Ухвала суду № 86061013, 02.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2019 року м. Київ № 320/6550/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного акціонерного товариства «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС» до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС» до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича, в якому позивач просить суд:

- зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 40826618 та застосувати до виконавчого провадження № 40826618 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII;

- зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 43037940 та застосувати до виконавчого провадження № 43037940 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII;

- зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 46458431 та застосувати до виконавчого провадження № 46458431 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, її подано з пропуском встановленого строку звернення до суду.

В позовній заяві позивач посилається на те, що його права були порушені з моменту отримання листа відповідача від 04.09.2019 № 10085, у зв`язку з чим він звернувся до суду в межах встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України процесуального строку.

При цьому, позивач не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.

Відповідно до частини першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд звертає увагу позивача на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх обстав наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи “Девеер проти Бельгії” рішення від 27.02.1980, “Голдер проти Сполученого Королівства” рішення від 21.02.1975).

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, саме лише посилання позивача на те, що йому лише зараз стало відомо про порушення його прав, без зазначення обставин, що свідчать про об`єктивну неможливість дізнатись про факти такого порушення раніше, не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як слідує з матеріалів справи, про порушення своїх прав позивач дізнався після того як отримав лист Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 4 вересня 2019, № 10085 про відмову у винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень ВП № 40826618, № 43037940 та № 46458431.

Водночас, Приватним акціонерним товариством «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС» не надано суду доказів про дату отримання останнім вищезазначеного листа.

Суд наголошує на тому, що будь-які докази стосовно способу направлення Приватному акціонерному товариству «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС» вказаного листа органом державної виконавчої служби у матеріалах позовної заяви відсутні. Разом з тим, наявність зазначеного листа може свідчити і про пересилання цих документів поштою. При цьому позивачем конверт із цим поштовим відправленням до матеріалів позовної заяви не додано.

Позов подано позивачем до суду 27 листопада 2019 року, відтак, ним пропущено встановлений пунктом першим частини другої статті 287 КАС України десятиденний строк на звернення до адміністративного суду для оскарження дій відповідача.

Судом не приймаються твердження позивача, що він звернувся до суду з захистом своїх прав у визначений законом строк. Адже в ст. 287 КАС України чітко визначено, що десятиденний строк на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби починається з дня саме коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Натомість, позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які підтверджували б поважність причин пропуску визначеного законом строку.

Крім того, при подачі позову судовий збір сплачено не у повному розмірі.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Матеріалами справи підтверджено, що до позовної заяви позивачем долучено квитанцію № P24A673728823A14545 від 30.09.2019 про сплату судового збору в розмірі 1 924,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн.).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в прохальній частині позивач просить:

1) зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 40826618 та застосувати до виконавчого провадження № 40826618 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII;

2) зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 43037940 та застосувати до виконавчого провадження № 43037940 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII;

3) зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 46458431 та застосувати до виконавчого провадження № 46458431 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Таким чином, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 1 921,00 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, що в сумі становить 5 763,00 грн. Тобто, в сумі позивачу необхідно було сплатити 5 763,00 грн. судового збору за звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Оскільки, в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 924,00 грн., тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 839,00 грн.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо необхідності залишення даної позовної заяви без руху з наданням часу Приватному акціонерному товариству «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС» для подачі обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду або надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з даним позовом в межах строку, встановленого КАС України, а також для подання до суду документа про доплату судового збору у розмірі 3 839,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС» до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова