Ухвала суду № 86026522, 02.12.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21317/19

Провадження №: 1-кп/752/1904/19

У Х В А Л А

02.12.2019 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Єсауленко М.В.,

суддів - Первушиної О.С., Дмитрук Н.Ю.,

при секретарі - Царанковій Д.В.,

під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному 16.01.2019р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019100000000044, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нові Санжари Полтавської області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження

прокурора - Хасаєва К.Н.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників Гонтарєва Р.М., Калитаєва В.В.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

встановив:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 .

Прокурор вважає обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України та просить призначити його до судового розгляду.

Сторона захисту заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Захисник Гонтареєв Р.М. заявив клопотання про повернення обвинувального акту, посилаючись на його невідповідність нормам ст. 291 КПК України, в тому числі: не конкретність обвинувачення і не невідповідність його фактичним встановленим обставинам, неналежну кваліфікацію дій його підзахисного. Також зазначив, що у порушення вимог КПК України, прокурор двічі вручав обвинувальній акт, що також відбулося поза межами строків досудового розслідування.

Потерпілий підтримав думку прокурора. Просив призначити обвинувальний акт та його позовну заяву до судового розгляду.

Колегія судів, виконавши вимоги ст.ст.342-345 КПК України, ознайомившись з обвинувальним актом, перевіривши виключно його зміст та реєстр матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України (не вдаючись до передчасної оцінки наявності чи відсутності доказів винуватості обвинуваченої на цій стадії кримінального процесу), приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, норми ст.314 КПК України покладають на суд обов`язок у підготовчому судовому засіданні перевірити обвинувальний акт на відповідність його вимогам КПК України.

Згідно із ч. 4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, встановленим ст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, та які є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так із змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеженням прав и свобод потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах. Вищезазначені дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.4 ст. 189 КК України.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше).

Між тим, обвинувальний акт відносно в частині викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення не містить визначення дати, часу та місця вчинення ОСОБА_1 дій щодо попередньою змовою з іншими особами, які утворюють склад інкримінованих йому дій, а також в акті не зазначено про кількість таких осіб. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів також не містить даних про те, у яке саме провадження та коли відбулося таке виділення матеріалів щодо іншої особа (осіб).

Також колегія суддів вважає слушними доводи сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України в частині викладу правової кваліфікації дій ОСОБА_1 , які завдали майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Так, відповідно до примітки 4 до ст.185 КК України, у статті 189 КК України в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Оскільки неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 05.02.2019 складав 960,50 гри., то особливо великий розмір складє 576 300 грн.

Натомість, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванні обвинувачення в акті зазначено, що ОСОБА_2 11.01.2019 о 0 год. 15 хв. передав 4000 доларів США особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, яка в свою чергу передала ці кошти ОСОБА_1 , який в свою чергу 05.02.2019 о 10 год. 40 хв. отримав від ОСОБА_2 420 000 грн.

Враховуючи, що 4000 доларів США станом на 11.01.2019, згідно встановленого НБУ курсу гривні до 100 доларів США 2488,2270грн., еквівалентно 99 529,08 грн., то складання вищезазначених сум утворює суму 519 529,08 грн., що є меншим за особливо великий розмір, розрахований вище у суму 576 300 грн.

Окрім того, з обвинувального акту є незрозумілим, якими діями ОСОБА_1 завдав майнової шкоди в особливо великих розмірах, оскільки така шкода має дорівнювати або перевищувати 576 300 грн.

Суд не приймає до уваги доводи прокурора про те, що розмір майнової шкоди в дійсному провадженні був визначений виходячи з того, що вимагання вважається закінченим з моменту пред`явлення вимоги про вимагання, а такою вимогою з боку ОСОБА_1 була сума в розмірі 34 тисячі доларів США, еквівалент якої перевищує суму особливо великого розміру. Так, згідно обвинувального акту, однією з кваліфікуючих ознак дій обвинуваченого є наслідки вимагання, які завдали майнової шкоди в особливо великих розмірах. Тому загальна сума грошей, яку згідно обвинувального акту вимагав ОСОБА_1 , не є такою, яка призвела до майнової шкоди. Зазначені суми згідно викладених в обвинувальному акті обставин, не є ідентичними.

Крім того, відповідно до правової кваліфікації інкримінованих обвинуваченому дій, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим. Разом з тим, у викладі фактичних обставин правопорушення і формулюванні обвинувачення за текстом акту взагалі не йдеться про те, що ОСОБА_1 або будь-хто інший погрожував потерпілому насильством під час вимог передачі майна.

Також є такими, що не відповідають вимогам ст. 291 КПК України дії прокурора із затвердження та вручення в дійсному кримінальному провадженні двох обвинувальних актів, події з яких, як було встановлено в судовому засіданні, дійсно мали місто, а саме: 04.10.2019р. та 09.10.2019р.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Вищевикладені обставини надають можливість колегії суддів погодитися із доводами сторони захисту, викладеними у клопотанні про повернення обвинувального акту, і зробити висновок про невідповідність обвинувального акту відносно ОСОБА_1 вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як такому , що складений із суттєвими недоліками, які порушують право особи на захист та перешкоджають призначенню обвинувального акту до судового розгляду.

З урахуванням наведеного, клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.291, 314-315 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, повернути прокурору.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її скарження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Судді:

М.В. Єсауленко О.С. Первушина Н.Ю. Дмитрук

____ _____ ____