Вирок № 86054826, 03.12.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2255/18

1-кп/705/340/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого – судді Кормана О.В.

з участю

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фурманка, Уманського району Черкаської області, громадянина України, українця, одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Андрійчука С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.05.2018 року в обідню пору доби, близько 14 год. 45 хв., знаходячись про вул. Пархоменка в с. Фурманка АДРЕСА_2 району Черкаської області, на подвір`ї домоволодіння № 3 замітив велосипед синього кольору і в подальшому, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу пройшов на подвір`я вищезазначеного домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки таємно викрав бувший у вжитку велосипед марки «ARDIS» Fort АМТ 24, синього кольору, ринкова вартість якого становить 1725 грн. 00 коп., та який належить потерпілому ОСОБА_3 , 1959 року народження, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 1725 грн. 00 коп. Після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Він же, 06 березня 2019 року, близько 20 години 30 хвилин, в с.Фурманка Уманського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, через незамкнену хвіртку зайшов на територію подвір`я домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_3 , звідки таємно, повторно, викрав велосипед марки «Ardis Fort» вартістю 2000 гривень, який знаходився біля житлового будинку та належить на праві власності ОСОБА_3 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму, після чого залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів відповідно до пред`явленого йому обвинувачення, визнав повністю, погодився надати показання.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту в суді показав, що 13 травня 2018 року у післяобідній час він побачив велосипед Ardis синього кольору, який стояв прихиленим до паркану у домоволодінні по АДРЕСА_3 , в якому проживає жінка на ім`я ОСОБА_4 . Нікого не питаючи, він зайшов у подвір`я через хвіртку, взяв велосипед та поїхав у с.Ладижинка. Там, біля магазину він зустрів знайомих і одному з них запропонував придбати велосипед за 100 гривень. Проте, продати не встиг, так як приїхали працівники поліції і забрали ОСОБА_1 та велосипед у райвідділ поліції. В березні 2019 року приблизно о 20 годині він зайшов у двір домоволодіння ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_3 , щоб взяти у користування велосипед. Проте, ОСОБА_3 вдома не було, тому він без згоди власника взяв велосипед Ardis, який стояв за вуглом хати, і поїхав на ньому в с.Ладижинка, де мав намір велосипед продати. Проте, і цього разу він не встиг продати велосипед, так як знову був затриманий працівниками поліції, які забрали ОСОБА_1 та велосипед у райвідділ поліції. Також обвинувачений уточнив, що він викрадав різні велосипеди: першого разу велосипед був гірським, другого разу ні.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочинів, а також враховуючи думку прокурора та обвинуваченого, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого, містять відомості про речові докази, процесуальні витрати та досудовою доповіддю. При цьому суд з`ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які віднесені до злочинів середньої тяжкості; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується як такий, що мав неодноразові сутички із співмешканцем матері, за характером нестриманий, гарячкуватий, непоміркований, одружений, не працює, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі, яке слід призначити як за ч.1 ст.185 КК України, так і за ч.2 ст.185 КК України.

Остаточне покарання слід визначити за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України. При цьому суд вважає за можливе застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Також, суд, з урахуванням обставин та тяжкості злочинів, особи обвинуваченого, відсутності даних про те, що обвинувачений продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покласти на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався. Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 не заявлено.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судових товарознавчих експертиз № 10/212 в сумі 572 гривні та №10/337 в сумі 572 гривні, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази: велосипед марки «ARDIS» Fort АМТ 24, синього кольору, та велосипед марки «Ardis Fort», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , слід повернути потерпілому за належністю.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.185 КК України – у виді позбавлення волі на строк один рік;

за ч.2 ст.185 КК України – у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо ОСОБА_1 протягом іспитового строку терміном 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені статтею 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судових товарознавчих експертиз № 10/212 в сумі 572 гривні та №10/337 в сумі 572 гривні – стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази: велосипед марки «ARDIS» Fort АМТ 24, синього кольору, та велосипед марки «Ardis Fort», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – повернути потерпілому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, та направити потерпілому для відому.

Головуючий суддя О.В.Корман