Рішення № 86022266, 20.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Справа № 160/5058/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Баранікової М.М.

представника відповідача Дудченко А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 року до суду надійшла направлена засобами поштового зв`язку позовна заява подана та підписана уповноваженим представником позивача Бараніковою М.М. в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за №93681-13 від 29.07.2016 року, видане ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, яким ОСОБА_1 визначено обов`язок зі сплати транспортного податку в сумі 25 000, 00 грн. за 2016 рік;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Ф» №15977-50 від 15.02.2019 року, згідно якої станом на 14.02.2019 року податковий борг ОСОБА_1 становить 25 000, 00 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис про обтяження податковою заставою майна на підставі рішення №15977-50/67 про опис майна у податкову заставу від 20.02.2019 року Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу та акту №25 опису майна від 27.02.2019 року Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року відкрито провадження у справі №160/5058/19 та призначено розгляд справи в порядку, передбаченого частиною 2 статті 257 та частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року №1124д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/5058/19, у зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату суду, за наслідками якого 26.09.2019 року справу №160/5058/19 передано судді Бондар М.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року суддею Бондар М.В. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії до свого провадження.

Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

07.11.2019 року позивач надав уточнену позовну заяву, у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за №93681-13 від 29.07.2016 року, видане ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, яким ОСОБА_1 визначено обов`язок зі сплати транспортного податку в сумі 25 000, 00 грн. за 2016 рік;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Ф» №15977-50 від 15.02.2019 року, згідно якої станом на 14.02.2019 року податковий борг ОСОБА_1 становить 25 000,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення №15977-50/67 про опис майна у податкову заставу від 20.02.2019 року Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис про обтяження податковою заставою майна на підставі рішення №15977-50/67 про опис майна у податкову заставу від 20.02.2019р. Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу та акту №25 опису майна від 27.02.2019 року Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.07.2016 року ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення №93681-13, яким позивачу визначено до сплати податкове зобов`язання з транспортного податку в сумі 25000 грн. за 2016 рік. Як наслідок, відповідачем в подальшому прийнято податкову вимогу №15977-50 від 15.02.2019 року та рішення №15977-50/67 про опис майна у податкову заставу від 20.02.2019 року. Позивач вказує, що ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не зазначено на підставі якої інформації транспортний засіб позивача віднесено до об`єкта оподаткування у 2016 році. Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.02.2016 року містить відомості про автомобіль BMW Х6, об`єм циліндра двигуна 3000 куб.м., однак, об`єм двигуна транспортного засобу, який належав позивачу, становив 2993 куб.м., що не відповідає вказаним у розрахунку даним. У зв`язку з чим, позивач вважає, що не має сплачувати транспортний податок за 2016 рік.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивач мав у власності транспортний засіб марки BMW модель Х6, 2015 року випуску, з об`ємом двигуна 2993 куб.см. На підставі підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 29.07.2016 року №93681-13, яким визначено позивачу грошове зобов`язання зі сплати транспортного податку на суму 25000 грн. При винесенні вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом враховано розрахунок Мінекономрозвитку та перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 (звітного) року. Зазначає, що у переліку є автомобіль марки BMW модель Х6, 2015 року випуску, з об`ємом двигуна 3000 куб.см., тип палива дизель, строк експлуатації якого до трьох років. Відтак автомобіль марки BMW, який належав позивачу на праві власності є об`єктом оподаткування у 2016 році.

Представник позивача надала відповідь на відзив, у якій підтримала доводи, викладені у позовній заяві.

23.10.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.10.2019 року для надання додаткових доказів; 29.10.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.11.2019 року; 08.11.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.11.2019 року.

За письмовою згодою учасників справи розгляд справи по суті відбувся 20.11.2019 року після закриття підготовчого провадження.

В судовому засіданні 20.11.2019 року представник позивача підтримала позов та просила суд задовольнити позов. Представник відповідача проти позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебував автомобіль марки BMW, моделі Х6, 2015 року випуску, об`єм двигуна 2993 куб.см.

29.07.2016 року ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення №93681-13, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання зі сплати транспортного податку за 2016 рік на суму 25000 грн. (а.с. 32).

15.02.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу №15977-50 про те, що за ОСОБА_1 обліковується податковий боргу у сумі 25000 грн. (а.с. 17).

Заступником начальника управління - начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 20.02.2019 року №15977-50/67 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ОСОБА_1 (а.с. 19).

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу та рішення про опис майна протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами, суд виходить з наступного.

