Рішення № 86030497, 29.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2019 року № 826/4331/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Контакт»доГоловного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005431413 від 02.03.2018,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Контакт» (далі - позивач, ТОВ «Фірма Контакт») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005431413 від 02.03.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 483323,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 120830,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність в діяльності позивача порушень податкового законодавства, відтак, за твердженням позивача, відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. Також, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу щодо нереального характеру господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» спростовуються належним чином оформленими первинними документами. На думку позивача, посилання відповідача на протокол допиту свідка у кримінальному провадженні №32016100050000055 не може підтверджувати висновки про фіктивність господарсько-фінансових операції позивача та його контрагентів. Крім того, станом на час подання позову взагалі не відомо чи є відповідні вироки суду ведення чи спростування вини або невинуватості відповідних осіб. Крім того, на думку позивача, ухвала слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.08.2017, на підставі якої було призначено та проведено податкову перевірку є незаконною, оскільки в даному випадку законодавець в Кримінальному процесуальному Законі не передбачив взагалі права слідчим суддям приймати такі судові вішення, не закріпивши при цьому права і процедури на призначення такого характеру перевірок. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що підставою для проведення податкової перевірки та складення акта №58/10-36-14-13/19422086 від 07.02.2018, стала ухвала слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В . від 10.08.2017 у справі №756/10077/17, якою було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. про надання дозволу на призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Фірма Контакт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017. Однак, 27.02.2019 колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, було задоволено апеляційну скаргу адвоката Дем`яненка М.В. в інтересах ТОВ «Фірма Контакт» та інших осіб, та скасовано ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежеш О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17, якою було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. про надання дозволу на призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Фірма Контакт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. При цьому відповідач стверджує, що на основі поданих звітностей проведено аналіз щодо наявності фізичних можливостей проводити господарську діяльність та за результатами даного аналізу встановлено, що господарська діяльність ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консоріс» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; кількість працюючих не можливо встановити, так як підприємствами не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за перевіряємий період; відсутні основні фонди; відсутня реальність ланцюга постачання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг. Також на думку контролюючого органу, відсутня будь-яка інформація, що підтверджує наявність у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів, обладнання, основних засобів для здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за їх кількісними та якісними характеристиками, зазначених ним в зареєстрованих податкових накладних, у т.ч. складених по покупцю ТОВ «Фірма Контакт». Відповідач зазначив, що перевірку було призначено на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва №756/10077/17-к від 10.08.2017 у кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України. Згідно протоколів допиту у кримінальному провадженні №32016100050000055, засновники та керівники контрагентів позивача - ТОВ «Електропром пласт» ( ОСОБА_2 ), ТОВ «Інпром плюс» ( ОСОБА_3 ), ТОВ «Фенікс Торг» ( ОСОБА_4 ), ТОВ «Люкс консоріс» ( ОСОБА_2 ), повідомили, що не мають відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств та документи підписані від їх імені є недійсними. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що реальність підприємствами постачальниками належним чином документально не підтверджена, а також зазначив, що наслідком для податкового обліку є фактичний рух активів.

У своїх додаткових поясненнях відповідач заначив, що оскільки предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення №0005431413 від 02.03.2018, а не дії ГУ ДФС у Київській області та наказ ГУ ДФС у Київській області №117 від 23.01.2018, то скасування вищезазначеної ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі №756/10077/17-к не впливає жодним чином на правові наслідки, що настали внаслідок проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Фірма Контакт».

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 позовну заяву залишено без руху; у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено; у задоволенні клопотання позивача про забезпечення доказів відмовлено.

Ухвалою суду міста Києва від 19.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Через канцелярію суду надійшли клопотання позивача від 16.03.2018 року та 06.06.2018 про виклик свідків, 06.06.2018 про витребування доказів, 06.06.2018 та 20.06.2018 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками розгляду вказаних документів, ухвалою суду від 13.07.2018 року призначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 14.11.2018 судом частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від Київської місцевої прокуратури №5. У зв`язку з зазначеним ухвалою суду від 04.12.2018 була спрямована відповідна ухвала Київської місцевої прокуратури №5 про витребування доказів у справі.

17.12.2018 року через канцелярію суду надійшла заява від Київської місцевої прокуратури №5, у якій останньою зазначено, що вона не володіє витребуваними ухвалою суду від 04.12.2018 року документами. Також, Київською місцевою прокуратурою №5 зазначено, що з метою надання належним чином засвідчених копій документів, які містяться в кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.2016 року необхідно звернутись до прокуратури міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2019 витребувано у Прокуратури міста Києва: засвідчені належним чином копії документів, які містяться у кримінальному провадженні (справі) №32016100050000055, що стосуються взаємовідносин між позивачем та його контрагентами ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

13.03.2019 судом постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з наведених у позові і в додаткових поясненнях підстав.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

На підставі положень ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження

Заслухавши доводи учасників процесу, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі №756/10077/17-к, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 23.01.2018 №117, відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Фірма Контакт» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість в частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Електропром Пласт», ТОВ «Інпром Плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс Консоріс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт №58/10-36-14-13/19422086 від 07.07.2018.

Відповідно до висновків, закріплених в акті, в ході перевірки було встановлено наступні порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, абз. г) п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 483323,00 грн.

Контролюючим органом зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Електропром Пласт», ТОВ «Інпром Плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс Консоріс», що вплинуло на правильність обрахунку податку на додану вартість.

При цьому, зазначений висновок контролюючий орган обґрунтовує тим, що: не підтверджено факт придбання товару контрагентами позивача по ланцюгу постачання; посадові особи контрагентів позивача заперечили щодо своєї участі у створенні та роботі юридичних осіб; у контрагентів платника податків відсутні власні приміщення та матеріально-технічні ресурси для виконання господарських операцій.

Зокрема, за результатами аналізу баз даних ГУ ДФС у Київській області встановлено, що по ланцюгу формування податкового кредиту ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» від постачальників не встановлено факту придбання товарів (робіт, послуг) з номенклатурою (Комплект електронних компонентів), які придбавав позивач ТОВ «Фірма Контакт». Тобто не можливо встановити факт реального походження товарів (робіт, послуг), а отже і не можливо підтвердити факт поставки вказаних товарів на адресу покупця ТОВ «Фірма Контакт».

За результатами дослідження наявної в базі даних ЄРПН інформації встановлено, що ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» не придбавало товар, який в подальшому був реалізований на ТОВ «Фірма Контакт», отже неможливо підтвердити факт продажу товару.

Виходячи із вищенаведеного, ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс», сформували податкові кредити та податкові зобов`язання шляхом маніпулювання показниками податкової звітності.

Окрім того, ТОВ «Фірма Контакт» документально не підтверджено отримання товаро-матеріальних цінностей від контрагентів ТОВ «Електропром пласт, ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс».

На основі поданих звітностей проведено аналіз щодо наявності фізичних можливостей проводити господарську діяльність та за результатами даного аналізу встановлено, що господарська діяльність ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консоріс» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; кількість працюючих не можливо встановити, так як підприємствами не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за перевіряємий період; відсутні основні фонди; відсутність реального ланцюга постачання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг.

Також на думку контролюючого орган, відсутня будь-яка інформація, що підтверджує наявність у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів, обладнання, основних засобів для здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за їх кількісними та якісними характеристиками, зазначених ним в зареєстрованих податкових накладних, у т.ч. складених по покупцю ТОВ «Фірма Контакт».

Крім того, перевірку було призначено на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва №756/10077/17-к від 10.08.2017 у кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Згідно протоколів допиту у кримінальному провадженні №32016100050000055, засновники та керівники контрагентів позивача - ТОВ «Електропром пласт» ( ОСОБА_2 ), ТОВ «Інпром плюс» ( ОСОБА_3 ), ТОВ «Фенікс Торг» ( ОСОБА_4 ), ТОВ «Люкс консоріс» ( ОСОБА_2 ), повідомили, що не мають відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств та документи підписані від їх імені є недійсними.

Тому на думку контролюючого органу, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано заперечення на акт перевірки №58/10-36-14-13/19422086 від 07.07.2018 та доповнення до заперечень.

За результатами розгляду заперечень позивача, останні залишені без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.

На підставі акта ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0005431413 від 02.03.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 483323,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 120830,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Як встановлено положеннями п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3, 198.6 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата (нарахування) ПДВ, у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов`язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

ТОВ «Фірма Контакт» займається виробництвом радіологічного, електромедичного і електротерапевтичного устаткування, а саме виробів медичного призначення для проведення ендоскопічних та лапароскопічних хірургічних операцій.

Процес виробництва цього складного медичного обладнання передбачає закупівлю та використання готових блоків електронних компонентів.

У зв`язку із складністю ендоскопічних та лапароскопічних виробів ТОВ «Фірма Контакт» проводило операції з підприємствами, що постачають готові блоки електронних компонентів, а саме з ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс».

Товар, що надходив від постачальника через водія-експедитора, оприбутковувався на склад комплектуючих виробів за прибутковою накладною.

Після перевірки комплектуючі складові передавалися на виробництво для складання виробів медичного призначення для проведення ендоскопічних та лапароскопічних хірургічних операцій.

Готові комплекси виробів медичного призначення відвантажувалися вітчизняним та зарубіжним покупцям.

З комплектів деталей, отриманих від ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс», - були виготовлені вироби медичного призначення і поставлені вітчизняним та зарубіжним користувачам, а саме:

1) з комплектів деталей, отриманих 10.08.2016 за накладною №810-3 від ТОВ «Електропромпласт», були виготовлені ЕКОНТ комплекси і відвантажені 07.09.2016 у Маріуполь «Перенатальний центр КМ»; 17.10.2016 у Кривий Ріг до ТОВ «Ензим»; 08.11.2016 до ТОВ «Медична компанія КМ»;

2) з комплектів деталей, отриманих 21.03.2016 за накладними №321-1 та №321-2 від ТОВ «Люкс консорсіс», були виготовлені ЕКОНТ-комплекси і відвантажені - 21.03.2016 у Марокко, фірма «SIELMED snc»; 19.08.2016 Alvez Commercial Inc (Філіпіни); 07.09.2016 до ТОВ «Дана МС»;

3) з комплектів деталей, отриманих 23 - 25.12.2015 за накладними №12231 та №12252 від ТОВ «Фенікс Торг», були виготовлені ЕКОНТ-комплекси і відвантажені 31.12.2015 у КУ «Хмельницька центральна районна лікарня»; - 28.12.2015 до ТОВ «ОТЛ» у місто Красний Лиман; 29.01.2016 у Туніс до компанії «Societe Sabah Medical Services»;

4) з комплектів деталей, отриманих 29.12.2016 за накладними №12291 та №12293 та 04.01.2017 №1042 від ТОВ «Інпром плюс», були виготовлені ЕКОНТ-комплекси і відвантажені - 10.04.2017 у Тернопіль КНП ГКБ №3; у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надані первинні документи, а саме: видаткова накладна №321-2 від 21.03.2016 від ТОВ «Люкс Консорсіс»; видаткові накладні №321-1 від 21.03.2016 від ТОВ «Люкс Консорсіс»; №12252 від 25.12.2015 від ТОВ «Фенікс Торг»; №12-231 від 23.12.2015 від ТОВ «Фенікс Торг»; №12293 від 29.12.2016 від ТОВ «Інпром Плюс»; №12291 від 29.12.2016 від ТОВ «Інпром Плюс»; №1042 від 04.01.2017 від ТОВ «Інпром Плюс»; №810-3 від 10.08.2016 від ТОВ «Електропром Пласт»; №167 від 21.12.2016 від ТОВ«Фірма Контакт» до ФОП ОСОБА_5 ; митна декларація від 21.03.2016 №125120105/2016/306036 про поставку Еконт-комплексів до у Марокко, фірма «SIELMED snc»; видаткова накладна №99 від 07.09.2016 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунального закладу охорони здоров`я «Перенатальний центр м. Маріуполь»; митна декларація від 19.08.2016 №125120105/2016/319838 про поставку Еконт-комплексів до Alvez Commercial Inc; видаткова накладна №134 від 31.12.2015 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунального закладу охорони здоров`я «Хмельницька центральна районна лікарня»; видаткові накладні №193 від 28.12.2015 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня», Донецька область, місто Красний Лиман; №198 від 28.12.2015 року про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня», Донецька область, місто Красний Лиман; №321-2 від 21.03.2016 від ТОВ «Люкс Консорсіс»; №321-1 від 21.03.2016 від ТОВ «Люкс Консорсіс»; №12252 від 25.12.2015 від ТОВ «Фенікс Торг»; №12-231 від 23.12.2015 від ТОВ «Фенікс Торг»; №12293 від 29.12.2016 від ТОВ «Інпром Плюс»; №12291 від 29.12.2016 від ТОВ «Інпром Плюс»; №1042 від 04.01.2017 від ТОВ «Інпром Плюс»; №810-3 від 10.08.2016 від ТОВ «Електропром Пласт»; №167 від 21.12.2016 від ЮВ «Фірма Контакт» до ФОП ОСОБА_5 ; митна декларація від 21.03.2016 №125120105/2016/306036 про поставку Еконт-комплексів до у Марокко, фірма «SIELMED snc»; №99 від 07.09.2016 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунального закладу охорони здоров`я «Перенатальний центр м.Маріуполь»; митна декларація від 19.08.2016 №125120105/2016/319838 про поставку Еконт-комплексів до Alvez Commercial Inc; №134 від 31.12.2015 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунального закладу охорони здоров`я «Хмельницька центральна районна лікарня»; видаткова накладна №193 від 28.12.2015 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня», Донецька область, місто Красний Лиман; видаткова накладна №198 від 28.12.2015 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня», Донецька область, місто Красний Лиман; митна декларація від 29.01.2016 №125120105/2016/301846 про поставку Еконт-комплексів у Туніс до компанії «Societe Sabah Medical Services»; видаткова накладна №100 від 07.09.2016 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до ТОВ «Дана МС»; видаткова накладна №107 від 17.10.2016 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до ТОВ «ЕНЗИМ»; видаткова накладна №113 від 08.11.2016 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до ТОВ «Медична компанія КМ»; видаткова накладна №51 від 07.06.2017 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону; видаткова накладна №35 від 12.04.2017 про поставку ТОВ «Фірма Контакт» Еконт-комплексів до Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3 Тернопільської міської ради»; Сертифікат відповідності на ЕКОІП-комплекси із додатками.

