Ухвала суду № 86035959, 20.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18727/19

Провадження №: 2/755/6917/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації майна, в якій заявник просить вжити заходів шляхом зупинення реалізації ј частки права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 до того часу поки не буде прийнято судом рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович про визнання права власності та скасування арешту.

Заява обґрунтована тим, що 19.11.2019 року заявник звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович про визнання права власності та скасування арешту. Подання даного позову було зумовлено тим, що 14.11.2019 року заявник випадково дізнався про арешт та опис ј частки права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проте, 21.12.2012 року ОСОБА_2 передала заявнику ј частку спірної квартири, що їй належала, у зв`язку з чим отримала грошову компенсацію. Таким чином, заявнику стало відомо, що приватний виконавець здійснив оцінку ј частки спірної квартири для подальшої її реалізації на торгах, що може призвести до порушення його прав власності у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

В судове засідання сторони не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається зі змісту поданої заяви про забезпечення позову, заявник звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович про визнання права власності та скасування арешту.

Таким чином, заявник просить суд вжити заходів шляхом зупинення реалізації ј частки права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 до того часу поки не буде прийнято судом рішення.

Однак, як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, ј частка квартири АДРЕСА_1 на яку просить визнати право власності заявник в своєму позові належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 , яка виступає боржником у виконавчому провадженні № 56657708.

Згідно положень п. 2, 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, а також зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суддя вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 157ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Суддя: