Ухвала суду № 86049714, 29.11.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/597/17

Номер провадження: 1-кп/0343/15/19

У Х В А Л А

про призначення експертизи

29 листопада 2019 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Лицура І.М.,

за участю: секретаря судових засідань – Бойків В.П.,

прокурора – Присяжнюка В.Я.,

захисників – Любчика С.Р. та Мотринця І.М.,

обвинувачених – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області об`єднані в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 12016090000000199 від 13.10.2016 року та № 12017090000000111 від 31.03.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 286 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в Долинському районному суді Івано-Франківської області перебуває об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про призначення в даному кримінальному провадженні комплексної судової інженерно-транспортної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на розгляд поставити 9 запитань та при проведенні експертизи взяти до уваги викладені в його клопотання вихідні дані. Своє клопотання мотивував тим, що в даному кримінальному провадженні вже проведено 4 експертизи, однак висновки експертів містять суттєві розбіжності та суперечності і не дали відповіді на поставлені запитання, зокрема щодо технічної можливості водія автобуса «БАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 уникнути зіткнення. Висновки експертів Івано-Франківського НДЕКЦ № 4.2-898/16 від 26.12.2016 року та Львівського НДІСЕ № 6317 від 09.02.2017 року відповідають один одному щодо місця зіткнення (ближче до правого краю проїзної частини виходячи із наявного осипу уламків пластмаси, осколків скла та осипу ґрунту, дерев`яних щепок), крім цього у висновку Львівського НДІСЕ № 6317 від 09.02.2017 року вказано, що після зіткнення до кінцевого місця зупинки автомобіль КАМАЗ подолав відстань 0,52 м. Однак, у висновках експертів того ж Львівського НДІСЕ № 1678 від 18.05.2018 року та Харківського НДІСЕ № 353/14578 від 16.07.2019 року місце зіткнення експертами вказане вже на відстані 2,7 м та 2,8 м від осьової лінії, тобто «змістилось» на середину смуги руху автобуса від правого краю проїзної частини за напрямком руху автобуса. Обидва висновки ґрунтуються тільки на кількості обертів правого переднього та правого середнього коліс автомобіля КамАЗ і суперечать наявній іншій слідовій інформації, а саме: осипу ґрунту, дерев`яних щепок, уламків пластмаси, осколків скла, а також, як показанням свідків, так і обох водіїв учасників ДТП. Нашарування на вказаних шинах коліс автомобіля КамАЗ наявні тільки на малій частині кожної з шин, їх немає по всій боковій поверхні шин, при обертанні вони б утворили нашарування у вигляді кіл, а не декількох прямих, на такій малій частині бокової поверхні шин. Внаслідок зміни місця зіткнення скоротилась відстань для автомобіля КамАЗ з моменту перетину ним осьової лінії дорожньої розмітки до місця зіткнення, що зменшує час існування небезпеки для руху водію автобуса. При цьому кут зіткнення залишається таким самим, тобто складає 125°. За таких умов (при такому куті та місці зіткнення), для того щоб потрапити у дане місце зіткнення, маневр повороту автомобіль КамАЗ мав би розпочинати як мінімум з правої крайньої смуги руху за напрямком руху до м.Івано-Франківська в силу своїх габаритних розмірів та максимального радіусу повороту передніх коліс. Це також суперечить всім показанням свідків та водіїв як КамАЗА, так і автобуса, які вказують, що маневр повороту автомобіль КамАЗ розпочинав безпосередньо від осьової лінії дорожньої розмітки, а також суперечить всій наявній слідовій інформації, яка вказує на місце зіткнення - ближче до правого краю проїзної частини смуги руху за напрямком до м.Львів. Для того, щоб автомобіль КамАЗ розмістити у кінцевому положенні після ДТП, від місця зіткнення до цього кінцевого положення, експертами збільшено відстань від місця зіткнення. Так, у висновку Львівського НДІСЕ №6317 від 09.02.2017 року автомобіль КамАЗ подолав від місця зіткнення до кінцевої зупинки - 0,52 м, у висновку Львівського НДІСЕ № 1678 від 18.05.2018 року - 2,7 м, а у висновку Харківського НДІСЕ №353/14578 від 16.07.2019 року - 2,8 м. Однак, за умови зіткнення транспортних засобів у відповідності до висновків Львівського НДІСЕ № 1678 від 18.05.2018 року та Харківського НДІСЕ №353/14578 від 16.07.2019 року, майже весь осип, що утворився внаслідок зіткнення, при подоланні автомобілем КамАЗ відстані 2,7 чи 2,8 м до місця кінцевої зупинки, залишився б позаду цього автомобіля і не утворився б на правому краю проїзної частини та на правому узбіччі смуги руху автобуса за напрямком до м.Львова.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Любчик С.Р. в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав та заявив своє клопотання про проведення судової інженерно-транспортної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на розгляд яких поставити 8 запитань. Дане клопотання мотивував тим, що висновки комплексної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 16.07.2019 № 353/14578, проведеної експертами Харківського НДІСЕ, є хибними, так як експерти не дали відповідь на основні питання, необхідні для вирішення справи, зокрема стосовно, того, чи мав водій автобуса технічну можливість уникнути зіткнення, чи перебувають його дії в причинному зв`язку з настанням ДТП, що стало причиною настання ДТП та де знаходиться місце зіткнення транспортних засобів на проїзній частині відносно елементів дороги. Неможливість надати висновок з цих питань експерти пояснюють тим, що показання обох водіїв суперечать результатам експертних досліджень, згідно з якими автомобіль КамАЗ з моменту перетину осьової лінії до моменту зіткнення подолав 5,6 м, а не 13,5 м, як стверджував водій автомобіля КамАЗ ОСОБА_1 чи 14 м, як стверджував водій автобуса «Еталон» ОСОБА_2 , а отже ці показання є технічно неспроможними і не можуть бути використані для досліджень. Проте, такі висновки стосовно технічної неспроможності показів водіїв викликають сумніви як необгрунтовані і такі, що суперечать встановленим слідством обставинам справи, оскільки вони суперечать показанням обох водіїв - учасників пригоди. Згідно з встановленим експертами положенням автомобіля КамАЗ в момент перетину ним лінії дорожньої розмітки, водій повинен був розпочати маневр повороту не з крайнього лівого положення, а з правого узбіччя, що не відповідає встановленій слідством дорожній ситуації, а також дані висновки базуються на встановленому місці зіткнення, яке в свою чергу необгрунтоване і суперечить практично всій зафіксованій на місці пригоди слідовій інформації, а саме: 1)майже під всім автомобілем КамАЗ в його кінцевому положенні наявний осип грунту, що свідчить про те, що автомобіль після зіткнення не змістився, тобто місце зіткнення розташоване біля кінцевого положення автомобіля КамАЗ; 2) між правим переднім та правим середнім колесами автомобіля КамАЗ на проїзній частині дороги досить компактно розташовані фрагменти таблички автобуса з написом маршруту, який кріпиться біля вітрового скла автобуса; осколки скла; паперові купюри грошей, які зазвичай водії тримають на кришці моторного відсіку біля вітрового скла; передній бампер автобуса; численні дрібні частинки фарби автобуса, що свідчить про те, що автобус контактував своєю передньою частиною саме в цьому місці проїзної частини. Це підтверджує і розташований між штрихами дорожньої розмітки, яка позначає край проїзної частини, біля правого переднього колеса автомобіля КамАЗ, розсіювач повторювача правого повороту автобуса, а біля задніх коліс автомобіля КамАЗ - бокове скло автобуса. У встановленому експертами місці зіткнення відсутні будь-які відокремлені як від автобуса, так і від автомобіля об`єкти, оскільки всі вони знаходяться між переднім та середнім колесами автомобіля КамАЗ в кінцевому після ДТП положенні. Відстань 4.51 м, яку начебто подолав автомобіль КамАЗ від місця зіткнення до місця зупинки, експерти визначили лише на основі досліджень пошкоджень правих коліс (переднього та середнього) автомобіля КамАЗ. При цьому вони стверджують, що «Для того, щоб середнє праве колесо автомобіля КамАЗ-43101 зайняло положення, яке б відповідало утворенню сліду на ньому і результаті контактування з передньою лівою частиною (лівим ребром) автобуса Еталон, воно повинно зробити майже повний оберт проти напрямку руху годинникової стрілки. В такому випадку переднє праве колесо автомобіля КамАЗ-43101 повинно зробити приблизно 1,25 оберту проти напрямку руху годинникової стрілки ...». Однак, є загальновідомим факт: якщо колесо зробить повний оберт, то воно займе попереднє положення. Відповідно, якщо колесо зробить «майже повний оберт», то воно «майже» повернеться в попереднє положення. В такому випадку не зрозуміло, що саме дало підстави експертам стверджувати, що середнє праве колесо автомобіля КамАЗ від моменту зіткнення зробило «майже повний оберт»? А може воно «майже» не змістилось? А може зробило «майже» два чи більше повних обертів? При цьому на думку експертів переднє праве колесо автомобіля «повинно зробити 1,25 оберту». Чому не 0,25 чи 2,25 оберти, адже у всіх випадках положення колеса відносно контактуючого тіла не зміниться? Більше того, якщо виходити з логіки експертів про «майже повний оберт» середнього правого колеса та 1,25 оберта переднього правого колеса автомобіля КамАЗ-43101, то переміщення передньої частини автобуса «Еталон» в поперечному напрямку відбувалось також чотири з половиною метра (4,51 м), оскільки уламки та відокремлені деталі його передньої частини знаходяться під автомобілем КамАЗ в кінцевому положенні. За такого «сумісного» переміщення транспортних засобів повинні бути відбитки на всій поверхні (площині) коліс. Таких відбитків немає, що спростовує висновки експертів про переміщення автомобіля КамАЗ після зіткнення на відстань 4,51 м. Також слід зазначити, що поряд з правим колесом середньої осі автомобіля КамАЗ на проїзній частині лежить ліве бокове скло автобуса з ущільнювачем, що суперечить висновкам експертів про зіткнення автобуса та переміщення на 4,51 м від місця зіткнення. За висновками експертів, автомобіль КамАЗ мав проволочити автобус «Еталон» впоперек дороги на дві ширини автобуса, а слідова інформація про це відсутня. Вказані суперечності є очевидними, тому висновок про те, що автомобіль КамАЗ з моменту зіткнення до місця свого кінцевого розташування подолав відстань 4,51 м не можна вважати обгрунтованим, оскільки він не відповідає об`єктивним та фактичним обставинам справи. Як наслідок, не можна вважати обгрунтованим і встановлене місце зіткнення, і висновок про технічну неспроможність показань водіїв. Крім того, висновок Харківського НДІСЕ в частині визначення місця зіткнення суперечить висновку експерта Львівського НДІСЕ № 6317 від 09.02.2017 про те, що місце зіткнення знаходиться на правій смузі, виходячи з напрямку руху в сторону м. Львів, в районі розміщення початку осипу скла й уламків пластмаси, який розміщується біля правої середньої частини автомобіля КамАЗ-43101, тобто на смузі руху автобуса «Еталон». Під час допиту в судовому засіданні експерти Харківського НДІСЕ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не навели переконливих аргументів щодо здійснення повного оберту із чвертю переднього правого колеса автомобіля КамАЗ після зіткнення до зупинки, а також не змогли пояснити, чому при проведенні експертизи ними було взяти до уваги тільки місце зіткнення, вирахуване від кількості обертання переднього правого та середнього правого коліс автомобіля КамАЗ та не взято до уваги всю іншу слідову інформацію, а також відкинуто показання самих водіїв - учасників ДТП, потерпілих та свідків. Всі ці суперечності та протиріччя вимагають призначення ще однієї комплексної судової інженерно-транспортної експертизи.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав клопотання свого захисника та про прокурора і просив призначити в даному кримінальному провадженні ще одну експертизу.

