
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
25 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2527/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Суховій Г.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення основного розміру призначеної позивачу пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату позивачу, керуючись Законом України №2262 "Про пенсійне забезпечення звільнених військової служби та деяких інших осіб", постановою КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі грошового забезпечення у сумі 14055 грн., визначеного за довідкою від 20.03.2018 №1777/12-32-05-00-23, виданою Головним управлянням Державної фіскальної служби України у Луганській області ДФС України Міністерства фінансів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, визначити її розмір за довідкою у сумі 11 665,65 грн. (14 055 х 83%) та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення "розстрочки-відстрочки" у виплаті позивачу перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розрахувати та виплатити позивачу заборгованість з виплати сум пенсії, як різницю між виплаченим та перерахованим розміром пенсії за період з 01.01.2018 року по дату набрання рішення суду у даній справі законної сили, без урахування розстрочки-відстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з нарахуванням компенсації втрати частини доходів станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером органів податкової міліції Державної фіскальної служби. На теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, яке на думку позивача, порушило його конституційні права при перерахунку пенсії станом на 01.01.2018, шляхом звуження змісту та обсягу існуючого права.
Посилається на те, що на виконання законодавства щодо перерахунку пенсій ГУ ДФС в Луганській області виготовило та надало відповідачу довідку (№/А-2836) від 20.03.2018 №1777/9/12-32-05-00-23 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відповідно до постанови КМУ від 30.07.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за нормами чинними на 01.03.2018 за посадою заступника начальника слідчого відділу ДНА в Луганській області, відповідно до якої: посадовий оклад - 7 890 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - полковник - 1 480 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4 685 грн., усього: 14 055 грн.
Зазначає, що на підставі вказаної довідки відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2018, але при цьому, як вважає позивач, не тільки зменшив розмір грошового забезпечення з 83% до 70%, не вказавши це в листі-повідомленні від квітня 2018р, але ще й протиправно встановив розстрочку-відстрочку у 2018-2019 роках.
Позивач вважає, що мав законні сподівання на своєчасне здійснення вірного перерахунку пенсії у визначених законом випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (арк.спр.93).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, просив розглянути справу без участі представника (арк.спр.70-72).
15.08.2019 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 43060/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю (арк.спр.66-67).
Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:
- ухвалою суду від 24.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі після усунення її недоліків, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (арк.спр.1-2);
- ухвалою суду від 22.08.2019 вирішено подальший розгляду справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.75);
- ухвалою суду від 18.09.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18) (арк.спр.86-87);
- ухвалою суду від 25.11.2019 поновлено провадження у справі (арк.спр.100).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.03.2002 Алчевським МВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк.спр.17).
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці від 14.11.2014 за № 3189, ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2 (арк.спр.49).
На виконання ухвали суду від 24.07.2019 управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради надано інформацію, відповідно до якої рішення про скасування дії довідки ВПО не приймалось (арк.спр.46).
Позивач є пенсіонером за вислугою років, про що свідчить посвідчення № 2889 від 30.11.2005 (арк.спр.19).
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації в Луганській області від 31.10.2005 № 517-о, ОСОБА_1 - полковника податкової міліції, заступника начальника слідчого відділу - начальника відділення організації досудового слідства слідчого відділу податкової міліції ДПА в Луганській області було звільнено 31.10.2005 у запас Збройних Сил України за п. 64 «г» (через скорочення штатів) з призначенням пенсії за вислугу років згідно статті 12 пункту «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (арк.спр.24).
Згідно Довідки (N/A) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 20.03.2018 № 1777/9/12-32-05-00-23 вбачається, що розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018 за посадою заступника начальника слідчого відділу - начальник відділення ДПА в Луганській області становить: посадовий оклад - 7890, 00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням полковник - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 4685,00 грн, усього: 14055, 00 грн. (арк.спр.23).
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії по пенсійній справі №/А2836 від 01.02.2017 вбачається, що позивачу при визначенні основного розміру пенсії було враховано 83 відсотків грошового забезпечення та призначено пенсію з 01.03.2017 у розмірі 5226,41 грн. (арк.спр. 55).
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії по пенсійні справі № №/А2836, позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 та при визначенні основного розміру пенсії було враховано 83 відсотки грошового забезпечення та визначено розмір пенсії - 5412,14 грн. (арк.спр.13).
У свою чергу, дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідно до протоколу перерахунку пенсії по пенсійній справі №/А2836 від 06.04.2018, позивачу при визначенні основного розміру пенсії було враховано 70 відсотків грошового забезпечення, з урахуванням попередньої суми пенсії 5412,14 грн. та підвищення 2213,18 грн. (50 % від 4426,36 грн), що за підсумком склало 9838,50 грн. (арк.спр. 67).
При цьому, згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 підвищення складає 4426,36 грн. з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення - 2213,18 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 % від підвищення - 3319,77 грн.; з 01.01.2020 - 100 % щомісячно від підвищення - 4426,36 грн. (арк.спр.67).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, викладені у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, суд визнає дану адміністративну справу типовою до зразкової справи № 240/5401/18 та вважає за необхідне розглянути її з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини першої статті 13 Закону № 2262 (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262 (в редакцій, чинній на час проведення перерахунку пенсії), відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій..
