Рішення № 86022408, 26.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 листопада 2019 р. Справа № 120/3003/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконової Т.В.

представника позивача: Антощука В.Д.

представника відповідача: Кучабської В.В., Помпи В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» (вул. Соборна, б. 15а, м. Вінниця, 21050)

до: Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21001)

про: визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного звернулось Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» (далі - позивач) із позовною заявою до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу № 05-41300 від 05.09.2019 року (ідентифікаційний номер моніторингу UA-M-2019-08-14-000016) закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2019-04-15-000644-a (далі - закупівля), що опублікований 06.09.2019 року).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було здійснено моніторинг закупівлі ним поточного середнього ремонту автомобільної дороги О-02-03-05 Вороновиця-Тиврів-Шаргород км. 40+000 - 50+000, протяжність 10 км. (на межі Тиврівського та Шаргородського районів, с. Красне - с. Пеньківка) в межах Вінницької області, 84061707 UAH, 45233142-6, ДК021, 1 послуга - UA-M-2019-08-14-000016. За результатами вказаного моніторингу було встановлено, що позивачем на порушення вимог п. 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі - Наказ № 490), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 року за № 449/28579 (із змінами), не внесена інформація, зокрема: у повідомленні про намір укласти договір - про умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків) та джерело фінансування закупівлі; у повідомленні про внесення змін до договору - про суму договору після внесення змін та кількості товарів або обсягу виконання робіт чи надання послуг після внесення змін. Одночасно цим висновком зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку. Позивач з висновком про результатами моніторингу UA-M-2019-08-14-000016 не погоджується, оскільки відповідач зобов`язуючи позивача усунути виявлені порушення не вказав жодного визначеного законодавством способу усунення виявлених порушень. Тобто на позивача покладено неконкретизований обов`язок вчинити дії, який не має реального законодавчого механізму виконання. Позивач вказує, що повідомлення про намір укласти договір та повідомлення про внесення змін до договору формується автоматично на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Тому позивач позбавлений можливості внести відповідні відомості (інформацію) у повідомлення. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 23.09.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 16.10.2019 року. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином завірену копію висновку про результати моніторингу (ідентифікаційний номер моніторингу UA-M-2019-08-14-000016) закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2019-04-15-000644-a), що опублікований 06.09.2019 року; завірену копію наказу відповідача № 45 від 14.08.2019 року «Про початок моніторингу закупівель» з додатком; інформацію, отриману від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері р\публічних закупівель, що стала підставою для прийняття рішення про початок моніторингу, за результатами якого прийнятий оскаржуваний висновок; а у позивача - належним чином завірені копі\ оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію, опубліковану 15.04.2019 року; договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Інтервіас Україна» (первинну та із внесеними змінами); звернення позивача від 10.09.2019 року з проханням наданати роз`ясненя змісту висновку та зобов`язань щодо його виконання, заперечень до висновку, розміщену на електронній системі 12.09.2019 року.

03.10.2019 року за вх. № 48052 відповідачем надано до суду належним чином засвідчені копії витребуваних документів.

09.10.2019 року за вх. № 48699 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначає про необґрунтованість позовних вимог та про відсутність підстав для їх задоволення. Він зазначив, що підстави для проведення моніторингу публічних закупівель містяться у ч. 2 ст. 71 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - ЗУ «Про публічні закупівлі»). Так, відповідач, керуючись вказаними положеннями та враховуючи звернення Прокуратури Вінницької області щодо проведення перевірки щодо інформації, викладеній у публікації «Новачок з австрійським засновником натендерив на дорогах третину мільярда» (газета «Новини Вінниччини» від 24.07.2019 року № 30) на предмет додержання законодавства під час здійснення закупівель робіт за державні кошти, наказом № 45 від 14.08.2019 року прийняв рішення про початок та проведення моніторингу закупівлі. По суті спірних правовідносин відповідач пояснив, що за результатами моніторингу закупівлі встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 2 Наказу № 490, зокрема, не внесена інформація у повідомлення про намір укласти договір (про умови оплати договору, порядок здійснення розрахунків та джерело фінансування закупівлі) та у повідомлення про внесення змін до договору (про суму договору після внесення змін та кількість товарів або обсягу виконання робіт чи надання послуг після внесення змін). Додатково відповідач пояснює різницю між поняттями «вимога» та «висновок» та зауважує, що вимога спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Відповідач також вказує, що не зобов`язаний вказувати у висновку конкретного способу усунення виявлених порушень.