01.01.2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, яким статтю 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) було викладено в новій редакції та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

З 01.01.2016 року набрали чинності зміни до ПК України в частині елементів оподаткування транспортним податком відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII (далі - Закон №909).

З 01.01.2016 року відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об`єктами оподаткування.

Відповідно до пункту 267.2 статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (750х1378 грн. = 1033500 грн.).

Вартість транспортного засобу визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля та розміщується на його офіційному сайті.

Пунктом 267.3 статті 267 ПК України встановлено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 цієї Методики обов`язок щодо розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів та надання цієї інформації до ДФС покладено на Мінекономрозвитку. Пунктом 14 Методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість легкового автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг.

Представником відповідача разом з відзивом на позов надано розрахунок вартості, який здійснено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, за такими показниками: марка BMW модель Х6, 2015 року випуску. Середньоринкова вартість транспортного засобу становить 1 162 316 грн. Дата здійснення розрахунку - 05.12.2017 року (а.с. 114).

Також, до відзиву представник відповідача надав відомості про об`єкти оподаткування, у яких зазначено автомобіль марки BMW модель Х6, 2015 року випуску, об`єм двигуна 2993 куб.см., який належав позивача (а.с. 115).

Суд критично оцінює наданий представником позивача розрахунок вартості автомобіля позивача, зроблений на сайті Мінекономрозвитку, оскільки даний розрахунок проведений у 2017 році та в ньому визначено середньоринкову вартість автомобіля позивача у 2017 році, тоді як спірне податкове повідомлення-рішення стосується 2016 року.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що при винесенні податкового повідомлення-рішення контролюючим органом враховано розрахунок Мінекономрозвитку та перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

В матеріалах справи міститься вказаний перелік, з якого вбачається, що до такого переліку включений автомобіль BMW, модель Х6, об`єм двигуна 3000 куб.см., тип палива дизель, рік випуску до 3 років (а.с. 92).

При цьому, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, оскільки відповідно до додатку №1 від 15.06.2015 року до контракту №15-1333А/1 від 15.06.2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач був власником автомобіля марки BMW, модель X6, 2015 року випуску, з об`ємом двигуна 2993 куб.см., а отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, на який посилається відповідач, як на підставу для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Жодних інших документів на підтвердження обґрунтування своєї позиції відповідачем суду не надано.

Також, суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що об`єм циліндрів двигуна округлюється до найбільш цілого значення.

В постанові від 05.11.2018 року у аналогічній справі № 822/2687/17 Верховний Суд виклав правову позицію, яка полягає у тому, що необхідно вказати норму закону чи іншого правового акту, виданого на підставі закону, з якого б вбачалась можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

Верховний Суд вважає, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних відносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

Суд зазначає, що положення статті 4 ПК України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок як щодо доведення правомірності нарахування податкових зобов`язань, так і щодо правомірності складання оскаржуваного рішення покладається на відповідача, а тому контролюючий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 29.07.2016 року №93681-13, мав довести належними та допустимими доказами, що у 2016 році автомобіль із заданими параметрами має середньоринкову вартість, яка підпадає під ознаки об`єкта оподаткування згідно статті 267 ПК України.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак, податкове повідомлення-рішення від 29.07.2016 року №93681-13, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25000,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки винесення податкової вимоги від 15.02.2019 року №15977-50 та рішення про опис майна в податкову заставу від 20.02.2019 року №15977-50/67 є похідними від податкового повідомлення-рішення, то вони також підлягають скасуванню.

Враховуючи встановлену судом неправомірність податкового повідомлення-рішення та безпідставність податкової застави позовна вимога щодо зобов`язання ГУ ДФС у Дніпропетровській області виключити з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис про обтяження податковою заставою майна на підставі рішення №15977-50/67 про опис майна у податкову заставу від 20.02.2019 року Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області та акту №25 опису майна від 27.02.2019 року Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області також підлягає задоволенню.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі позовної заяви ОСОБА_1 .

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3073,60 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1369293806.1 від 31.05.2019 року та квитанцією №84067 від 07.11.2019 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 29.07.2016 року №93681-13 ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми "Ф" від 15.02.2019 року №15977-50 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення №15977-50/67 про опис майна у податкову заставу від 20.02.2019 року Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис про обтяження податковою заставою майна на підставі рішення №15977-50/67 про опис майна у податкову заставу від 20.02.2019 року Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу та акту №25 опису майна від 27.02.2019 року Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 02 грудня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар