Рішення № 86063674, 29.11.2019, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

29 листопада 2019 рокуСправа №451/1008/18 Провадження № 2/451/367/19

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу №451/1008/18 за позовом ОСОБА_2 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в:

24 липня 2018 року ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 , який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилось майно, а саме земельна ділянка, розташована на території Дмитрівської сільської ради, площею 2,4147 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З березня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, а отже на час відкриття спадщини, ОСОБА_2 , постійно проживав разом зі спадкодавцем за місцем реєстрації. Позивач має право на спадкування за заповітом, але у визначений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Заповіт було посвідчено ОСОБА_4 , секретарем виконкому Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області 14 травня 2004 року за №24. Вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, з метою оформлення права на земельну ділянку. Просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 у будинку по АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача Радехівської міської ради Львівської області, скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, клопотав про розгляд справи за його відсутності (а.с.49).

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не має для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії

НОМЕР_1 від 25.11.2005 р., видане Кривецькою сільською радою Радехівського району Львівської області, відповідний актовий запис за №16 (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , повторно виданим відділом ЗАГС 21.02.1986 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батьки значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.10).

За життя спадкодавцем було здійснено розпорядження своїм майном на користь ОСОБА_2 , склавши заповіт, який було посвідчено 14.05.2004 року, секретарем Кривецької сільської ради Радехівського районну Львівської області та зареєстровано в реєстрі за №24 (а.с.11).

З довідки виконкому Кривецької сільської ради №160 від 04.06.2018 р. вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 проживав і вів спільне господарство на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 разом із спадкоємцем ОСОБА_2 без реєстрації (а.с.12).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії IІ-ЛВ №033715, виданого 15.03.2000 року Радехівською райдержадміністрацією на підставі рішення ІХ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 24.12.1999 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6743, вбачається, що земельна ділянка, площею 2,4147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_3 (а.с.13).

Позивач має право на спадкування за заповітом, але у визначений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, про що отримав відмову від нотаріуса (а.с.14,15).

Факт спільного проживання позивача з ОСОБА_3 , підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , не довірити показам якої в суду підстав немає.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що позивач пропустив визначений законом строк для прийняття спадщини за заповітом, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,141,200,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 у будинку по АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Радехівської міської ради Львівської області (м. Радехів, вул..І.Франка, 2, Львівської області) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), жителя АДРЕСА_2 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 2 грудня 2019 року.