Ухвала суду № 86057807, 21.11.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15687/19

Провадження № 1-кс/234/8627/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі

слідчого судді - Нейло І.М.,

секретаря - Ридош Г.Ю.

за участю прокурора - Альоши А.В.

слідчого - Баралей О.І.

захисника - адвоката Литвиненко В.І.

перекладача - Бурлак Р.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 3-го відділення (з дислокацією у м. Краматорськ) СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях старшого лейтенанта юстиції Баралей О.І.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, який народився в м. Ставрополь Ставропольського краю, Російська Федерація, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів не одружений, раніше не судимий,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областяхпроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019051110000048 від 29.08.2019 року, за підозрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Згідно клопотання, В ході досудового розслідування встановлено, що старший оперуповноважений відділу контррозвідки Управління Служби безпеки України в Житомирській області ОСОБА_3 з 04.05.2019 направлений до район проведення Операції об`єднаних сил для участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

До його посадових обов`язків під час відрядження в районі проведення Операції об`єднаних сил входить контррозвідувальне забезпечення у сфері міграційної політики держави, а саме контроль за законністю перебування громадян іноземних держав на території України, законність отримання іноземцями громадянства України, фільтраційний контроль внутрішньо переміщених осіб на території проведення Операції об`єднаних сил, виявлення, документування та запобігання незаконній діяльності іноземних спеціальних служб, боротьба з терористичними проявами.

29.08.2019 року під час особистої зустрічі ОСОБА_2 попрохала раніше їй знайомого оперативного співробітника СБУ капітана ОСОБА_3 , який займає посаду старшого оперуповноваженого УСБУ в Житомирській області сприяти в отриманні паспорта громадянина України на вигадані дані для громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на той час переховувався від органів досудового розслідування Російської Федерації на території непідконтрольній державній владі України, а саме у м. Донецьк. За таке сприяння громадянка ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі один мільйон рублів Російської Федерації.

12.09.2019 року о 12:00 громадянка ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_3 та попрохала про особисту зустріч на території м. Слов`янськ Донецької області. Приблизно о 12:30 ОСОБА_2 зустрілась з ОСОБА_3 у кафе «М`ята» розташованому у м. Слов`янськ Донецької області.

В ході бесіди ОСОБА_2 розповіла ОСОБА_3 , що її кум ОСОБА_5 , який на даний час працює начальником відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків поліції ДНР, запропонував за гроші вирішити питання щодо отримання паспорта громадянина України громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 , який на даний час з її слів перебуває у розшуку на території РФ за розповсюдження наркотичних засобів. Далі ОСОБА_2 пояснила, що після зустрічі з ОСОБА_5 вона розмовляла з матір`ю ОСОБА_1 (ім`я останньої ОСОБА_2 на знала) у присутності її адвоката на ім`я ОСОБА_7 . Як мати ОСОБА_1 так і адвокат на ім`я ОСОБА_7 прибули до м. Донецьк з м. Москва, РФ.

Далі в ході бесіди ОСОБА_2 повідомила, що привезла

ОСОБА_3 , грошові кошти, при цьому за допомогою символів показала, що має намір передати останньому лише половину обумовленої суми грошових коштів. На одній руці вона відігнула три пальці, а на другій два.

Далі ОСОБА_2 витягла зі свого пакету з надписом «Gucci» папери, на яких були відображені кольорові та чорно-білі сканкопії документів ОСОБА_1 , а саме сканкопії паспорта громадянина РФ , закордонного паспорту та водійського посвідчення на ім`я ОСОБА_1 . Після цього вона їх поклала назад до пакету.

ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 законний порядок отримання паспорта громадянина України для іноземців за допомогою Державної міграційної служби України. Крім того останній повідомив їй, що на даний момент в Україні ускладнений порядок отримання паспортів (ID карток). А ускладнення полягає у необхідності занесення до бази даних ДМС зразків відбитків пальців особи, яка бажає його отримати.

Продовжуючи бесіду ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 про необхідність отримання ОСОБА_1 паспорту громадянина України на вигадані установчі дані та запропонувала, не викриваючи їх із ОСОБА_1 , злочинну діяльність, вирішити це питання, використовуючи своє службове становище.

Далі, за допомогою жестикуляції та міміки обличчя ОСОБА_2 показала на пакет, в якому знаходилася перша частина неправомірної вигоди, яку остання мала намір передати ОСОБА_3 .

Завершуючи вище наведену бесіду ОСОБА_2 піднімаючись зі свого місця вказала нахилом голови та очей на пакет, який залишила на кріслі поряд із собою, натякаючи що обіцяна нею раніше половина неправомірної вигоди знаходиться в ньому.

17.09.2019 приблизно об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_3 Зустріч відбулася у кафе «Грузія» розташованому у м. Слов`янськ Донецької області. В ході бесіди, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 , що бачилась зі своїм кумом ОСОБА_5 у м. Донецьк. Під час тієї зустрічі був присутній і сам ОСОБА_1 ОСОБА_3 запитав ОСОБА_2 чи влаштовує ОСОБА_1 отримання паспорта громадянина України на чужі анкетні данні. ОСОБА_2 відповіла, що під час зустрічі з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 обговорювала це питання з ними і вони надали їй під власноручний запис установчі данні на які необхідно отримати паспорт громадянина України. Після цього ОСОБА_2 дістала із своєї сумки білий аркуш паперу у клітинку та передала його останньому. На даному аркуші було рукописом вказано установчі данні, які ОСОБА_2 та ОСОБА_1 бажають бачити у паспорті громадянина України, який в подальшому за передану неправомірну вигоду отримає ОСОБА_1 .