10.10.2019 року за вх. № 48917 позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії витребуваних документів.

15.10.2019 року за вх. № 49262 позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій він зазначає, що відповідачем не наведено жодних обставин, що підтверджувалися б належними доказами щодо правомірності прийняття оскаржуваного висновку. Позивач пояснює, що підставами для проведення моніторингу може бути, зокрема, інформація/відомості отримані від органів державної влади, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушень (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Разом з тим, звернення Прокуратури Вінницької області не містить інформації про наявність ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно у відповідача були відсутні правові підстави для проведення моніторингу. Крім того, позивач наполягає на тому, що зобов`язання у висновку моніторингу про усунення виявлених порушень законодавства повинні містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи усунення виявленого порушення.

У судовому засіданні 16.10.2019 року представники сторін надали свої пояснення по суті спірних правовідносин. Судове засідання відкладено на 29.10.2019 року.

28.10.2019 року за вх. № 50451 відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на відповідь на відзив, у якому останній вказав, що ЗУ «Про публічні закупівлі» надає право органу державного фінансового контролю самостійно встановлювати наявність чи відсутність ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в отриманій інформації та самостійно приймати рішення про проведення моніторингу. Крім того, вказує, що замовники мають самостійно вирішувати, як відображати інформацію: згідно з рекомендаціями Мінекономрозвитку або іншим чином (в іншому полі). При цьому, форми документів у сфері публічних закупівель передбачають обов`язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель.

21.11.2019 року за вх. № 54521 позивачем через канцелярію суду подано письмові пояснення, в яких останній зазначив, що недоліки електронної системи (відсутність окремих полів для заповнення та як наслідок відсутність заповненої інформації на певних етапах (оголошення закупівель, формування тендерної документації)) призвела до подальшого автоматичного формування повідомлення про намір укласти договір, у раніше визначеній формі. Стосовно формування повідомлення про внесення змін до договору, позивач зазначає, що замовником окремі поля заповнюються особисто, при цьому, в умовах незабезпечення належного функціонування електронної системи, при заповненні вищевказаного повідомлення поле «про суму договору після внесення змін та кількості товарів або обсягу виконання робіт чи надання послуг після внесення змін» було відсутнє у бланку повідомлення, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості внесення відповідної інформації. Додатково позивач вказує, що повідомлення про намір укласти договір було недоступним для редагування чи внесення змін до нього.

22.11.2019 року за вх. № 54715 відповідачем через канцелярію суду надано додаткові письмові пояснення, в яких вказано, що заповнення у формах документів у сфері публічних закупівель усієї інформації, передбаченої вимогами законодавства у сфері закупівель, є обов`язковим та технічно врегульовано. У позивача існували усі реальні можливості щодо відображення у формі повідомлення про намір укласти договір інформацію щодо умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків) та джерело фінансування закупівлі; та у формі повідомлені про внесення змін до договору - інформацію щодо суми договору, після внесення змін та кількості товарів або обсягу виконання робіт чи надання послуг, після внесення змін. Проте у формах повідомлення про намір укласти договір та внесення змін до договору вказана інформація відсутня, чим порушено вимогу п. 2 Наказу № 490.

У судовому засіданні 29.10.2019 року представники сторін надали пояснення по суті спірних правовідносин. Судове засідання відкладено на 26.11.2019 року.

26.11.2019 року за вх. № 54947 ТОВ "СУАП "Інтервіас Україна" через канцелярію суду подало клопотання про залучення його у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача. Одночасно за вх. № 54948 надано клопотання по розгляд заяви про залучення третьої особи без представника ТОВ "СУАП "Інтервіас Україна" та за вх. № 54949 клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

У судовому засіданні 26.11.2019 року сторони вважали за можливе здійснити розгляд клопотання про залучення третьої особи за відстуності ТОВ "СУАП "Інтервіас Україна". Представник позивача при вирішенні питання про залучення ТОВ "СУАП "Інтервіас Україна" як третьої особи поклався на розсуд суду. Представники відповідача заперечували проти залучення третьої особи до розгляду даної справи. Вказували, що рішення у цій справі жодним чином не стосується прав та інтересів ТОВ "СУАП "Інтервіас Україна".

Ухвалою від 26.11.2019 року у задоволенні клопотання ТОВ "СУАП "Інтервіас Україна" про залучення його у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача відмовлено.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

15.04.2019 року позивачем через електронну систему закупівель Прозорро розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію, а саме: Поточний середній ремонт автомобільної дороги 0-02-03-05 Вороновидя-Тиврів-ІІІаргород км 40+000 - 50+000, протяжність 10км (на межі Тиврівського та Шаргородського районів, с. Красне - с. Пеньківка) в межах Вінницької області, код згідно основного словника національного класифікатора України "Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015: 45233142-6 - Ремонт доріг (ідентифікатор закупівлі №UA-2019- 04-15-000644-а).

За наслідками розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Спільне українсько- австрійське підприємство "Інтервіас Україна", уповноваженою особою було прийнято рішення про визначення вказаного підприємства переможцем закупівлі № UA-2019-04-15-000644-а та прийнято рішення про намір укласти з ним договір.

06.06.2019 року позивачем опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

25.06.2019 року позивачем укладено договір із ТОВ "Спільне українсько-австрійське підприємство "Інтервіас Україна".

26.06.2019 року до зазначеного вище договору його сторонами було внесено зміни.

27.06.2019 року позивачем опубліковано повідомлення про внесення змін до договору.

15.08.2019 року відповідачем на електронному майданчику закупівель було оприлюднено рішення про проведення моніторингу (ідентифікаційний номер моніторингу № UA-M- 2019-08-14-000016 ).

Підставою для моніторингу № UA-M-2019-08-14-000016 була інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Моніторинг проводився на підставі наказу від 14.08.2019 № 45.

06.09.2019 року відповідачем було оприлюднено на електронному майданчику закупівель висновок про результати моніторингу № UA-M-2019-08-14-000016 закупівлі.

За результатами вказаного моніторингу складено спірний висновок про порушення позивачем вимог п. 2 Наказу № 490 - не внесена інформація, зокрема: у повідомлення про намір укласти договір - про умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків) та джерело фінансування закупівлі; у повідомлення про внесення змін до договору - про суму договору після внесення змін та кількості товарів або обсягу виконання робіт чи надання послуг після внесення змін.

З огляду на виявлені порушення, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

10.09.2019 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати роз`яснення змісту висновку та зобов`язань щодо його виконання, однак відповіді так і не отримав. 12.09.2019 року позивачем розміщено аргументовані заперечення до спірного висновку.

Не отримавши жодної відповіді, вважаючи висновок моніторингу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

П. 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є , зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Ст.. 5 вказаного закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Ст. 7-1 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

При цьому, для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п. 3, 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет, а електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до ч. 10 ст. 71 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Системний аналіз норм доводить, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом, зокрема, проведення моніторингу закупівлі. Підставами для проведення моніторингу публічних закупівель, у тому числі, є інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. За наявності хоча б однієї з підстав уповноважений орган приймає рішення про початок моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу складається відповідний висновок, який оприлюднюється в електронній системі закупівель та може бути оскаржений у суді.

З матеріалів справи вбачається, що моніторинг проводився на підставі наказу відповідача № 45 від 14.08.2019 року. Підставою для проведення моніторингу закупівлі слугувало звернення Прокуратури Вінницької області щодо перевірки в межах компетенції інформації, викладеної у публікації "Новачок з австрійським засновником натендерив на дорогах третину мільярда", на предмет додержання законодавства під час здійснення закупівель робіт за державні кошти.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність підстав для проведення моніторингу, адже положеннями ЗУ "Про публічні закупівлі" не визначено ані форму самого звернення, яке може бути підставою для проведення моніторингу, ані вимог щодо інформації, яка повинна бути відображена у такому зверненні.

При цьому, судом враховано, що положеннями п. 2 ч. 2 ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що моніторинг може проводитись на підставі інформація, отриманої від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, саме про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, однак, чинним законодавство чітко не визначено, які саме обставини можуть бути розцінені органом державного фінансового контролю, як ознака порушення у сфері публічних закупівель.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши звернення Прокуратури Вінницької області, цілком обґрунтованого прийняв рішення про початок проведення моніторингу.

Стосовно посилань позивача, що констатуюча частина оскаржуваного висновку є неконкретизованою та в ній не зазначений конкретний спосіб усунення виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7, 20 ст. 7-1 цього ж Закону визначено, що у висновку обов`язково зазначаються:, зокрема, зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

На виконання даних положень, наказом Державної аудиторськоїслужби України від 23.04.2018 № 86 затверджено форму висновку про результати моніторингу закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.

Відповідно до п. 3 р. ІІІ вказаного наказу у разі виявленого порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що орган державного фінансового контролю не зобов`язаний встановлювати у висновку чітких вимог усунення виявлених порушень, такий вибір виконання зобов`язання покладено безпосередньо на замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема: повідомлення про намір укласти договір про закупівлю та повідомлення про внесення змін до договору.

