Рішення № 86030471, 29.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2019 року № 640/2325/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправною дію, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві щодо проведення перерахунку, раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої ОСОБА_1 була призначена пенсія;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві з 01.03.2018 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80 % від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 02.10.2018 № 1-26.7-4626 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії;

- стягнути заборговану суму.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2019 відкрито спрощене провадження та роз`яснено сторонам, що справа буде розглядатись без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України. Запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, оформлений у відповідності до вимог 162 КАС України з доказами направлення відзиву з додатками до нього позивачу.

Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті в даній категорії справ є позов та відзив.

Відповідачем у встановлений строк надано відзив на позовну заяву, з урахуванням чого суд вважає за можливе вирішити спір по суті заявлених позовних вимог на підставі наявний у справі письмових доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, майор у відставці, ОСОБА_1 , на виконання наказу Міністра Оборони України від 8 грудня 1999 року № 704, був відряджений із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства транспорту і зв`язку України.

На підставі наказу Міністра оборони України № 26 від 03.02.2014 року, Наказом генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 20 лютого 2014 року № 91/о, позивач був звільнений з військової служби у запас з посади старшого штурмана (старшого диспетчера з руху літаків) РСП «Київцентраеро» у військовому званні майора, відповідно до пункту частини «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я).

З 22 лютого 2014 року позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років.

Як стало відомо позивачу, з 01.03.2018 року у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України (Украерорух) були змінені розміри посадових окладів військовослужбовців Збройних Сил України, які відряджені до Украероруху, відповідно до наказу Украероруху від 07.05.2018 року № 227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами прирівняними посадами».

При цьому, на підставі наказу №227 від 07.05.2018 позивачу видано Довідку від 02.10.2018 № 1-26.7-4626 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за прирівняною посадою старшого штурмана (старшого диспетчера з руху літаків) РСП «Київцентраеро», яка була спрямована через Київський міський військовий комісаріат до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

24.10.2018 року позивач звернувся з листом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням здійснити перерахунок та виплату мені пенсії на підставі Довідки від 02.10.2018 № 1-26.7-4626.

ГУ ПФУ у м. Києві листом №112771/03 від 15.11.2018 відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись при цьому на те, що Кабінетом Міністрів України не приймалось рішень щодо перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 статті 51 названого Закону перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок проведення перерахунку).

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Так, згідно п. 1 Порядку проведення перерахунку, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку проведення перерахунку, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (п. 4 Порядку проведення перерахунку).

Водночас, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок подання документів).

Відповідно до п. 4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, затверджено, зокрема, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 14), додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (додаток 15) та розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (додаток 16).

Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, за висновком суду, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Крім того, згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 718», яка набрала чинності 07 березня 2018 року, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718 викладено в такій редакції: « 1. Затвердити співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та групами оплати праці на посадах державної служби згідно з додатком. Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на посадах державної служби, за групами оплати праці у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.».

Отже, в силу вимог статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 4 Порядку проведення перерахунку, позивач отримав право на перерахунок пенсії, яким і скористався шляхом подання відповідачу відповідної заяви та довідки про розмір грошового забезпечення.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача, як на підставу для відмови у перерахунку пенсії позивача, про те, що Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення щодо перерахунку пенсій.

Разом з тим, частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23).

Крім того, відповідно до п. 3 рішення Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 у справі № 1-13/2004, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність.

Зважаючи на наведене, суд зазначає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатись та визначається безпосередньо Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а відтак підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Захист прав власності» і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати «майном» у розумінні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, в той час як невиплата таких сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Наведена правова позиція підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішеннях від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України» (заява №10972/05), згідно з яким поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення (п. 22) та від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10), в якому Суд нагадав, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX).

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в м. Києві щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.10.2018 №1-26.7-4626.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення зазначені положення втратили чинність, тобто виплата пенсії особам, які отримують її відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», має здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром.

За таких обставин суд вбачає наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві з 01.03.2018 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80 % від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 02.10.2018 № 1-26.7-4626 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду України та Верховного Суду, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості по пенсії є передчасною, адже позивачем не надано доказів не вчинення відповідачем дій по нарахуванню і виплаті пенсії, за наслідком набрання даним рішення законної сили.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності своїх дій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки з матеріалів справи вбачається вчинення відповідачем протиправних дій, які не відповідають наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлену листом від 15.11.2018 №112771/03 щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.10.2018 №1-26.7-4626.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018, виходячи з розрахунку 80 % від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 02.10.2018 № 1-26.7-4626 виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, ВУЛИУЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович