Ухвала суду № 86027694, 28.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/19176/19

Провадження №: 1-кс/755/9075/19

"28" листопада 2019 р.

м. Київ

слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., за участю секретаря судового засідання Цімох М.М., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Батрака А.Г., захисника Фесенка С.І., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Нестерець Ю.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040009756 від 27.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, установила :

до слідчої судді даного місцевого суду надійшло клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Нестерець Ю.А. погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Батраком А.Г. про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання в рамках даного кримінального провадження, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про необхідність застосування саме цього запобіжного заходу з метою запобігання ризикам, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус, зокрема обставини визначені ст. 178 даного Кодексу.

Клопотання умотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 26 листопада 2019 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 прийшов до гіпермаркету «Епіцентр К», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11,з метою здійснення покупок. Пройшовши в торговий зал гіпермаркету, а саме у відділ продажу електронної техніки, помітив ліхтар вело ExpertLP-8030C, 1WLEDб, фокус, кріплення, 3хААА Alkaline у компл.) у кількості 4(чотирьох) штук, артикул 30710774, та ліхтар універсальний ExpertLP-6265-CОВ, 3WСОВ+1WLED, 4хААА DuracelAlkaline у компл.) у кількості 1(однієї) штуки, артикул 30710838. Підійшовши до них у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, з корисливих мотивів з метою протиправного збагачення.

Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів з метою протиправного збагачення, ОСОБА_1 взяв із стелажа ліхтар вело ExpertLP-8030C, 1WLEDб, фокус, кріплення, 3хААА Alkaline у компл.) у кількості 4(чотирьох) штук, артикул 30710774, та ліхтар універсальний ExpertLP-6265-CОВ, 3WСОВ+1WLED, 4хААА DuracelAlkaline у компл.) у кількості 1(однієї) штуки, артикул 30710838, та впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та його дії залишаються таємними для сторонніх осіб, з числа персоналу магазину та покупців, помістив їх до карманів своєї куртки. Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, ОСОБА_1 з вищевказаним майном, закупівельною вартістю 817 гривень 30 копійок, які знаходились у карманах куртки, не маючи наміру розраховуватись за товар, почав рухатись в напрямку виходу з гіпермаркету. В подальшому ОСОБА_1 пройшов повз антикрадійні рамки при цьому викрадений ним товар для оплати не пред`явив та за нього умисно не розрахувався, проте, виконавши усі дії, які вважав за необхідні, довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, а саме через те, що при виході з супермаркету був затриманий працівниками охорони вказаного магазину.

Своїми діями ОСОБА_1 завдав ТОВ «Епіцентр К» матеріальної шкоди на загальну суму 817 гривень 30 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами: рапортом від 26.11.2019; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 26.11.2019; протоколом огляду місця події від 26.11.2019; довідкою про вартість викраденого товару; протоколами допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом перегляду цифрового запису від 26.11.2019; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На підставі викладеного, беручи до уваги ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може, будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено злочин середньої тяжкості, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, без покладення відповідних обов`язків на останнього - не з`являтися за викликами до органу досудового розслідування, а також, залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працює, намагається задовольнити свої життєві потреби злочинним шляхом.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, та застосування більш м`якого запобіжного заходу, заявник просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, та покласти відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язок прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді на визначений час.

Тож, слідча суддя, з`ясувавши у судовому засіданні думку прокурора, який заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав визначених в мотивувальній частині останнього, захисника, який у письмовому клопотанні виклав доводи про достатність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, та підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши долучені до клопотання матеріали, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України заявником дотримано, а тому слідча суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1-п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність застосування запобіжного заходу слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а її вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненне діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в долучених до матеріалів клопотання доказах, слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Так, за вказаним фактом відомості по матеріалах було внесено 27.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрюваного 27.11.2019 повідомлено про підозру у вчинені указаного кримінального правопорушення, та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідча суддя враховує таке.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, українець, громадянин України, неодружений, з середньою освітою, офіційно непрацюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію, а тому, слідча суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідча суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Також, слідча суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Поряд з цим, слідча суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі відсутність в нього родини й утриманців; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, повернення викраденого майна володільцю, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, що його створює підозрюваний, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними в цей період, з урахуванням того, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про доцільність застосування заявленого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу, а тому слідча суддя сприймає як об`єктивні доводи сторони обвинувачення про необхідність запобігання наявним ризикам шляхом застосування такого запобіжного заходу, у цей період, беручи до уваги, що позиція сторони захисту не суперечить заявленій стороною обвинувачення.

З урахуванням наведеного, слідча суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню щодо питання застосування запобіжного заходу, як обґрунтоване.

З урахуванням наведеного, слідча суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване, із зобов`язанням підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, та покладенням обов`язку з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, що за своєю суттю буде пропорційним, помірним, та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного, у зв`язку з чим не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя постановила :

клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до слідчого, прокурора, суду та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 28.01.2020 обов`язок прибувати до слідчого або прокурора із встановленою періодичністю.

Роз`яснити особі, у відношенні якої застосовано даний запобіжний захід, що в разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Будь-які твердження чи заяви особи, зроблені під час розгляду цього клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Нестерець Ю.А.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15:45 год. 02.12.2019.

Слідча суддя : О. Бірса