Ухвала суду № 86024933, 29.11.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/5329/19

Провадження № 1-кп/520/647/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2019 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Толпига Д.М.,

захисника Тумасяна Х.М.,

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480003886 від 07.10.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 296 КК України.

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, з призначенням обов`язків, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює, є жителем іншої області, після скоєння кримінального правопорушення залишив місце події та може переховуватися від суду, виїхати за межи держави, може продовжити злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на потерпілого та свідків та вчиняти дії спрямовані на знищення, переховування речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім цього, прокурор просив покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки, а саме: знаходитись з 22.00 до 06.00 години наступної доби за місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку прокурора. Крім того, пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_2 він зустрічається тільки в судових засіданнях, будь яких інших зустрічей або спілкувань він з обвинуваченим не має.

Захисник Тумасян Х.М. просив відмовити в обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Прокурором ризики зазначені в його клопотанні не підтверджені доказами та не доведені. Так, обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце мешкання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, та батьків похилого віку. Крім того, ОСОБА_2 заробляє на життя та забезпечує сім`ю займаючись приватним перевезенням на автомобілі Opel Zafira, інших джерел доходу для забезпечення сім`ї він не має. Також, батька ОСОБА_3 1950 року народження, є постраждалим та учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, пенсіонером, його мати ОСОБА_4 , 1947 року народження, є ветераном праці, які потребують постійної сторонньої допомоги, а ОСОБА_2 є їх єдиним сином.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника та просив його задовольнити.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з призначенням обов`язків.

Протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений ОСОБА_2 сумлінно виконував всі покладені на нього обов`язки, та після спливу строку його дії, з 19.10.2019 року по теперішній час, обвинувачений перебуваючи взагалі без будь якого запобіжного заходу, за першою вимогою з`являвся у судові засідання.

Так, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України запобіжний захід застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжувати злочину діяльність тощо.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 177 КПК України.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вiд 23 лютого 2006 року №3477, суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Разом с тим, прокурором жодним чином не доведено наявність підстав та обставин, а також ризиків, передбачених, ст.ст. 177-178 КПК України, які вказували б на достатність підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без прямих порушень вимог Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вище викладеного та приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце мешкання, одружений, на утриманні перебуває дитина та батьки похилого віку, працює таксистом, потерпілий у судовому засіданні вказав на те, що со сторони обвинуваченого на нього тиск не оказується, стійкі соціальні зв`язки, під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту він інших злочинів не вчиняв, призначені йому обов`язки не порушував, до суду з`являвся, і враховуючи те, що особисте забов`язання є найменш суворим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, втім, з урахуванням того, що судом не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання ризикам, будь-які із передбачених у КПК України запобіжних заходів.

На підставі викладеного,керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.5,18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.32, 131,132,176-179, 194,331,369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 на підставах викладених у мотивувальній частині ухвали.

Клопотання захисника про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого забов`язання, задовольнити з підстав викладених в мотивувальній частині ухвали.

Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого забов`язання та призначити обов`язок прибувати до суду за першою вимогою, строком на 60 днів, тобто до 28.01.2020 року.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Войтов Г. В.