Рішення № 86062251, 02.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

02.12.2019 р. справа №520/12474/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - Січної-Литвинової Л.О.,

представника відповідача - Попович Н.А.,

представник третіх осіб - Селезень С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ст. 287 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до треті особи - Старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Попович Наталії Анатоліївни, Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бабуджан Ірина Олександрівна, ОСОБА_2 ,провизнання незаконними та скасування постанов, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, боржник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання незаконною, протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Московського ВДВС м. Харкова ГТУ юстиції у Харківській області від 28.10.2019р. стосовно відкриття виконавчого провадження ВП №60422783; 2) визнання незаконною, протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Московського ВДВС м. Харкова ГТУ юстиції у Харківській області від 28.10.2019р. стосовно стягнення 8.346,00грн. виконавчого збору; 3) визнання незаконною, протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Московського ВДВС м.Харкова ГТУ юстиції у Харківській області від 28.10.2019р. стосовно стягнення 196,14грн. витрат виконавчого провадження; 4) визнання незаконною та протиправною бездіяльності; 5) зупинення дії постанов старшого державного виконавця Московського ВДВС м. Харкова ГТУ юстиції у Харківській області від 28.10.2019р. у межах ВП №60422783 стосовно відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження.

Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що усі необхідні дії із зупинення будівництва виконав ще до відкриття виконавчого провадження, а тому і стягнення виконавчого збору, і стягнення витрат виконавчого провадження є необґрунтованим. Окрім того, стверджував, що за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження державний виконавець протиправно не прийняв відповідного рішення.

Відповідачі, Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі за текстом – владний суб`єкт, адміністративний орган, Відділ) та старший державний виконавець Московського ВДВС ГТУ юстиції у Харківській області - Попович Наталії Анатоліївни, з поданим позовом не погодились.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що рішення про відкриття виконавчого провадження було постановлено за належно оформленим та діючим виконавчим документом – ухвалою суду про забезпечення цивільного позову, витрати виконавчого провадження розраховані обґрунтовано, виконавчий збір стягнуто правильно, адже однією із вимог виконавчого документа є утримання від вчинення дій. Наголошували на відсутності підстав для прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження.

У подальшому відповідачем було подано клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за усіма вимогами.

Треті особи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (залучені до участі з підстави наділення статусом стягувача у виконавчому провадженні), з позовом не погодились з підстав, аналогічних незгоді відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявнику на праві приватної власності належать нежитлові приміщення першого поверху 4-1:4-7 у будинку АДРЕСА_1 148-а АДРЕСА_2 (далі за текстом - Об`єкт).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі за текстом – Інспекція) була проведена позапланова перевірка з питання дотримання вимог законодавства у сфері містобудування на Об`єкті.

Результати перевірки оформлені актом №490-А від 10.07.2019р.

10.07.2019р. Інспекцією було видано припис №490-ПР-У з приводу усунення порушень на Об`єкті.

Окрім того, за приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 10.07.2019р. №490-Пр-З підготовчі та будівельні роботи на Об`єкті були зупинені.

У межах справи Московського районного суду м. Харкова №643/11512/19 розглядається цивільний спір між позивачами – ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та відповідачем – ОСОБА_1 (тобто заявником у даній адміністративній справі) з приводу усунення перешкод у користуванні власністю, заборону вчиняти дії, знесення самовільних споруд, відновлення первісного становища.

Ухвалою райсуду по справі №643/11512/19 від 06.09.2019р. цивільний позов було забезпечено у спосіб заборони проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення першого поверху 4-1-:-4-7 та облаштування окремого входу у ці приміщення зі сторони вулиці.

01.10.2019р. Інспекцією було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки з питання стану виконання вимог припису Інспекції №490-Пр-У від 10.07.2019р.

Результати перевірки оформлені актом від 01.10.2019р. №841/915-А, згідно з яким названий припис не виконано, Об`єкт знаходиться у незмінному стані.

З посиланням на ухвалу райсуду від 06.09.2019р. по справі №643/11512/19 старшим державним виконавцем Московського ВДВС м. Харкова ГТУ юстиції у Харківській області 28.10.2019р. було прийнято постанову стосовно відкриття виконавчого провадження ВП №60422783, постанову стосовно стягнення 8.346,00 грн. виконавчого збору, постанову про стягнення 196,14 грн. витрат виконавчого провадження.

05.11.2019 р. заявник звернувся до старшого державного виконавця Відділу з приводу прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Відділу від 15.11.2019 р. виконавче провадження було зупинено у зв`язку з одержанням копії ухвали Харківського апеляційного суду від 04.11.2019 р. про зупинення дії ухвали Московського районного суду міста Харкова по справі №643/11512/19 від 06.09.2019р. про забезпечення цивільного позову.

Не погоджуючись із переліченими постановами державного виконавця, а також із неприйняттям рішення про закінчення виконавчого провадження заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень державного виконавця з приводу виконання рішень судів, а також спосіб та порядок реалізації цих повноважень визначені, насамперед, приписами Закону України «Про виконавче провадження», у розумінні ч.1 ст.1 якого виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Адміністративний суд є належним у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року судом відносно перевірки за критеріями ч.2 ст.2 КАС України тих рішень та діянь державного виконавця (приватного виконавця), оскарження яких не передбачено в іншому порядку.

Частиною 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У силу ч.2 ст.74 означеного закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як з`ясовано судом, у спірних правовідносинах виконавчим документом є ухвала Московського районного суду м. Харкова по справі №643/11512/19 від 06.09.2019р. про забезпечення цивільного позову.

Отже, рішення державного виконавця Відділу з приводу відкриття виконавчого провадження і діяння державного виконавця Відділу з приводу неприйняття рішення стосовно закінчення виконавчого провадження підлягають оскарженню до Московського районного суду у порядку цивільного судочинства за правилами ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тому, за переліченими вище вимогами провадження в адміністративній справі належить закрити.

Вирішуючи спір по суті в частині вимоги про неправомірність стягнення виконавчого збору, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

У розумінні п.2 ч.1 ст.3 означеного закону ухвала суду про забезпечення цивільного позову є виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову є єдиним неподільним виконавчим документом, котрий підлягає негайному виконанню.

У зв`язку із викладеним, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору при виконанні ухвали суду про забезпечення позову.

Проте, вимога стосовно визнання цього індивідуального акту незаконним задоволенню не підлягає, оскільки належним способом захисту права у даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення владного суб`єкта.

Вирішуючи спір у частині вимоги про неправомірність стягнення витрат виконавчого провадження, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з ч.3 ст.42 названого закону розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

29.09.2016р. Міністерством юстиції України було прийнято наказ № 2830/5 "Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за №1300/29430; далі за текстом умовно – Наказ №1300).

За змістом розділу І Наказу №1300 витрати виконавчого провадження охоплюють, зокрема, вартість матеріалів та технічних процедур на фізичне виготовлення документів, послуг із поштового обігу виготовлених документів, плату за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень (плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження).

Пунктом 5 розділу ІІ Наказу №1300 передбачено, що розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати.

Відповідно до п.1 наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2017р. №954/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.03.2017р. за №406/30274) розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження (далі - Система) органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 69 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.

Відтак, суд вважає, що оскаржена постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є обґрунтованою в частині платежу у розмірі 69,00грн. у якості плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Як визначено, п.2 розділу ІІ Наказу №1300 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Судом установлено, що у цілях направлення постанови про відкриття виконавчого провадження Відділом витрачено 60,00 грн., що підтверджується копіями касових чеків наданих відповідачем разом із відзивом на позов.

Відтак, суд вважає, що оскаржена постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є обґрунтованою в частині платежу у розмірі 60,00 грн. у якості плати за перебіг поштової кореспонденції.

Водночас із цим, за правилом п.6 розділу ІІ Наказу №1300 відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п`яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження.

У ході розгляду даної справи державним виконавцем таких документів до суду не подано.

Відтак, суд вважає, що у решті суми оскаржена постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не може бути визнана обґрунтованою.

Вирішуючи спір в частині вимоги про зупинення дії постанов старшого державного виконавця Московського ВДВС ГТУ юстиції у Харківській області від 28.10.2019 р. у межах ВП №60422783 стосовно відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, суд зазначає, що дана вимога є неналежним способом захисту порушеного права, а тому підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що матеріали справи містять докази вчинення владним суб`єктом помилкових (необґрунтованих) діянь, котрі мали наслідком погіршення правового становища особи лише за епізодом прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.

Саме у цій частині позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі – задовольнити частково.

Закрити провадження в адміністративній справі за вимогами про визнання незаконною, протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Московського ВДВС ГТУ юстиції у Харківській області від 28.10.2019 р. стосовно відкриття виконавчого провадження ВП №60422783, а також про визнання незаконною та протиправною бездіяльності.

Роз`яснити, що дані вимоги підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства Моcковським районним судом міста Харкова.

У решті вимог клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі – залишити без задоволення.

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати повністю постанову старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.10.2019р. ВП №60422783 про стягнення 8.346,00 грн. виконавчого збору.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.10.2019р. ВП №60422783 про стягнення витрат виконавчого провадження в частині стягнення 67,14 грн.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі і проголошено 02.12.2019 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.6 ст.287 КАС України (протягом 10 днів з дати проголошення судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко