Ухвала суду № 86043042, 27.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/11102/12

Провадження 4-с/522/321/19

УХВАЛА

27 листопада 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Бондаря В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження ВП № 40313834 за участі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 р. представник ОСОБА_1 – адвокат Тарановський Д.С. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження ВП № 40313834 за участі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

В обґрунтування заявлених вимог представник ОСОБА_1 – адвокат Тарановський Д.С. зазначає, що постановою ВДВС від 21.10.2013 року було відкрите виконавче провадження ВП № 40313834 з виконання виконавчого листа № 1522/11102/12. Постановою ВДВС від 21.10.2013 року було накладено арешт на все майно боржника. Постановою ВДВС від 28.10.2013 року було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Постановою ВДВС від 24.12.2013 року виконавчий документ було повернуто стягувачу. Ухвалою від 05.02.2014 року по справі 1522/11102/12 заочне рішення було скасовано, а в подальшому залишено без розгляду, проте після повернення виконавчого документу стягувачу не було здійснено дій щодо скасування постанови про обтяження майна боржника, що й стало причиною звернення зі скаргою до суду.

Ухвалою Приморського районного суду Одеської області від 14 серпня 2018 року визнано зазначені ОСОБА_1 причини пропуску подання скарги на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження ВП № 40313834 за участі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області неповажними. Залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження ВП № 40313834 за участі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24.10.2019 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2018 року про залишення скарги без розгляду – скасовано. Справу для продовження розгляду направлено до суду першої інстанції.

19.11.2019 року дану справу за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передано судді Приморського районного суду м. Одеси Бондарю В.Я.

У судове засідання 27.11.2019 року учасники справи не з`явилися, викликані належним чином, про поважність причин своє не явки суд не повідомили.

Відповідно до положень ст. 450 ЦПК України, для розгляду справ даної категорії передбачені стислі строки. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких підстав, суд розглядає справу за відсутності скаржника (боржника) та державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, враховуючи, що їх не явка не перешкоджає розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2012 року по справі № 1522/11101/12 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № МL–500/076/2007 від «05»червня 2007 року у розмірі 242 661,50 доларів США та 6 395 956, 32 гривень, а всього за курсом НБУ 8 334 554 (вісім мільйонів триста тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири ) гривні 78 коп., та стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна`з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3219 гривень.

18.10.2013 року стягував звернувся із завою про примусове виконання даного рішення суду до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в зв`язку з чим, постановою від 21.10.2013 року державним виконавцем Кравець О.В. було відкрито виконавче провадження № 40313834.

В рамках даного виконавчого провадження постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. від 21.10.2013 року ВП № 40313834 було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 , а постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. від 28.10.2013 року ВП № 40313834 було визначено стягнення виконавчого збору в сумі 833554,20 грн.

При цьому, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. від 24.12.2013 року ВП № 40313834 було повернуто виконавчий документ стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Пізніше, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення і Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.2014 р. по справі № 1522/11102/12 заяву про перегляд заочного рішення було задоволено, рішення скасоване, а справу призначено до розгляду. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2014 р. по справі № 1522/11102/12 позовну заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було залишено без розгляду.

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що державним виконавцем, при повернення виконавчого документа стягувачеві не вирішено питання про скасування арешту та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, а оскільки рішення суду, яке було підставою для вчинення даних виконавчих дій, скасоване, то і подальша дія постанови про арешт майна боржника та постанови про стягнення виконавчого збору, вже безпідставна.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції, яка діяла на дату винесення постанови), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Законодавство України, яким регламентовано проведення виконавчих дій, яке було чинне станом на грудень 2013 року, не передбачало обов`язкове скасування державним виконавцем постанов про накладення арешту на майно боржника та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, у тому разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувачеві з підстав, які визначені ст..47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року.

Отже, підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з цього приводу, у суду, наразі, не має.

Поміж тим, відповідно до ст..50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Тобто, станом на дату скасування заочного рішення, на підставі якого було видано виконавчого листа, а саме станом на 05.02.2014 року, таке скасування заочного рішення було безумовною підставою для зняття арешту, накладеного на майно боржника, за правилами, визначеними ст.. 50 вказаного Закону.

Порядок зняття арешту з майна, на яке державним виконавцем накладено арешт, регламентовано Постановою №5 від 03.06.2016 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

Відповідно до п.5 даної Постанови, у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Тобто, учасник виконавчого провадження, який не погоджується з постановою про арешт майна, яке йому належить, має звернутися до суду зі скаргою в порядку норм Розділу VII ЦПК України, а отже ОСОБА_1 вибрано правильний спосіб захисту в даному випадку.

На переконання суду, вчинення державним виконавцем дій щодо арешту майна боржника, було формою забезпечення можливості вжиття заходів щодо примусового виконання рішення суду від 10.10.2012 року по справі № 1522/11101/12, які передбачені ст.. 32 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року.

Однак, вказане рішення суду скасоване 05.02.2014 року, окрім того суду надано докази повного погашення ОСОБА_1 боргу перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» по кредитному договору №ML-500/076/2007 від 05.06.2007 року, в зв`язку з чим будь-які вжиті заходи примусового виконання даного рішення суду втратили свою необхідність, а їх подальше існування позбавлено змісту.

Суд враховує, що наявність нестягнутого виконавчого збору, відповідно до ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, є перешкодою для зняття арешті з майна боржника.

Однак, згідно ч.6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із

скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

Тобто, системний аналіз даної норми, надає суду підстави для висновку, що у разі не стягнення виконавчого збору при наявності факту скасування рішення, яке підлягало виконанню на основі виконавчого документа, постанова державного виконавця, якою передбачено стягнення відповідного виконавчого збору, підлягає скасуванню.

Отже, в даному випадку, підлягає скасуванню постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. від 28.10.2013 року ВП № 40313834, якою визначено стягнення виконавчого збору в сумі 833554,20 грн.

В зв`язку з цим, така підстава передчасності зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , як наявність нестягнутого виконавчого збору, є беззмістовною, а отже є обґрунтованим вимоги ОСОБА_2 про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. від 21.10.2013 року ВП № 40313834 про арешт всього майна боржника ОСОБА_1 та зняття даного арешту.

На підставі ст.ст. 28, 32, 47, 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, ст. 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. від 28.10.2013 року ВП № 40313834, якою було винесено постанову пре стягнення виконавчого збору в сумі 833554,20 грн.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. від 28.10.2013 року ВП № 40313834 про накладення арешту на все майно.

Зняти арешт з майна, накладений постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. від 21.10.2013 р. ВП № 40313834, згідно якої було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 02 грудня 2019 року.

Суддя В.Я. Бондар