В подальшому ОСОБА_3 запитав ОСОБА_2 , що під час минулої їх зустрічі вона йому передала. На що остання символами показала цифру 5 (п`ять відігнутих пальців на двох руках).

ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що перерахував гроші передані нею у минулий раз і там їх виявилося сімсот тисяч замість п`ятисот. ОСОБА_2 погодилась, обґрунтувавши це тим, що вона отримувала гроші від родини ОСОБА_1 двічі. Причому, першого разу вона думала, що отримала триста тисяч рублів РФ (вказану суму вона не рахувала) і додатково перед зустріччю зі мною просила у них ще двісті тисяч рублів РФ.

Одночасно, у період часу з жовтня 2019 року по 19.11.2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи на території міста Слов`янськ Донецької області вів телефонні розмови з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , під час яких питав у останніх як проходить процес виготовлення паспорта громадянина України, який в подальшому він мав отримати з метою переховування від правоохоронних органів Російської Федерації.

15.11.2019 року ОСОБА_3 надіслав за допомогою месенджера «Вайбер» ОСОБА_1 . фотографії виготовленого паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На що останній позитивно відреагував.

19.11.2019 року приблизно о 12:00 ОСОБА_1 у супроводі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 зайшли до службового кабінету № 3, Слов`янського міського відділу Державної міграційної Служби України, за адресою: м. Слов`янськ, вулиця Університетська, б.58, де ОСОБА_1 представився ім`ям ОСОБА_9 , після чого власноручно заповнив картку форми один та отримав паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

19.11.2019 року приблизно о 12:00 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 на автомобілі «Мазда 6» направились до кафе «Шафран» за адресою: м. Слов`янськ, вул. Банківська, б. 2А, де після передачі другої частини неправомірної вигоди в сумі сто тисяч рублів Російської Федерації ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1 було затримано уповноваженими співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із чим його злочинна діяльність була припинена.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, а саме, вчинене за попередньою змовою групою осіб надання неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Наявні в матеріалах кримінального провадження докази, зокрема: рапорт оперативного співробітника СБУ ОСОБА_3 про виявлення кримінального правопорушення, протоколи допиту свідка ОСОБА_3 , протоколи затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 19.11.2019р., протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 20.11.2019, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 19.11.2019р., протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 19.11.2019р., протокол огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 19.11.2019р., протокол обшуку від 19.11.2019р., судова технічна експертиза документів (грошових коштів - частина предмету неправомірної вигоди) від 30.09.2019, протокол негласних слідчих розшукових дій (аудіо-, відео контроль особи) від 03.10.2019р.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено 20.11.2019 року.

З метою запобігання спробам з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, перекручувати або знищувати речові докази, збирання та перевірка яких проводиться у кримінальному провадженні, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваному запобіжний захід - тримання під вартою.

Зазначена необхідність та неможливість обрання стосовно підозрюваного іншого запобіжного заходу обґрунтовується його можливістю, перебуваючи не під вартою, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, особисто впливати на допитаних у кримінальному провадженні свідків, знищувати або іншим чином приховувати від органу досудового розслідування документи та інші докази, що мають значення для досудового розслідування, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Зокрема сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території Донецької області, оскільки останній вже декілька разів перетинав лінію розмежування приховуючи свою особистість використовуючи паспорт громадянина України на чужі установчі дані. Крім того орган досудового розслідування встановив, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації та постійного місця проживання в Україні не має.

Крім того, частина 3 статті 369 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, та відповідно до п. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Згідно положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. При цьому, згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, згідно абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України необхідно за доцільне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного Литвиненко В.І. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Вислухавши слідчого та думку прокурора, які просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування та докази в заперечення клопотання у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3-5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Разом з тим сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушеня, яке йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на свідків, також враховуючи, що підозрюваний на території України офіційно місця проживання не має, може виїхати на тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей, також не виключений ризик, що він зможе зникнути та ухилитися від судового розгляду в умовах більш м`якої міри запобіжного заходу.

В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується тимчасово на визначений строк, а саме до 60 днів, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Рішенням Конституційного суду України від 25 червня 2019 року визнано неконституційним положення частини п`ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, а положення частини п`ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судома України цього Рішення.

На підставі викладеного суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, існуючих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, розмір застави, який буде достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, повинен складати 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 153 680 гривень.

Крім того, у разі внесення застави, слідчий суддя вважає необхідним відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України покласти на ОСОБА_1 передбачені ч. 5 ст.194 КПК України обов`язки.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання старшого слідчого 3-го відділення (з дислокацією у м. Краматорськ) СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях старшого лейтенанта юстиції Баралей О.І.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України, та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176 - 178, 181, ч.4 ст. 194, 196, ч.1 ст. 492 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого 3-го відділення (з дислокацією у м. Краматорськ) СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях старшого лейтенанта юстиції Баралей О.І.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6», з визначенням застави.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити 60 днів, який рахувати з 17 години 15 хвилин 21 листопада 2019 року по 17 годину 15 хвилин 19 січня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 153 680 гривень, яка може бути внесена як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Донецькій області: р/р 37311047011792 в ГУ ДКСУ в м. Києві, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796, отримувач - ТУ ДСА України в Донецькій області. В призначені платежу платіжного документу необхідно зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, та прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 а у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатися із м. Слов?янська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; з`являтися до слідчого за його викликом, або за встановленою періодичністю; повідомляти слідчого про зміну місця проживання; носити електроний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 19 січня 2020 року до 17 год.15 хв.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_1 ,що у разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали буде виготовлено 25 листопада 2019р.

Слідчій суддя І.М.Нейло