Захисник Мотринець І.М. щодо задоволення заявлених клопотань заперечив, вказавши, що вважає їх безпідставними і такими, що спрямовані на затягування розгляду кримінального провадження. Свої заперечення обґрунтував тим, що обидва клопотання є практично ідентичними, оскільки від самого початку розгляду справи позиції сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1 та сторони обвинувачення постійно співпадають. Посилання прокурора на наявність суперечностей у висновках експертів є безпідставним, оскільки такі суперечності відсутні. Допитані в судовому засіданні експерти Львівського НДІСЕ Крупка С.С. та ОСОБА_5 підтвердили висновки проведених ними експертиз: транспортно-трасологічної експертизи № 1678 від 18.05.2018 рокута судової автотехнічної експертизи № 1679 від 13.07.2018 року, пояснивши розбіжності між висновками даних експертиз листом слідчого Суботника Р.Я., в якому були задані невірні вихідні дані, що поставило їх при проведенні експертизи у відповідні рамки. Висновок експертів Харківського НДІСЕ повністю підтвердив попередні висновки експертів Львівського НДІСЕ. Невірною є теза прокурора про те, що висновки 2 останніх експертиз ґрунтуються виключно на кількості обертів колів автомобіля КамАЗ, оскільки допитані судом експерти Харківського НДІСЕ ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили, що брали до уваги всю наявну в матеріалах справи слідову інформацію та встановили, що була зона сипання ґрунту, зона осипання скла і пластмаси. При цьому на схемі ДТП відсутня інформація про розташування уламків скла, пластмаси і грунту та відсутня прив`язка осипу предметів до місця, звідки вони осипалися. З долучених до справи фотознімків вбачається, що позаду автомобіля КамАЗ наявний осип скла та відокремлених частин, однак вони слідчим не локалізовані та не описані. Безпідставним є посилання прокурора на дані слідчих експериментів, що були проведені під час досудового слідства з обома водіями та свідками ОСОБА_6 іа ОСОБА_7 , оскільки прокурор зазначає показання останніх спотворено, тільки в тій частині, яка йому вигідна. Таким чином клопотання прокурора не спрямоване на виконання завдань кримінального процесу, а на затягування розгляду кримінального провадження, а тому в задоволенні його слід відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю підтримав позицію свого захисника, заперечивши щодо задоволення клопотання прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Любчика С.Р.

Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судове засідання не з`явилися, подали письмові заяви про закінчення розгляду даного кримінального провадження в їх відсутності.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Любчика С.Р. підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 333 КПК України передбачено право суду на призначення експертизи за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу.

У відповідності до пунктів 1,3 ч. 2 вказаної статті, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обгрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Згідно з ч.1 ст. 242КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно з положеннями Закону України «Про судову експертизу», Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, 1.2.11. з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

В п. 12 вказаної Постанови зазначено, що комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.

Як встановлено в судовому засіданні, в даному кримінальному провадженні вже проведено ряд експертиз і надано висновки експертів, а саме:

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 26.12.2016 року № 4.2-898/16, проведеної експертом Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України Власюком Ю.С. (т.с.2, а.с. 49-56), при первинному контактуванні повздовжні осі автобуса марки «ЕТАЛОН», р.н. НОМЕР_2 , та автомобіля марки «KAMA3-43101», р.н. НОМЕР_3 , перебували під кутом біля 45о ± 5о. (Як пояснив в судовому засіданні під час допиту експерт ОСОБА_15 цей кут становить 125о, значення кута 45о вказано помилково). Встановити розташування транспортних засобів в момент первинного контактування відносно елементів дороги експертним шляхом не видалось можливим, у зв`язку із відсутністю паралельних прямолінійних слідів коліс автомобіля, які б дали можливість визначити розташування одного з транспортних засобів відносно елементів дороги. Зіткнення автобуса марки «ЕТАЛОН» та автомобіля марки КАМАЗ-43101 відбулось на смузі призначеній для руху в напрямку м.Львів, в місці, яке дещо передує кінцевому розташуванню автомобіля «КАМАЗ-43101», в межах ділянки осипу частин пластмаси та дрібного скла, яка зафіксована біля даного автомобіля.

Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи № 6317 від 09.02.2017 року (т.с.2, а.с. 150-154), проведеної експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_16 , місце зіткнення автобуса «Еталон», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіля «КАМАЗ-43101», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , знаходиться на правій смузі руху, виходячи з напрямку руху в сторону м.Львів в районі розміщення початку осипу осколків скла й уламків пластмаси, який розміщується біля правої середньої частини автомобіля «КАМАЗ-43101», тобто на смузі руху автобуса «Еталон». Встановити розміщення місця зіткнення в метричних розмірах, не видається можливим, у зв`язку з відсутністю необхідного комплексу ознак, які свідчать про це (слідів коліс цих автомобілів). У момент зіткнення автобус «Еталон» відносно елементів дороги розміщувався під кутом біля 4° вправо відносно лінії горизонтальної розмітки 1.7 так, що праве переднє колесо знаходилось на віддалі 3,75 м від цієї лінії, а заднє праве - 3,4 м від неї. Автомобіль «КАМАЗ-43101» при цьому розміщувався на правій смузі руху, виходячи з напрямку в сторону м.Львів передньою частиною частково повернутий в сторону с.Велика Тур`я під кутом біля 51° вліво відносно лінії горизонтальної розмітки 1.7 так, що праве заднє колесо цього автомобіля знаходилось на віддалі 2,45 м від цієї лінії. При цьому, від моменту первинного контакту цих транспортних засобів автобус «Еталон» ще проїхав вперед до повної зупинки віддаль біля 1,24 м, а автомобіль КАМАЗ-43101 перемістився вперед до повної зупинки на віддаль 0,52 м та розвернувся проти ходу годинникової стрілки на кут біля 6о.

Як вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи № 6318 від 23.02.2017 року (т.с.2, а.с. 156-162), проведеної експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_5 , при пересуванні від місця зіткнення і до зафіксованого кінцевого положення могла бути погашена частина дійсної швидкості руху автомобіля «КамАЗ-43101», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , величиною біля 9 км/год. Безпосередньо перед зіткненням швидкість руху автомобіля «КамАЗ-43101» могла складати величину біля 10 км/год, а автобуса БАЗ-А079.23 «Еталон» - біля 30...32 км/год. В цей же час, якщо водій цього транспортного засобу до зіткнення застосовував гальмування, зокрема екстрене, то вказане вище значення буде лише частиною дійсної швидкості руху згаданого вище автобуса. Для того, щоб визначити дійсну швидкість руху автобуса БАЗ-А079.23 «Еталон» перед ДТП, необхідно мати достовірну інформацію про те, яку віддаль проїхав цей транспортний засіб у загальмованому стані до зіткнення, однак такої інформації у розпорядження даної експертизи слідством не надано, а тому визначити дійсну швидкість руху вказаного автобуса перед ДТП даній експертизі не видається можливим.

З висновку судової автотехнічної експертизи № 1286 від 10.03.2017 року (т.с.2, а.с. 169-170), проведеної експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_5 , вбачається, що при заданих вихідних даних на момент початку екстреного гальмування водієм ОСОБА_2 , швидкість руху керованого ним автобуса БАЗ-А079.23 «Еталон», реєстраційні номерний знак НОМЕР_2 , могла складати від 63 до 78 км/год (в залежності від можливих значень коефіцієнту зчеплення шин коліс із мокрим асфальтним дорожнім покриттям та інтервалу сповільнення при службовому гальмуванні).

Згідно висновків судових експертиз від 21.03.2017 року № 4.2-163/17, від 21.03.2017 № 4.2-167/17 та від 19.04.2017 року № 4.2-233/17 (т.с.2, а.с. 198-203,205-209; т.с.3, а.с. 10-15), проведених експертом Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України Власюком Ю.С., висновки яких в практично є ідентичними, в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля КАМАЗ-43101, р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 9.2б), 9.4, 10.1, 10.4, 16.13 ПДР. У відповідності до вказаних пунктів ПДР, водій ОСОБА_1 , маючи намір виконати маневр повороту ліворуч, повинен був завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, подати сигнал світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, але не менш як за 50-100 м до початку маневру, дати дорогу зустрічним транспортним засобам і тільки після цього, переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, розпочати даний маневр. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобуса «БАЗ А079.23», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації повинен був керуватися технічними вимогами п.п. 12.4 та 12.3 ПДР (в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог). У відповідності до вимог вказаного пункту ПДР, водій ОСОБА_2 , з технічної точки зору, повинен був рухатись даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 60 км/год, а з заданого слідством моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем марки КАМАЗ-43101, р.н. НОМЕР_3 ), - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. При заданому слідством комплексі вихідних даних як відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , водій автобуса «БАЗ А079.23», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись як із заданою слідчим швидкістю 63...78 км/год, так із максимально-допустимою на даній ділянці дороги 60 км/год, з заданого моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем марки КАМАЗ-43101, р.н. НОМЕР_3 ), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного гальмування. З причин, вказаних у дослідницькій частині даного висновку, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, при заданому комплексі вихідних даних, відповідно до слідчих експериментів, проведених із ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з технічної точки зору, були обставини, які з однієї сторони пов`язані із невідповідністю дій водія автомобіля КАМАЗ-43101, р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1, 10.4 та 16.3 ПДР, а з іншої - із невідповідністю дій водія автобуса «БАЗ А079.23» ОСОБА_2 вимогам п.12.3 ПДР. При заданому слідством комплексі вихідних даних, відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_2 , останній будучи водієм автобуса «БАЗ А079.23», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись як із заданою слідчим швидкістю 63...78 км/год, так із максимально-допустимою на даній ділянці дороги 60 км/год, з заданого моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем марки КАМАЗ-43101, р.н. НОМЕР_3 ), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного гальмування. З причин, вказаних у дослідницькій частині даного висновку, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, при заданому комплексі вихідних даних, відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_2 , з технічної точки зору, були обставини, які з однієї сторони пов`язані із невідповідністю дій водія автомобіля КАМАЗ-43101, р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1, 10.4 та 16.3 ПДР, а з іншої - із невідповідністю дій водія автобуса «БАЗ А079.23» ОСОБА_2 вимогам п. 12.3 ПДР.

Згідно висновку експерта № 1678 за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи по матеріалах кримінального провадження № 12016090000000199 та № 12017090000000111 від 18.05.2018 року, проведеної експертом Львівського НДІСЕ МЮ України ОСОБА_16 (т.с.3, а.с. 165-168,169-174), автомобіль КамАЗ-43101, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , після первинного контактування із автобусом «Еталон», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , до кінцевого місця його зупинки проїхав віддаль біля 4,53 м. Місце зіткнення автобуса «Еталон» з автомобілем КамАЗ-43101, як проекція точки контакту на проїзну частину дороги, знаходиться на правій смузі руху, виходячи з напрямку руху в сторону м.Львів на віддалі біля 2,6 м від лінії горизонтальної розмітки 1.5 і при цьому ліве переднє колесо автобуса розташовувалося на віддалі біля 0,4 м від лінії горизонтальної розмітки 1.5, а поздовжня вісь автобуса знаходилась майже паралельно до неї й під кутом біля 125° до поздовжньої осі автомобіля. Вирішити питання про те, чи узгоджується встановлене у цьому висновку місце зіткнення автобуса «Еталон» та автомобіля КамАЗ-43101 з іншою слідовою інформацією, яка була на місці пригоди, не виявляється можливим, по причині неповної фіксації такої інформації в протоколі огляді місця події та схемі до нього. Показання водія автобуса «Еталон» ОСОБА_2 в частині того, що до місця зіткнення із автомобілем КамАЗ-43101 керований ним автобус «Еталон» рухався прямолінійно із боковим інтервалом приблизно 0,4 м від його лівого борта до осьової лінії горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє потоки руху транспорту зустрічних напрямків, з технічної точки зору є спроможними. Питання про те, чи технічно обґрунтована версія досудового слідства про розташування автомобіля «КАМАЗ-43101» та автобуса «БАЗ ЕТАЛОН» в момент первинного контактування так, як це проілюстровано у п.2 резолютивної частини висновку транспортно-трасологічної експертизи № 6317 від 09 лютого 2017 року, у якому вказано, що в момент зіткнення автобус «Еталон» відносно елементів дороги розміщувався під кутом біля 4° вправо відносно лінії горизонтальної розмітки 1.7 так, що ліве переднє колесо знаходилось на віддалі 3,75 м від цієї лінії, а заднє ліве - 3,4 м від неї. Автомобіль КАМАЗ-43101, при цьому розміщувався на правій смузі руху, виходячи з напрямку в сторону м.Львів передньою частиною частково повернутий в сторону с.Велика Тур`я під кутом біля 51° вліво відносно лінії горизонтальної розмітки 1.7 так, що праве заднє колесо цього автомобіля знаходилось на віддалі 2,45 м від цієї лінії. При цьому, від моменту первинного контакту цих транспортних засобів автобус «Еталон» ще проїхав вперед до повної зупинки віддаль біля 1,24 м, а автомобіль КАМАЗ-43101 перемістився вперед до повної зупинки на віддаль 0,52 м та розвернувся проти ходу годинникової стрілки, в компетенцію експерта-трасолога не входить.

Відповідно до висновку експерта № 1679 судової автотехнічної експертизи від 13.07.2018 року (т.с.3, а.с. 176-184), проведеної експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_5 , виходячи із результатів транспортно-трасологічних досліджень, виконаних у висновку № 1678 від 18.05.2018 року, безпосередньо перед моментом зіткненням швидкість руху автомобіля КамАЗ-43101, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , могла складати величину біля 22 км/год. Також виходячи з результатів даних транспортно-трасологічних досліджень у висновку № 1678 року та даних, які задані судом в ухвалі від 19 березня 2018 року, так і заданих слідчим у постанові від 02.03.2017 року про призначення судової автотехнічної експертизи, безпосередньо перед моментом зіткнення швидкість руху автобуса БАЗ-А079.23 «Еталон», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , могла складати біля 29.. .31 км/год. В цей же час, оскільки судом задано, що свідки даної ДТП не чули звуку, характерного для екстреного гальмування, дана експертиза не може визначити дійсну швидкість руху автобуса на момент, коли його водій сприйняв дорожню ситуацію як небезпечну. Однак можна стверджувати, що вона перед зіткненням мала б зменшуватися, оскільки і сам водій показав, що на момент початку повороту автомобіля КамАЗ він зменшив швидкість руху до 60 км/год, а свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні, що автобус рухався зі швидкістю 70…80 км/год. В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5, 1.10 (в частці значення термінів «дати дорогу», «небезпека для руху»), 2.3 (підпункту «д»), 10.1, 16.13 ПДР України, у відповідності до яких водій перед початком виконання маневру повороту ліворуч на нерегульованому перехресті повинен був належно переконатися у безпеці виконання цього маневру, дати дорогу зустрічному автобусові «Еталон» (який рухався по рівнозначній дорозі через перехрестя прямо) і лише після цього водій ОСОБА_1 уже міг би розпочати виїжджати своїм автомобілем КамАЗ на зустрічну смугу для виконання вказаного маневру. В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»), 2.3 (підпункту «б»), 12.3, 12.4 ПДР України, у відповідності до яких водій повинен був при русі у м.Долина вибрати швидкість руху не більше 60 км/год, а з моменту початку виїзду зустрічного автомобіля КамАЗ на смугу руху автобуса «Еталон» - водієві ОСОБА_2 необхідно було своєчасно застосувати екстрене гальмування (як спосіб зупинки у межах найкоротшої, з можливих, віддалі). Такий висновок пов`язаний із тим, що початок виїзду вантажного автомобіля КамАЗ на смугу руху автобуса «Еталон», з технічної точки зору, міг свідчити про те, водій згаданого вантажного автомобіля не давав дорогу автобусові (тобто вказані дії водія вантажного автомобіля були такими, які не відповідали вимогам ПДР України, а факт невідповідності цих дій водія вантажного автомобіля вимогам ПДР України свідчить саме про виникнення небезпеки для руху іншому водієві, який мав перевагу у русі, тобто водієві ОСОБА_2 ). Виходячи із результатів транспортно-трасологічних досліджень, виконаних у висновку № 1678 від 18.05.2018 року, а також даних, заданих як судом в ухвалі від 19 березня 2018 року, так і слідчим у постанові від 02.03.2017 року про призначення судової автотехнічної експертизи (останні як в частині, що не суперечили висновку №1678, так і в частині, що не суперечили вихідним даним, заданим судом), дана експертиза не може стверджувати, що водій ОСОБА_2 мав технічну можливість своєчасно зупинити керований ним автобус «Еталон» до місця зіткнення як при швидкості руху 70...80км/год (заданій свідком ОСОБА_17 ), так і за умови руху із допустимою в населених пунктах швидкістю руху 60 км/год (яка задана також і водієм ОСОБА_2 ). В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП, і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу», «небезпека для руху»), 2.3 (підпункту «д»), 10.1, 16.13 ПДР України. Іншими словами, для уникнення даної ДТП водієві ОСОБА_1 необхідно (і достатньо) було, виконуючи наведені вище вимоги ПДР України, перед початком виконання маневру повороту ліворуч на нерегульованому перехресті належно переконатися у безпеці виконання цього маневру і дати дорогу зустрічному автобусові «Еталон» (який рухався по рівнозначній дорозі через перехрестя прямо). Виходячи із результатів транспортно-трасологічних досліджень, виконаних у висновку № 1678 від 18.05.2018 року, а також даних, заданих слідчим у постанові від 02.03.2017 року про призначення судової автотехнічної експертизи (в частині, що не суперечить висновку № 1678), причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, може бути та обставина, що водій ОСОБА_1 при виконанні маневру повороту ліворуч на нерегульованому перехресті не дав дороги автобусові «Еталон», який у зустрічному напрямку рухався через перехрестя прямо.

Згідно висновку експертів № 353/14578 комплексної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 16.07.2019 року, проведеної експертами Харківського НДІСЕ ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т.4, а.с. 12-23), в момент первинного контакту автобус Еталон, реєстраційний номер НОМЕР_1 , переднім бампером з правої сторони, передньою панеллю правої фари та капотом з правої сторони взаємодіяв з переднім правим колесом, передньою правою колісною аркою та правою дверкою автомобіля КамАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та кут між повздовжніми осями цих транспортних засобів в момент первинного контакту складав близько 125°. Вирішення питання, як вплинуло на рух автомобіля марки КамАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_5 , та зменшення його швидкості пошкодження робочої гальмівної системи, про що зазначено у висновку від 01.11.2016 №4.2-899/16 судової інженерно-транспортної експертизи, позбавлено логічного сенсу. Відстань, яку подолав автомобіль КамАЗ-43101 з моменту зіткнення транспортних засобів до місця свого кінцевого положення складає 4,51 м. Вирішити питання в частині того, чи відбувся при цьому переміщенні одночасний розворот автомобіля КамАЗ-43101 проти напрямку руху годинникової стрілки, та якщо так, то на яку величину, не представляється можливим. Місце зіткнення транспортних засобів розташовувалось на смузі руху в напрямку м.Львів, тобто на смузі руху автобуса Еталон, в районі утворення осипу скла та уламків пластику, які розташовані вздовж правого габариту автомобіля КамАЗ-43101, а також в районі кінцевого положення переднього вітрового скла автобуса Еталон та ґрунту, на відстані біля 2,8 м від осьової лінії дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки зустрічних напрямків. Визначити більш точне розташування місця зіткнення транспортних засобів не представляється можливим. Покази водія автобуса Еталон ОСОБА_2 в частині того, що керований ним транспортний засіб до місця зіткнення рухався від свого лівого габариту до осьової лінії дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки зустрічних напрямків на відстані 0,4 м не позбавлені технічної спроможності. Вирішити питання: «З якою швидкістю рухався автобус марки Еталон, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 у момент зіткнення з автомобілем марки КамАЗ-43101, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 .?» та «З якою швидкістю рухався автомобіль КамАЗ-43101 під керуванням водія ОСОБА_1 у момент зіткнення з автобусом Еталон, під керуванням водія ОСОБА_2 .?», - не представляється можливим. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля КамАЗ-43101 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України та мав технічну можливість уникнути зіткнення з автобусом Еталон, так як в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Тому дії водія автомобіля ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса Еталон ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Вирішити питання про наявність або відсутність для водія автобуса Еталон ОСОБА_2 технічної можливості уникнути зіткнення, а також наявності або відсутності причинного зв`язку між його діями та настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, виходячи із його показань та показань водія ОСОБА_1 , а також показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відносно механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, експертним шляхом, не представлявляється можливим. Дана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок невиконання належним чином водієм автомобіля КамАЗ-43101 ОСОБА_1 вимог п.п. 10 16.13 Правил дорожнього руху України. Вирішити питання в частині того, чи відбулась дана дорожньо-транспортна пригода внаслідок невиконання водієм автобуса Еталон ОСОБА_2 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не представляється можливим.

Аналізом вищевказаних висновків експертів встановлено, що вони містять значні розбіжності та суперечності, зокрема щодо місця зіткнення, відстані, яку автомобіль КамАЗ подолав з моменту перетину осьової лінії до моменту зіткнення, відстані, яку цей автомобіль подолав з моменту зіткнення до місця зупинки. Незважаючи на те, що згідно з висновками судових експертиз від 21.03.2017 року № 4.2-163/17, від 21.03.2017 № 4.2-167/17 та від 19.04.2017 року № 4.2-233/17 (т.с.2, а.с. 198-203,205-209; т.с.3, а.с. 10-15), проведених експертом Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України Власюком Ю.С. «При заданому слідством комплексі вихідних даних як відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , водій автобуса «БАЗ А079.23», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись як із заданою слідчим швидкістю 63...78 км/год, так із максимально-допустимою на даній ділянці дороги 60 км/год, з заданого моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем марки КАМАЗ-43101, р.н. НОМЕР_3 ), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного гальмування», у висновку експерта № 1679 судової автотехнічної експертизи від 13.07.2018 року (т.с.3, а.с. 176-184), проведеної експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_5 , вказано, що дана експертиза не може стверджувати, що водій ОСОБА_2 мав технічну можливість своєчасно зупинити керований ним автобус «Еталон» до місця зіткнення як при швидкості руху 70...80 км/год (заданій свідком ОСОБА_17 ), так і за умови руху із допустимою в населених пунктах швидкістю руху 60 км/год (яка задана також і водієм ОСОБА_2 ). Також згідно висновку експертів № 353/14578 комплексної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 16.07.2019 року, проведеної експертами Харківського НДІСЕ, вирішити питання про наявність або відсутність для водія автобуса Еталон ОСОБА_2 технічної можливості уникнути зіткнення, а також наявності або відсутності причинного зв`язку між його діями та настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, експертним шляхом не представляється можливим.

Допит в судовому засіданні всіх експертів, які проводили інженерно-технічну, автотехнічні та транспортно-трасологічні експертизи в даному кримінальному провадженні, не дав змоги усунути виявлені суперечності у висновках експертів. Допитані судом в режимі відеоконференції експерти Харківського НДІСЕ ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили, що брали до уваги всю наявну в матеріалах справи слідову інформацію та встановили, що була зона сипання ґрунту, зона осипання скла і пластмаси. При цьому на схемі ДТП відсутня інформація про розташування уламків скла, пластмаси і грунту та відсутня прив`язка осипу предметів до місця, звідки вони осипалися. Питання щодо дій водія автобуса ОСОБА_2 в ході експертизи не вирішувалось, оскільки даних для цього недостатньо, його показання є неспроможними, протоколи слідчих експериментів вони до уваги не приймали.

Таким чином, судом встановлено, що експерти Харківського НДІСЕ не дали відповідь на питання, чи мав водій автобуса ОСОБА_2 технічну можливість уникнути зіткнення та чи перебувають його дії в причинному зв`язку з настанням ДТП, які є необхідними для постановлення законного й обґрунтованого рішення в даній справі.

За таких обставин, з метою усунення вищевказаних виявлених суперечностей у висновках експертів та в подальшому постановлення законного й обгрутованого рішення в даному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне призначити комплексну судову інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського НДІСЕ.

При проведенні експертизи експертам слід також врахувати:

- показання обвинуваченого ОСОБА_2 , який суду пояснив, що 13 жовтня 2016 року він керував автобусом Еталон та їхав в м.Трускавець Львівської області. Рухався зі швидкістю близько 70 км/год. Перед мостом поблизу магазину «Сівка», що знаходиться в с.Новичка Долинського району Івано-Франківської області, «скинув» швидкість до 60 км/год. Перед перехрестям, з`їжджаючи з моста, побачив автомобіль «КАМАЗ», який наближався до осьової лінії, показник повороту не був включений. Коли між ними була відстань близько 35-40 метрів, водій «КАМАЗа» почав здійснювати маневр повороту. Він став гальмувати, але дорога була мокра і його понесло «юзом». Зрозумів, що зіткнення не уникнути і інстинктивно забрав ногу з педалі гальмування і в цей момент відбувся удар. Він продовжував їхати прямо, автобус понесло прямолінійно, оскільки було мокре дорожнє асфальтне покриття. Після зіткнення «КАМАЗ» ще трохи проїхав, а автобус відкотився назад. Він хотів загальмувати, але позагинало педалі, тому він зупинив автобус за допомогою ручного гальмування;

- показання допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , які ствердили, що в той день їхали як пасажири в автобусі «Еталон». До моменту зіткнення з автомобілем «КАМАЗ» водій автобуса гальмування не застосовував;

- показання свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що 13 жовтня 2016 року десь між 10.00 год. та 11.00 год. він разом з ОСОБА_6 сиділи в автомобілі останнього та пили каву поблизу магазину «Сівка», що знаходиться в с.Новичка Долинського району Івано-Франківської області. В цей час він побачив лісовоз, який повільно повертав наліво в с.Новичка. Коли лісовоз здійснював маневр повороту, то автобуса він ще не бачив, в сторону моста не дивився. Те, що на лісовоз мчить автобус, вперше побачив вже практично в момент зіткнення. Автобус рухався зі швидкістю близько 70-80 км/год та їхав рівно, звуку гальмування він не чув. Все відбулося протягом кількох секунд. Після зіткнення транспортних засобів вони побігли допомогти постраждалим людям;

- показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , який вказав, що він був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13 жовтня 2016 року. Близько 10.00 год. він приїхав до магазину «Сівка», що знаходиться на початку с.Новичка Долинського району Івано-Франківської області, щоб випити каву. Того дня було холодно та падав дощ. Коли сидів в автомобілі за кермом, побачив як зі сторони м.Долина повільно їде автомобіль «КАМАЗ», який, під`їхавши до осьової лінії, почав повертати наліво. Назустріч йому їхав автобус «Еталон». Він не бачив, чи був увімкнений показник повороту на « ОСОБА_18 ». Звуку гальмування автобуса він не чув, гальмівного шляху не бачив. Автобус їхав прямо і не зміщувався, швидкості не зменшував. Відстань від його автомобіля до місця ДТП була десь 20 метрів, тому він все добре бачив. Коли «КАМАЗ» почав повертати, автобус з`їжджав з моста. Це було десь за 50 метрів. «КАМАЗ» їхав дуже повільно. З того часу, коли він побачив автобус, і до зіткнення пройшло десь 5 секунд;

- результати слідчих експериментів, що відображені у відповідних протоколах:

1. за участю свідка ОСОБА_6 від 09.03.2017 року (т.2, а.с. 182-187),

2. за участю свідка ОСОБА_7 від 09.03.2017 року (т.2, а.с. 177-181),

3. за участю свідка ОСОБА_2 від 18.01.1017 року, від 01.03.2017 року, від 09.03.2017 року (т.2, а.с. 146-148, 163-167, 188-194),

4. за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 09.03.2017 року (т.2, а.с. 171-176);

- висновки раніше проведених в даному кримінальному провадженні судових експертиз та інші дані, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

За таких обставин суд вважає, що з метою постановлення законного та обгрутованого рішення в даній справі, з урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, а також слідової інформації, яка не була врахована при проведенні попередніх експертиз, необхідно призначити комплексну судову інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського НДІСЕ.

едні експертизи проводились експертами Львівського НДІСЕ.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення захисника Мотринця І.М. щодо призначення даної експертизи, оскільки вони є необгрунтованими і не спростовують факту наявності розбіжностей та суперечностей у висновках раніше проведених у даному кримінальному провадженні експертиз, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.

Враховуючи, що інші учасники судового провадження будь-яких запитань, крім поставлених прокурором та захисником Любчиком С.Р. в своїх клопотаннях, суду не подавали, суд вважає за необхідне поставити перед експертами викладені у вказаних клопотаннях запитання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242,332,369,370,372,376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

В кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 286 ч.3 КК України, призначити комплексну судову інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського НДІСЕ, яких попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1.Де саме відносно елементів дороги відбулось зіткнення автобуса марки «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «КамАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 .?

2.Під яким кутом були розташовані транспортні засоби один відносно одного та відносно елементів дороги в первинний момент зіткнення?

3.Чи міг автомобіль марки «КамАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_4 , потрапити в місце зіткнення, що визначене у висновках експертиз № 1678 від 18.05.2018 року Львівського НДІСЕ та № 353/14578 від 16.07.2019 року Харківського НДІСЕ і розташовуватись так, як це вказано у цих висновках відносно елементів дороги та відносно автобуса «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_6 , за умови, що даний транспортний засіб розпочинає маневр повороту ліворуч, перебуваючи у лівій смузі руху, лівими колесами біля осьової лінії дорожньої розмітки у відповідності до показань обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .?

4.З якою швидкістю рухався автобус марки «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 у момент зіткнення з автомобілем марки «КамАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 .?

5.З якою швидкістю рухався автомобіль «КамАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 у момент зіткнення з автобусом «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .?

6.Як у даній дорожній ситуації повинен був діяти водій автомобіля «КамАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху України?

7.Як у даній дорожній ситуації повинен був діяти водій автобуса «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 відповідно до технічних вимог Правил дорожнього руху України?

8.Чи мав технічну можливість водій автобуса марки «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 уникнути зіткнення з автомобілем «КамАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 з моменту виникнення в нього небезпеки для руху?

9.Виходячи з відповіді на попередні питання, чи технічно спроможні показання водіїв автобуса марки «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вантажного автомобіля марки «КамАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_4 , про обставини та механізм даної дорожньо-транспортної пригоди ?

10.Чи вбачаються в діях водіїв автобуса «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля «КамАЗ-43101», реєстраційний номер НОМЕР_4 , невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору?

11.Що, з технічної точки зору, стало причиною вказаної ДТП?

Надати в розпорядження експертів матеріали кримінальної справи № 343/597/17-к в 4 томах.

Встановити експертам термін проведення експертизи 2 місяці з часу отримання матеріалів кримінального провадження.

Розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 286 ч.3 КК України, відкласти на час проведення даної комплексної судової інженерно-транспортної експертизи та надходження до суду висновку експертів.

Повний текст ухвали оголосити 03 грудня 2019 року о 08.00 год.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: