Рішення № 86061350, 04.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2019 р. № 400/2117/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, просп. Богоявленський,1, м. Миколаїв, 54003 треті особи:Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Миколаївська, 26, м. Миколаїв, 54018 про:визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради (далі-відповідач) про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки дії відповідача суттєво звужують право позивача та її дітей на пільги та соціальний захист, які передбачені законодавством.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, яким проти задоволення позову відповідач просив відмовити в повному обсязі, з огляду на те, що рішення є законним та прийнятим відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 11.08.2007 згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 зареєстрованим Ленінським відділом РАЦС Миколаївського міського управління юстиції. На їх утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей: двоє народжених у шлюбі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та одна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться під опікою.

ОСОБА_2 призначений опікуном ОСОБА_5 рішенням №302 від 13.04.2018 Виконавчого комітету Миколаївської міської ради,.

15.03.2019 року відповідачем було видано посвідчення батьків багатодітної сім`ї №НОМЕР_4 та посвідчення дітей з багатодітної сім`ї № НОМЕР_2 та №НОМЕР_5.

11.04.2019 р. ОСОБА_2 видано посвідчення №НОМЕР_6 про призначення його опікуном над неповнолітньою ОСОБА_5

15.04.2019 року позивач звернулася до управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської області із заявою щодо отримання допомоги на підставі постанови КМУ від 13.03.2019 року №250 що призначається багатодітнім сім`ям.

Листом №225/09.02.01.-13 від 23.04.2019 року Управлінням соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської області позивач отримала відповідь на свою заяву, якою їй повідомлено про те, що їхня сім`я не вважається багатодітною, а отже немає права на отримання статусу багатодітної сім`ї, та на призначення допомоги на дітей не має законних підстав. Вважати посвідчення багатодітної сім`ї такими, що видані помилково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Відповідач заперечує проти позову в повному обсязі та обґрунтовує свою позицію наступним.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про охорону дитинства» встановлено, що багатодітна сім`я - сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;

Відповідно до інформації наданої відповідачу управлінням соціальних виплат та компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Інгульського району з травня 2018 року та отримує допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування на ОСОБА_5 .

Оскільки сім`я ОСОБА_2 народила та виховує двох дітей, а третя дитина ОСОБА_5 знаходиться під опікою, відповідач вважає, що така сім`я не може вважатися багатодітною та в свою чергу не має права на отримання статусу багатодітної сім`ї.

Відповідач також стверджував, що прийомним батькам, батькам-вихователям, опікуном, піклувальникам посвідчення, що підтверджують статус багатодітної сім`ї не видаються, та пільги, на які мають право діти з багатодітних сімей., що передбачені ст.13 Закону України «Про охорону дитинства» на прийомні сімї, дитячі будинки сімейного типу, а також сімї, в яких не менше року проживає троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, не поширюються.

Оскільки ОСОБА_5 є дитиною позбавленою батьківського піклування, та вона отримує єдиний квиток, який дає право на пільги, визначені чинним законодавством для цієї категорії дітей відповідач вважає, що вона не має права на отримання посвідчення про дитину з багатодітної сім`ї, а отже і сім`я ОСОБА_2 не мають законних підстав для отримання статусу багатодітної сім`ї, а видані посвідчення визнано такими, що видані помилково.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про охорону дитинства", з метою створення належних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" передбачено такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям.

Згідно ст. 5 зазначеного закону, всі види державної допомоги сім`ям з дітьми, крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (опікуна).

Відповідно до ст.16 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.

Статтею 17 вищевказаного закону зазначено, що допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування.

Згідно ст.18 ЗУ « Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю, відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» (відповідно до Закону України від 17.05.2012 року № 4723-VІ), згідно з якими передбачено законом окрему категорію сімей для надання пільг, а саме сім`ям, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, встановлено надання таких же пільг, які надаються багатодітним сім`ям - 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами.

Встановлення статусу багатодітної сім`ї та видача посвідчень відноситься до повноважень структурних підрозділів районної державної адміністрації.

Контроль за правильністю видачі посвідчень здійснюють керівники структурних підрозділів, управлінь, Міністерство України у справах сім`ї, молоді та спорту.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" багатодітна сім`я - сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", сім`я з дітьми - поєднане родинними зв`язками та зобов`язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу.

У відповідності до ч. 2, ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, багатодітна сім`я - це сім`я, в якій виховується троє та більше дітей (рідних, усиновлених та дітей, над якими встановлено опіку чи піклування).

Відповідач при написані відзиву на позовну заяву керувався роз`ясненнями Департаменту соціального захисту населення Миколаївської міської ради, листами управління соціальних виплат та компенсацій Інгульського району ДПСЗН Миколаївської ради, проте не навів жодної норми закону який чітко вказував би на те, що сім`я в якій виховується троє і більше дітей з урахуванням дитини, яка знаходиться під опікою, не може вважатися багатодітною та в свою чергу не має права на отримання статусу багатодітної сім`ї, а отже не довів правомірність прийнятого ним рішення.

На переконання суду для встановлення статусу багатодітної сім`ї достатньо лише самого факту наявності трьох і більше дітей, незалежно від ступеню кровної спорідненості з батьками та формами опіки.

Суд дійшов висновку, що сім`я позивачів адміністрацією Інгульського району Миколаївської міської ради 15.03.2019 року надано статус багатодітної сім`ї на законних підставах, що надавало їм право користуватись пільгами, передбаченими чинним законодавством.

Частиною 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст.77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Що стосується відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн, то суд вважає, що відновлення статусу багатодітної сім`ї є достатнім для відновлення прав позивачів.

На підставі викладеного вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради ( просп. Богоявленський,1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 05410582) третя особа Управління соціальних виплат та компенсацій Інгульського Департаменту праці соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Миколаївська, 26, м. Миколаїв, 54018)про визнання дій протиправними, задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради (просп. Богоявленський,1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 05410582) щодо невизнання сім`ї ОСОБА_2 багатодітною, та визнання посвідчень батьків та дітей з багатодітної сімї, що видані помилково.

3. Зобов`язати Адміністрацію Інгульського району Миколаївської міської ради (просп. Богоявленський,1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 05410582) поновити в дії посвідчення батьків ( посвідчення №НОМЕР_4) та дітей з багатодітної сім`ї (посвідчення №НОМЕР_2 та №НОМЕР_5) з моменту припинення їх дії.

4. Зобов`язати Адміністрацію Інгульського району Миколаївської міської ради (просп. Богоявленський,1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 05410582) вжити заходів для внесення інформації про смію ОСОБА_2 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя В. С. Брагар