Ухвала суду № 86060420, 02.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

02 грудня 2019 р.Справа №160/11719/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в м. Дніпрі в порядку письмового провадження заяву Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про забезпечення позову по справі за позовом Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019 Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську", за результатами якої було складено акт перевірки № 111 від 31.10.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 31.10.2019 року, що винесений результантом позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську";

- визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 05.11.2019 року № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 1 806 300,00 грн.

29.11.2019 Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив забезпечити позов шляхом зупинення дії:

- припису від 31.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається усунути порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 9 п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», а саме: експлуатація об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію щодо об`єкта «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро і м. Дніпропетровськ», що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками (ССЗ);

- постанови ДАБІ у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою було визнано Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п. 3 ч. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 806 300,00 грн.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що виконання оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень може призвести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та законних інтересів стане неможливим та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частина 1 статті 151 КАС України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

На підставі ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553) визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 23 Порядку № 553 визначено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил-у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також, відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до накладення нового штрафу на Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та стягнення з Департаменту в примусовому порядку 1 806 300,00 грн. може спричинити значну шкоду для позивача, який фінансується з міського бюджету, на рахунки позивача може бути накладений арешт та як наслідок, буде заблоковано роботу всього Департаменту.

Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи заявника відносно наявності підстав для зупинення дії постанови ДАБІ у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, мають лише характер особистих припущень. При цьому будь-яких доказів, які б дійсно свідчили про наявність викладених у заяві обставин, так зокрема, звернення відповідача до органу державної виконавчої служби з метою примусового стягнення штрафу з Департаменту благоустрою та інфраструктури ДМР накладеного постановою від 05.11.2019 № 9/1487, факту арешту та списання на користь державного бюджету грошових коштів з рахунків заявника, не надано.

Також позивачем не наведено очевидних ознак протиправності постанови відповідача, яка є предметом оскарження, а без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову в частині зупинення дії постанови ДАБІ у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не підлягає задоволенню.

Разом з тим, заяву про забезпечення позову в частині зупинення дії оскаржуваного припису від 31.10.2019 необхідно задовольнити з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення його дії може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (зокрема, у випадку невиконання припису від 31.10.2019 у строк до 31.11.2019 позивача повторно може бути притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у відповідності до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).

Крім того, суд зазначає, що позивачу не можливо виконати вимоги припису з огляду на відсутність оригіналів вилучених документів, а тому настання відповідальності за невиконання припису є вірогідною.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити дію припису від 31.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається усунути порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 9 п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», а саме: експлуатація об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію щодо об`єкта «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро і м. Дніпропетровськ», що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками (ССЗ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/11719/19.

В іншій частині заяви про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Стягувач: Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 6, код ЄДРПОУ 40506232).

Боржник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. В. Жуковського, 6А).

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 02.12.2022.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень КАС України.

Повний текст ухвали суду складений 02 грудня 2019 року.

Суддя А. Ю. Рищенко