53040069, 53040176, 53040218, 46317012, 34391532, 34392506, 34433706, 34434910, 53086443, 46657417, 53131470, 36140903, 36140911, 46752929, 46752937, 46753257, 36144509, 36129690, 53146924, 53146965, 43089242, 34409813, 34401117, 34454645, 34396945, 53139218, 46704987, 46535209, 46810362, 36158616, 43129600, 43049709, 36108488, 36116747, 36131258, 34404814, 36131860, 42023606, 42001941, 42001958, 43089390, 43068915, 43083468.

Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних.

Відтак, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 561 689 грн. 82 коп.

Відповідач з розміром штрафу не погоджується, що і стало причиною спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пп. 8 п. 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п. 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Пунктом 2.1. вказаних Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).

Відповідно до ст. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

У інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

За нормами ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.12.2018 по 11.12.2018 на адресу позивача (одержувача) надійшли вагони із вантажем за залізничними накладними, переліченими вище (т.1, а.с.42-150, т. 2, а.с. 1-91).

Наведені накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення спірного вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Судом встановлено, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Як підтверджується календарними штемпелями на зазначених вище накладних, вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Разом з тим, судом встановлено, що за накладною № 46317061 від 19.11.2018 Кривий Ріг-Кам`янське, досилка № 46357885 від 20.11.2018, провізна плата за кожен вагон становить 2 990 грн. 00 коп., що підтверджується відміткою у графі провізна плата відомості вагонів до накладної № 46317061 від 19.11.2018 (т.1, а.с. 68).

Всього провізна плата за вагони, відчеплені від основної відправки на шляху прямування по станції Верхівцеве (вагони № 52291986, 62976147) та дослані за призначенням по накладній № 46357885 від 20.11.2018, становить 5 980 грн. 00 коп.

Прострочення в доставці вказаних вагонів № 52291986, 62976147 становить понад 4 доби, штраф 30% від провізної плати складає суму 1 794 грн. 00 коп.

Позивачем за названими вагонами заявлено штраф у розмірі 4 754 грн. 40 коп. від провізної плати за спірні вагони 23 920 грн. 00 коп.

Таким чином, надлишкова суму штрафу у сумі 2 960 грн. 00 коп. заявлена неправомірно.

Перевіркою розрахунку штрафу, виконаного позивачем, за рештою перевезень у спірному періоді, судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності прострочення доставки вантажів, які перевозяться зі станцій Словянськ, Велико-Анадоль, Авдіївка Донецької залізниці (накладні № № 53105201, 53088662, 53088845, 53058988), а також неправомірності нарахування позивачем штрафу за несвоєчасну доставку вантажів зі станцій Донецької залізниці (Донецька область) (накладні № № 53146924, 53146965, 53131470, 53079836, 52236874, 52967882, 53027249, 53086443, 53040069, 53040176, 53040218, 53032876, 53075735, 53089199, 52975794, 53139218, 52975018), Придніпровської залізниці (Запорізька область) (накладні № № 46704987, 46596474, 46596516, 46596524, 46402806, 46402772, 46402798, 46657417, 46530929), Південно-Західної залізниці (Вінницька область) (накладні № № 34377085, 34389916, 34454645, 34366146, 34367417, 34369215, 34369165, 34378992, 34356832, 34391532, 34392506, 34433706, 34434910, 34423012), Південної залізниці (Сумська область) (накладні № № 43003771, 43022854, 34396945, 43129600), Південної залізниці (Чернігівська область) (накладна № 43089390) та Одеської залізниці (Миколаївська область) (накладні № № 42023606, 42001941, 42001958, 41891276, 41895467, 41895459, 41891128, 41826488, 41881624, 41898149, 41891086, 41895525, 41917709, 419177725) через воєнний стан, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов`язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні Сертифікати ТПП України, які би могли бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання щодо своєчасної доставки вантажу за переліченими вище накладними.

Крім того, господарський суд зазначає, що у порушення вимог п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу у накладних № № 53105201, 53088662, 53088845, 53058988 відсутня відмітка працівника станції про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки (т. 1, а.с. 83, т.2, а.с. 33, 38-39).

Таким чином, зазначені обставини, що призвели до збільшення терміну доставки вантажу, не можуть вважатися форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Відтак, існування наведених вище обставин, що створили відповідачу перешкоди під час перевезення, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення встановленого терміну доставки означеного вантажу.

Також відповідач у відзиві на позов просить зменшити нарахований позивачем штраф на 50%, обґрунтовуючи тим, що підприємство відповідача внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений Постановою КМУ від 04.03.2015 № 83. Відповідач вказує на те, що збитки, які міг би понести позивач, внаслідок прострочення в доставці вантажу відсутні.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані відповідачем докази, а саме: листи Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 25.01.2019 №12-06/890 "Щодо надання інформації про безспірне списання на користь РФ "Придніпровська залізниця" та від 14.02.2019 №12-06/1473 "Щодо розгляду заяви", інформація щодо відправлення вантажів по регіональній філії "Придніпровська залізниця", Інформація про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, по регіональній філії "Придніпровська залізниця" за 2017, 2018 роки, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2018 року, довідка про розрахунки по обов`язковим платежам на 31 грудня 2018 року інформація про дебіторську заборгованість станом на 31 грудня 2018 року, інформація про кредиторську заборгованість на 31 грудня 2018 року, не підтверджують збитковість підприємства відповідача.

Посилання на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності. При цьому, організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб`єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, що мало місце у цій справі.

Господарський суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Враховуючи заперечення відповідача щодо зменшення розміру штрафу, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.

Зазначена позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 558 729 грн. 82 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5а, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, б. 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18Б, код ЄДРПОУ 05393043) 558 729 грн. 82 коп. (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сімсот двадцять дев`ять грн. 82 коп.) штрафу, 8 380 грн. 95 коп. (вісім тисяч триста вісімдесят грн. 95 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 15.04.2019