У п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що веб-поргал Уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється у тому числі за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до модуля електронного аукціону та бази даних. Порядок надання доступу та розмір плати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Наказом № 490 затверджено відповідні форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема, повідомлення про намір укласти договір та повідомлення про внесення змін до договору.

Відповідно до п. 2 Наказу № 490 визначено, що формами документів затверджуються обов`язкові поля, які заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.

При цьому, з 03.05.2019 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 «Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490», яким внесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених Наказом № 490, зокрема,

1) форму повідомлення про намір укласти договір доповнено новими пунктами такого змісту:

-« 31. Вид предмета закупівлі.»;

-« 81.Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).»;

-« 11. Джерело фінансування закупівлі.»;

2) форму повідомлення про внесення змін до договору доповнено пунктами:

-« 13. Номер додаткової угоди.»;

-« 14. Сума договору після внесення змін.»;

-« 15. Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін.».

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у роз`ясненні від 28.05.2019 року №3304-04/22177-06 «Щодо змін внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 року № 490» зазначає, що згідно із інформацією, наданою державним підприємством «Прозорро» на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, відображення полів «Вид предмета закупівлі», «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)», «Номер додаткової угоди», «Сума договору після внесення змін» завершені та доступні до заповнення замовниками, а також оновлено друковані форми з їх наявністю.

Таким чином, заповнення у формах документів у сфері публічних закупівель усієї інформації, передбаченої вимогами законодавства у сфері закупівель, є обов`язковим.

Разом з тим, суд вказує, що заповнення повідомлення про намір укласти договір та повідомлення про внесення змін до договору здійснюється електронною системою закупівель автоматично. Вказане слідує із змісту самої форми повідомлення, назва якого (повідомлення) містить примітку «*», а внизу роз`яснення значення символу «*» - Заповнюється електронною системою закупівель автоматично

Таким чином, при формуванні зазначеного вище повідомлення замовник позбавлений можливості вносити (змінювати, видаляти) будь-які дані до даного повідомлення, оскільки електронна система закупівель - це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Суд зазначає, що листом ТОВ «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» № 998/09 від 09.09.2019 року повідомлено, що на момент створення позивачем закупівлі поле «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)» не було реалізовано в системі Прозорро, тому у формі повідомлення про намір укласти договір, яке формується на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель автоматично, дане поле відсутнє. Поле «Джерело фінансування закупівлі», а також додаткові поля у формі повідомлення про внесення змін до договору, а саме «Сума договору після внесення змін» та «Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін» технічно не реалізовані в системі Прозорро. У листі також наголошено на тому, що вносити зміни у форми документів повідомлення про намір укласти договір та повідомлення про внесення змін до договору технічно неможливо у зв`язку з тим, що відповідні звіти формуються автоматично на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

Під час судового розгляду справи судом встановлено дійсна наявність технічних несправностей електронної системи публічних закупівель у вказаний період, що також було підтверджено сторонами по справі.

Таким чином, внаслідок певних технічних проблем функціонування електронної системи Прозорро, а саме відсутність необхідних полів для заповнення, позивач фактично був позбавлений можливості належним чином, згідно положень чинного законодавства, заповнити форму повідомлення про намір укласти договір та форму повідомлення про внесення змін.

Між тим, суд примітно зауважує, що технічні аспекти роботи електронної системи закупівель, які виникли не з вини позивача, не можуть бути безумовною підставою для притягнення останнього до відповідальності внаслідок порушення вимог законодавства про публічні закупівлі.

Як вже зазначалось, позивач за результатами моніторингу, подав свої заперечення відповідачеві, в яких повідомив про технічну неможливість заповнення відповідних полів повідомлень у зв`язку з їх відсутністю.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача на те, що інші суб`єкти господарювання здійснили заповнення відповідних полів, з огляду на наступне.

Чинним законодавством передбачено проведення державних закупівель відповідним чином із застосуванням електронної системи Прозоро. Під час застосування вказаної системи користувач має правомірні очікування, що електрона система працюватиме належним чином, а також щодо безпроблемного користування та застосування такої системи. Користувач не повинен докладати самостійних значних зусиль для подолання недоліків вказаної системи.

Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно неї орган публічної влади діятиме саме так, а не інакше.

Позивач здійснюючи діяльність з ремонту доріг неодноразово ставав учасником процедури публічних закупівель, про що також було повідомлено у судовому засіданні представником позивача. Від так, заповнення документації, необхідної для здійснення процедури публічних закупівель, не було новим для нього. Тож вкотре заповнивши відповідні форми позивач з цілком обґрунтованим переконанням правильності вчинених ним дій, мав правомірне очікування щодо їх законності та правильності.

Суд також вказує на те, що з огляду на завдання адміністративного судочинства та його особливу специфіку, в адміністративній юстиції існує принцип правомірності дій юридичної та фізичної особи.

Більш того, звернувшись до загальних засад права та до класичної структури правопорушення, суд вказує, що його обов`язковими складовими є: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна сторона та суб`єктивна сторона. Остання, зокрема, й включає у свій склад - вину, яка в переважних випадках є рушійною силою здійснення чи, навпаки, нездійснення певних дій, що призводить до вчинення правопорушенння. Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення виключає його наявність, як такого.

У правовій доктрині існують два підходи до визначення вини юридичної особи. Перший підхід - це суб`єктивна теорія вини, відповідно до якої вина юридичної особи визначається через вину її посадових осіб чи представників. Психічне ставлення до порушення окремих посадових осіб «переноситься» на всю юридичну особу. Інша теорія - об`єктивна. У центрі цієї концепції лежать не певні характеристики психічного ставлення до вчинюваного, а характеристика діяльності порушника в конкретних умовах. Тобто, юридична особа вважається винною в порушенні законодавства, якщо вона мала можливість для його дотримання, однак не здійснила всіх належних для цього заходів.

З матеріалів справи вбачається та у судовому засіданні підтверджено відсутність вини позивача, адже його уповноваженими особами були вчинені всі можливі з їх сторони дії щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі. Не заповнення ж відповідних полів відбулось через об`єктивні незалежні від них обставини.

За таких обставин, неможливо говорити про вчинення позивачем відповідного правопорушення.

На переконання суду, технічні несправності електронної системи публічних закупівель не можуть ставитись у провину позивачеві та констатації факту вчинення ним порушення законодавства.

Додатково суд зазначає, що встановлення наявності вчинення позивачем порушення вимог законодавства при здійснення публічних закупівель негативно впливає на ділову репутацію позивача. У відповідності до вимог законодавства щодо підготування тендерної документації, кожен суб`єкт господарювання повинен надати відповідні документи, що засвідчують наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Тобто за обставин, що склалися у даній справі, позивач хоч і надасть відповідні документи, що підтверджують його досвід у виконанні аналогічних договорів, проте такий досвід буде з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі, що не відповідає дійсності. Адже порушення відбулося не з вини позивача, а внаслідок технічних несправностей.

Приймаючи рішення у даній справі, суд враховує правові висновки Європейського Суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (рішення від 20 жовтня 2011 року остаточне від 20 січня 2012 року, офіційний переклад повного тексту опублікований в Офіційному віснику України № 12 від 22.02.2013), в якій Суд наголосив на важливості принципу належного урядування. Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. З наведеного вбачається, що наслідки помилкових дій субєкта владних повновадень не можуть покладатись на юридичних та фізичних осіб, які є учасниками спірних правовідносин.

За таких обставин, зважаючи на відсутність складу правопорушення у діях позивача, суд доходить до висновку про протиправність оскаржуваного висновку, відповідно про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про скасування висновку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акту індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої, адже внаслідок визнання акту індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправним висновку задовольнив, відповідно позовна вимога про скасування висновку також підлягає задоволенню, як похідна.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення № 616 від 18.09.2019 року позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1 921 грн. 00 коп. Враховуючи те, що відповідач не є самостійною юридичною особою, а є лише відокремленим підрозділом Північного офісу Державної аудиторської служби України, не має банківського рахунку та відповідних бюджетних асигнувань, суд вбачає за необхідне стягнути судовий збір безпосередньо з Північного офісу Державної аудиторської служби України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Державної аудиторської служби України сплачену позивачем суму судового збору.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про публічні закупівлі», наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 «Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490», Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», наказом Державної аудиторської служби України № 86 від 23.04.2018 року та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області" до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області про результати моніторингу № 05-41300 від 05.09.2019 року (ідентифікаційний номер моніторингу UA-M-2019-08-14-000016) закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2019-04-15-000644-a, що опублікований 06.09.2019 року).

Стягнути на користь Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області" за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40479560, вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053) судовий збір у сумі 1 921 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» (вул. соборна, б. 15а, м. Вінниця, 21050)

Відповідач - Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21001)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 02.12.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна Степанівна