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 (в редакцій, чинній на час проведення перерахунку пенсії) Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 Порядку № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (абзац перший пункту 1 постанови).
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262 на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону № 2262, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Позивачу пенсія була призначена у листопаді 2005 року, її розмір складав 83 % від грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262 в редакції, чинній на час призначення, максимальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому стаття 13 Закону № 2262 неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на час виникнення спірних правовідносин було встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) врегульований нормами статті 63 Закону № 2262, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 Закону № 2262, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення "розстрочки-відстрочки" у виплаті позивачу перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 N 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103) визначений порядок перерахунку пенсій, призначених згідно із законом № 2262 до 01 березня 2018 року з урахуванням виплат, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704).
Аналіз змісту Постанови КМУ № 103 дає підстави для наступних висновків суду.
Пункт 1 вказаної постанови містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704.
Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, Постановою КМУ № 103 визначений порядок, яким виплата сум підвищення перерахованої пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови КМУ від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" (далі-Порядок №45).
Вказаний висновок суду ґрунтується на таких законодавчо визначених положеннях.
Пунктами 2 та 3 Постанови КМУ № 103 встановлена процедура виплати сум перерахованої пенсії у зменшеному розмірі та сама виплата різниці у сумі перерахованої пенсії розстрочена на тривалий період.
Однак суд зазначає, що нормами Закону № 2262 зовсім не було визначене питання стосовно того, що виплата перерахованих сум пенсій може бути розстрочена у зменшеному розмірі.
Статтею 1-1 Закону № 2262 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Постановою КМУ № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262.
Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 прямо встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри виключно "перерахунку" усіх призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 зовсім не визначене та не передбачене право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри "виплати" перерахованих пенсій, що в наявності в Постанові від 21.02.2018 № 103.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону № 2262, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
В свою чергу, ч.2 ст. 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Норми Закону № 2262 (а саме - ч. 3 ст. 52, ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України (а саме - постанови від 21.02.2018 №103), які деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва
№ 826/3858/18 від 12.12.2018 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як наслідок, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 113 Конституції України, ст. ст. 6, 7 КАС України положення Постанови КМУ № 103 відносно умов, порядку та розмірів виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення "розстрочки-відстрочки" у виплаті позивачу перерахованої пенсії за вислугу років слід задовольнити.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем згідно протоколу перерахунку пенсії по пенсійній справі №/А2836 від 06.04.2018, позивачу при визначенні основного розміру пенсії з 01.05.2019 було враховано 70 відсотків грошового забезпечення, з урахуванням попередньої суми пенсії 5412,14 та підвищення 2213,18 (50 % від 4426,36 грн), що за підсумком склало 9838,50 грн., та на підставі постанови КМУ 103 від 21.02.2018 визначено: підвищення складає 4426,36 з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення - 2213,18 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 % від підвищення - 3319,77 грн.; з 01.01.2020 100 % щомісячно від підвищення - 4426,36 грн., тому суд дійшов висновку, що порушене право позивача слід відновити саме з 01.05.2018, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83 % до 70 % саме з 01.05.2018, внаслідок перерахунку пенсії від 06.04.2018, тому правильним та ефективний способом захисту порушеного права є:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення;
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо застосування до позивача положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.05.2018 перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення, та здійснення виплат з урахуванням виплачених сум.
Вказаний спосіб відновлення порушеного права також включає в себе і виплату усієї заборгованості перерахованої пенсії позивачу з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 01.05.2018, без застосування положень вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою визначено порядок та розміри виплати пенсії перерахованої відповідно до пункту 1 цієї постанови.
Відтак, додаткового зобов`язання не потребує.
Посилання відповідача на те, що після проведеного перерахунку позивач отримує пенсію у більшому розмірі, ніж до перерахунку, що не звужує його прав, судом також не приймаються, оскільки при проведенні перерахунку пенсії позивача з розрахунку основного розміру грошового забезпечення 83 %, останній буде отримувати пенсію ще у більшому розмірі.
Щодо вимоги позивача стосовно зобов`язання відповідача виплатити заборгованість з нарахуванням компенсації втрати частини доходів станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону № 2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсації є порушення органом Пенсійного фонду встановлених строків виплати нарахованої пенсії. При цьому компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про передчасність вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці, оскільки відповідно до ст.4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 522/535/17.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача.
Щодо строку звернення до суду з даною позовною заявою суд зазначає таке.
Оскільки вимогами статті 2 Закону № 2050-ІІІ та частиною 2 статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з даною позовною заявою, встановлений вимогами ст. 122 КАС України, позивачем не пропущено.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 14.06.2019 № 5 (арк.спр. 3).
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до приписів частини третьої статті 133 КАС України судовий збір у розмірі 2305,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 90, 139, 241-246, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо застосування до ОСОБА_1 положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01 травня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст повного рішення суду складено 29 листопада 2019 року.
Суддя Є.О. Кисельова
Судове рішення № 86023241, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 25.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/2527/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: