Рішення № 86061445, 03.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року № 320/3388/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 4 лютого 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії в розмірі 16 270,11 грн., згідно довідки № 25 від 15 січня 2019 року Управління поліції охорони в Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у перерахунку його пенсії за вислугу років з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення. Оскільки, згідно пложень закону при обчисленні пенсії враховується розмір грошового забезпечення, з якого сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне страхування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року провадження у адміністративній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

26 липня 2019 року представник відповідача через службу діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Стверджував, що матеріальна допомога на оздоровлення, заохочення за особистий внесок у досягненні позитивних результатів діяльності, доплата за роботу у нічний час та індексація не належить до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення у розумінні ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відноситься до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у справі 286/2987/16-а. Позивач безпідставно посилається на правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 10.03.2015 у справі № 21-70а15, оскільки при прийнятті даної постанови не було врахвано рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015. Крім того, доводи позивача спростовуються постановою Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року по справі № 522/2738/17, згідно якої факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 20 лютого 1997 року.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

У відповідності до грошового атестату № 47 Управління поліції охорони в Київській області та довідки від 28.11.2018 № 284 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 було нараховано пенсію за вислугою років з якою було сплачено внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з протоколом за пенсійною справою №1013021171 при розрахунку пенсії позивача було враховано: посадовий оклад – 3 100,00 грн., оклад за військове звання – 2 200,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% -2 650,00 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці – 6 260,63 грн. Всього: 14 210,63 грн. Основний розмір пенсії позивача на момент призначення становив – 9 947,44 грн. (14 210,63 грн. х 70%).

4 січня 2019 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області із заявою щодо здійснення перерахунку нарахованої пенсії з врахуванням довідки № 25 від 15.01.2019 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, яка видана Управлінням поліції охорони в Київській області.

Листом від 25 лютого 2019 року № 180/Ч-01 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило ОСОБА_1 , що складові грошового забезпечення його пенсії визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року та постановою Кабінету Міністрів України № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Для призначення пенсії позивачу, Сектором з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області було надано грошовий атестат № 47 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням № 284 від 28.11.2018. Підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Не погоджуючись з вищевказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені приписи чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, якою відступлено від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 286/2987/16-а (К/9901/1465/17), при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Тобто, з вказаної правової позиції виходить, що при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби враховується лише щомісячні види грошового забезпечення (премії) або ті, що виплачуються раз на місяць.

Згідно із ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до відповідача з вимогою про здійснення перерахунку пенсії, позивач просив врахувати середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Управління поліції та охорони в Київській області № 25 від 15 січня 2019 року. Зі змісту якої виходить, що починаючи з листопада 2016 року по жовтень 2018 року (включно) ОСОБА_1 нараховувалася щомісячна премія, з якої вираховувався єдиний соціальний внесок (загальна сума 150 255,00 грн., сума для нарахування пенсії 6 260,63 грн.). Тобто, дані виплати не були одноразовими додатковими видами, виплачувались позивачу щомісячно на протязі 2016-2018 років та повинні були бути враховані при обчисленні пенсії ОСОБА_1 , як особі звільненій з військової служби.

З наданої позивачем довідки чітко вбачається, що із сплачених сум премій відраховувся єдиний соціальний внесок, загальний розмір якого становив 390 482,63 грн., сума для нарахування пенсії 16 270,11 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має правові підстави для перерахунку та виплати йому пенсії за вислугу років з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії в розмірі 16 270,11 грн., згідно довідки Управління поліції охорони в Київській області від 15 січня 2019 року № 25.

Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, яким надано офіційне тлумачення першому реченню частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII, судом не приймаються до уваги. Адже, викладені в рішенні обставини пов`язані з перерахунком призначених пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Разом з тим, в даному випадку позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити перерахунок пенсії, у зв`язку з тим, що під час її обчислення не було враховано всих видів нарахувань ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням, з яких утримувався єдиний соціальний внесок.

Також судом не враховується правова позиція Верховного Суду від 20 лютого 2019 року викладена у справі № 286/2987/16-а. Оскільки в ній зазначено, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Разом з тим, предметом оскарження в даній справі є неправомірність відмови органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії та віднесення виплаченої позивачу на протязі 2016-2018 років щомісячної премії до складових грошового забезпечення, яка повинна була бути врахована під час її обчислення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з вимогами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно з платіжним дорученням № 0.0.1392378664.1 від 25.06.2019.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 768,40 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,–

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 4 лютого 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії в розмірі 16 270,11 грн., згідно довідки № 25 від 15 січня 2019 року Управління поліції охорони в Київській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривен сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 03.12.2019

Суддя Я.В. Горобцова