Рішення № 86063939, 25.11.2019, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

25 листопада 2019 рокуСправа №451/325/18 Провадження № 2/451/224/19

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого – судді Семенишин О.З.,

секретаря судових засідань Сахаревич М.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовому судовому засіданні в залі суду м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно. За життя ОСОБА_3 здійснила розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту. Згідно заповіту спадкодавець все майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день своєї смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 . Зазначає, що спадкового договору на будь-яке своє майно ОСОБА_3 не укладала. Даний заповіт не був предметом оскарження, не був визнаний не дійсним як односторонній правочин за рішенням суду, яке набрало законної сили. Також даний заповіт не скасовувався заповідачем шляхом видачі нового заповіту. Протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ОСОБА_4 , як спадкоємець за заповітом, до нотаріуса не звертався. Проте, прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Дана обставина підтверджується довідкою виданою Павлівською сільською радою Радехівського району Львівської області від 16.02.2018 року № 345. Просить ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 22 березня 2018 року відкрито провадження у справі (а.с.16).

21 листопада 2018 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.29).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 10 травня 2019 року зупинено провадження у справі до залучення у справі правонаступника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.40-41).

25 листопада 2019 року Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, скерував в адресу суду заяву, в якій зазначив, що Павлівська сільська рада не заперечує щодо задоволення позову (а.с.51).

Згідно із ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 04.07.2017 року Виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області (а.с.6).

За життя спадкодавець ОСОБА_3 на випадок своєї смерті залишила особисте розпорядження, зокрема, все майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день своєї смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого 27 жовтня 2010 року секретарем виконкому Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за №108 (а.с.8).

Заявою ОСОБА_4 , засвідченою 16 лютого 2018 року секретарем виконкому Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, стверджується той факт, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 (а.с.7).

Із копії довідок, виданих виконкомом Павлівської сільської ради 16.02.2018 року №344 та №345, вбачається, що від імені померлої ОСОБА_3 заповіт посвідчувався 27.10.2010 року за реєстровим №108. Заповіт не змінювався і не скасовувався. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з померлою зареєстрованих осіб немає, але фактично проживав разом з померлою ОСОБА_4 , без реєстрації (а.с.9,10).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 01.02.2019 року Виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області (а.с.38).

За життя спадкодавець ОСОБА_4 на випадок своєї смерті залишив особисте розпорядження, зокрема, все майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день своєї смерті і на що за законом матиме право заповів ОСОБА_2 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого 02 березня 2016 року секретарем виконкому Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за №15 (а.с.39).

З копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №56767295 від 08.07.2019 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 відкрито спадкову справу № 75/2019 (а.с.44).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь держави слід стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,141,206,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої в с. Павлів, Радехівського району Львівської області, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний тест судового рішення виготовлено 2 грудня 2019 року.