Ухвала суду № 86029331, 28.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/21028/12

Провадження №6/522/1074/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Скибінської Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання, зазначаючи, що оригінал виконавчого листа в матеріалах особової справи боржника ОСОБА_1 відсутній, а невиконання боржником заочного рішення суду представник позивача вважає поважною причиною пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, що стало підставою для звернення до суду із вказаною заявою.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2019 року справу прийнято до свого провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку та видачу дублікату виконавчого листа.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.07.2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення – відмовлено.

30.10.2014 року представник позивача звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів, які були видані судом 17.11.2014 року.

Разом з тим, починаючи з 17.11.2014 року виконавчі листи не було пред`явлено до виконання, а згідно довідки, складеної представником позивача, за результатами службової перевірки матеріалів особової справи ОСОБА_1 встановлено факт відсутності виконавчих листів в матеріалах справи.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити будь-який ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. andOthers v. Bulgaria», заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), «Олександр Волков проти України» («OleksandrVolkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).

Окрім цього, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що знаючи про судовий процес, учасник справи повинен в розумні інтервали часу вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого йому судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року). Зазначений висновок слід враховувати і при розгляді питання щодо поновлення строків, враховуючи несвоєчасне вчинення учасниками справи тих чи інших процесуальних дій.

Дослідивши наведені представником позивача доводи на підтвердження поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, судом не встановлено жодних поважних причин, не надано жодних належних та достатніх доказів, які б безумовно свідчили про наявність обставин, які перешкоджали позивачу пред`явити виконавчий документ в межах встановлених строків.

Поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання за відсутності поважних на те причин, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є недопустимим у правовому суспільстві.

Розглядаючи питання щодо видачі дубліката виконавчого листа, суд враховує положення п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, а саме: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Судом встановлено отримання представником позивача оригіналу виконавчого листа у справі, однак, представник позивача зазначає на відсутність виконавчого листа в матеріалах особової справи ОСОБА_1 .

Разом з тим суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, оскільки факт його відсутності в матеріалах особової справи не є безумовним доказом його втрати стягувачем за відсутності доказів щодо переміщення виконавчого листа між фізичними та юридичними особами.

Окрім цього, питання щодо видачі дубліката виконавчого документа може розглядатись виключно в разі подання такої заяви в межах строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання чи наявності правових підстав для поновлення цього строку судом. Враховуючи відмову суду в поновленні строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутні і підстави для видачі його дублікату.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 247, 258, 260, 354, 433, п.17.4 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 02.12.2019 року.

Суддя Д.Ю. Донцов