Також, на підтвердження розрахунків з контрагентами позивачем надано копії платіжних доручень.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача).

Судом досліджені первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Отже, надані суду первинні документи, згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності, не встановлено фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та контрагентів ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями свого контрагента.

В обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити визначені законом.

Доводи ж контролюючого органу щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс».

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26.06.2018 (справа № 803/649/15-а), від 31.07.2018 (справа № 820/3119/17), від 31.07.2018 (справа № 0870/4938/12), від 31.07.2018 (справа № 817/1339/17), від 21.11.2018 (справа № 823/103/17), від 11.04.2019 (справа №П/811/1761/16), від 16.05.2019 (справа №2а-12327/11/2670).

Крім того, слід зазначити, що підставою для проведення податкової перевірки та складення акту №58/10-36-14-13/19422086 від 07.02.2018, стала - ухвала слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.08.2017 у справі №756/10077/17, якою було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. про надання дозволу на призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Фірма Контакт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

Однак, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 27.02.2019 у справі №11-сс/824/325/2019 апеляційну скаргу адвоката Гайдака О.В. в інтересах ПП «Науково-Технічне підприємство «Український центр нерухомого майна», адвоката Білицького Р.Б. в інтересах ТОВ НВП «СПЕЦСЕРВІС», адвоката Дем`яненка М.В. в інтересах ТОВ «Фірма Контакт» - задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. про призначення документальних позапланових перевірок у кримінальному провадженні №32016100050000055 та призначено документальні позапланові перевірки ряду підприємств, серед яких призначено документальну позапланову перевірку ТОВ «Фірма Контакт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Електропром Пласт», ТОВ «Інпром Плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс Консорінс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017; призначено документальну позапланову перевірку ПП «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Електропром Пласт», ТОВ «Тера Гарант» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017; призначено документальну позапланову перевірку ТОВ «НВП «СПЕЦСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Люкс Консорінс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 - скасова. Постановлено нову ухвалу, якою повернуто клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. про призначення документальних позапланових перевірок у кримінальному провадженні №32016100050000055 ряду підприємств, серед ТОВ «ФІРМА КОНТАКТ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Електропром Пласт», ТОВ «Інпром Плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс Консорінс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017; ПП «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Електропром Пласт», ТОВ «Тера Гарант» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017; ТОВ «НВП «СПЕЦСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Люкс Консорінс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

Посилання відповідача на протоколи допиту свідків керівників ТОВ «Електропром Пласт», ТОВ «Інпром Плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс Консорінс», у яких заперечується будь-яка їх причетність до діяльності вказаних господарюючих суб`єктів, в межах кримінального провадження, внесеного до реєстру досудових розслідувань за №32016100050000055, судом не взято до уваги, оскільки, по-перше, в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок, а по - друге, відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. В силу положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальних провадженнях, в рамках яких проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в мажах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Крім того необхідно зазначити, що у контролюючого органу відсутні повноваження щодо визнання правочинів недійсними (нікчемними) при проведенні перевірки платників податків, оскільки законодавством встановлено спеціальну судову процедуру для визнання правочинів нікчемними/недійсними, контролюючим органом, всупереч вимог процесуального законодавства, таких доказів надано не було, зокрема судового рішення, яким би було визнано договори позивача з контрагентом недійсними або нікчемними.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 03.09.2019 (справа №826/15850/17).

Разом з цим, при розгляді справи суд також враховує і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов`язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п`ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Контакт» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005431413 від 02.03.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Контакт» (код ЄДРПОУ 19422086, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3-а, кв.78) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 828 (сім тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 92 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська