Вирок № 86015143, 02.12.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3325/17

Провадження № 1-кп/545/26/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Кіндяк І.С.

суддів: Потетія А.Г., Шелудякова Л.В.,

з участю секретаря Радченко В.О.,

прокурора Рощепа Я.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Уварова А.О.

захисників, адвокатів Лисиченко Л.М., Стребка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016170300000829 від 16.06.2017 року, який надійшов з прокуратури Полтавської області, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гутирівка Полтавського району Полтавської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, не працюючий, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, маючий на утриманні малолітнього сина, непрацюючий, раніше судимий,

- 02.09.2002 Макарівським районним судом Київської області за ст.ст. 185 ч.3, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців,

- 25.03.2004 Коростишівським районним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч.3, 187 ч.2, 71 КК України до 8 років позбавлення волі,

- 14.06.2004 Макарівським районним судом Київської області за ст.ст. 185 ч.5, 71 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 07.06.2013 по відбуттю строку покарання,

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 396 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Обвинувачений ОСОБА_3 у період з січня по травень 2016 року, точної дати і часу досудовим слідством не встановлено, при невстановлених обставинах, незаконно придбав у невстановленої особи пістолет № НОМЕР_1 з глушником та у травні 2016 року, точної дати і часу досудовим слідством не встановлено, в м. Кобеляки Полтавської області незаконно придбав у ОСОБА_5 8 (вісім) набоїв до вищевказаного пістолета.

Вказаний пістолет та набої ОСОБА_3 переніс до житлового будинку своєї матері ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де незаконно зберігав.

Обвинувачений ОСОБА_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 14.06.2016 р. після 15 год. 20 хв., точного часу досудовим слідством не встановлено, прибули до лісосмуги, розташованої поблизу с. Абазівка Полтавського району Полтавської області, маючи умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном громадян, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, для чого ОСОБА_3 взяв із собою вищевказаний пістолет споряджений набоями.

Прибувши до вказаної лісосмуги, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побачили автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з НОМЕР_2 , в якому знаходилися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тоді у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник прямий умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння особистим майном останніх, а також з метою незаконного заволодіння транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, (підійшли до автомобіля «Volkswagen Touareg» д.н.з НОМЕР_2 , в якому знаходилися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та здійснили напад на останніх.

Під час вчинення розбійного нападу у ОСОБА_3 виник прямий умисел на вчинення вбивства потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з корисливих мотивів, тому реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не узгоджуючи свої дії з ОСОБА_4 та не повідомивши про них ньому підійшов до лівої задньої дверці автомобіля і через опущене скло здійснив з вищевказаного пістолету один постріл у ділянку голови ОСОБА_7 , який у цей момент знаходився на задньому сидінні автомобіля, спричинивши останньому тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , після чого відчинив дані двері та здійснив з вищевказаного пістолету один постріл у ділянку голови ОСОБА_8 , яка у цей момент знаходилася на задньому сидінні автомобіля, спричинивши останній тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці події.

Згідно висновку експерта №682 від 10.08.2017, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які умовно розділені на дві групи:

- перша група: вхідна вогнепальна рана у зовнішнього кута правого ока, раньовий канал якої проходить через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, руйнує верхню та зовнішню стінки правої очниці, турецьке сідло та передню частину правої середньої черепної ямки, пошкоджуючи тверду мозкову оболонку, проникає в порожнину черепа, де в товщі мозку направляється назад, вліво та дещо вверх через область, далі ушкоджує потиличну кістку зліва, спричиняючи скалковий перелом з утворенням дрібних фрагментів, які вистоять назовні, ушкоджує апоневроз кісток черепу та спричиняючи розм`яття жирової клітковини шкіри черепу, сліпо закінчується металевою оболонковою кулею жовтого кольору.

Вищевказані ушкодження за своїми характеристиками мають ознаки прижиттєвих, утворилися незадовго до настання смерті. Комплекс тілесних ушкоджень першої групи характеризує вогнепальне, сліпе, кульове поранення голови внаслідок дії кулі при однократному пострілі з вогнепальної зброї.

Стосовно живої особи ушкодження першої групи можуть бути оцінені лише у своїй сукупності, як такі, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, як таких, що призвели до смерті.

Між тілесними ушкодженнями першої групи та настанням смерті ОСОБА_7 вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

- друга група: крововилив в м`які тканини на переднє-боковій поверхні грудної клітини справа в області 7-10 ребер та так звані «прямі» переломи 8-10 ребер справа по середнє-ключичній лінії, які за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворились незадовго до настання смерті від не менш ніж однократної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути рука зігнута в кулак, нога у взутті чи будь-який інший предмет з подібними характеристиками. Стосовно живої особи ушкодження цієї групи мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок сліпого, вогнепального, кульового поранення голови, про що свідчать характеристики тілесних ушкоджень та комплекс морфологічних ознак виявлених під час експертизи трупа, а також результати медико-криміналістичного та судово-гістологічного досліджень.

Згідно висновку експерта № 683 від 10.08.2017р., при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження:

- вхідна вогнепальна рана в скроневій області зліва на висоті 158 см від підошовної поверхні стоп, раньовий канал якої проходить через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, спричиняє дірчатий перелом скроневої кістки та ушкоджуючи тверду мозкову оболонку проникає в порожнину черепу, де проходить в товщі обох півкуль мозку, в напрямку зліва-направо, зверху-вниз, дещо ззаду - наперед, далі ушкоджує тверду мозкову оболонку та праву скроневу кістку, закінчується вихідною вогнепальною раною в скроневій області справа, на висоті 156,5 см від підошовної поверхні стоп.

Вищевказані ушкодження за своїми характеристиками мають ознаки прижиттєвих, утворилися незадовго до настання смерті. Комплекс тілесних ушкоджень першої групи характеризує вогнепальне, наскрізне, кульове поранення голови внаслідок дії кулі при однократному пострілі з вогнепальної зброї.

Стосовно живої особи виявлені ушкодження можуть бути оцінені лише у своїй сукупності, як такі, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, як таких, що призвели до смерті.

Між виявленими у потерпілої тілесними ушкодженнями та настанням її смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок наскрізного, вогнепального, кульового поранення голови, про що свідчать характеристики тілесних ушкоджень та комплекс морфологічних ознак виявлених під час експертизи трупа, а також результати медико-криміналістичного та судово-гістологічного досліджень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність у цей же день, тобто 14.06.2016р., ОСОБА_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння особистим майном ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , незаконно заволоділи особистим майном потерпілих, а саме:

- належними ОСОБА_7 грошовими коштами у сумі 3000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2016р. складає 74 906.00 грн.;

- золотими виробами, належними ОСОБА_8 , ланцюжком з кулоном із золота 585 проби, загальною вагою 4 г, станом на 14.06.2016р. вартістю 1 450.00 грн. за 1 г, загальною вартістю 5800.00 грн.; парою сережок із золота 585 проби, загальною вагою 6 г, станом на 14.06.2016р. вартістю 1 450.00 грн. за 1 г, загальною вартістю 8 700.00 грн.; каблучкою із золота 585 проби, вагою 3 г, станом на 14.06.2016р. вартістю 1 450.00 грн. за 1 г, загальною вартістю 4 350.00 грн.;

після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 74 906.00 грн. та потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 18 850.00 грн., а всього спричинили потерпілим матеріальної шкоди на загальну суму 93 756.00 грн.

Після цього у той же день, тобто 14.06.2016р., ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 на викраденому автомобілі «Volkswagen Touareg» д.н.з НОМЕР_2 перевезли трупи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до лісосмуги, розташованої між с. Уманцівка та с. Бугаївка Полтавського району Полтавської області, де останніх закопали.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у цей же день, тобто 14.06.2016р., ОСОБА_3 , за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4 , незаконно заволоділи транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_7 , вартість якого, згідно висновку автотоварознавчої експертизи №111 від 11.09.2017, станом на 14.06.2016р. становила 643 440.00 грн., після чого з викраденим транспортним засобом з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, перевізши автомобіль за місцем проживання матері ОСОБА_3 - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , де в подальшому ОСОБА_3 розібрав даний автомобіль на запчастини.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 643 440.00 грн. (що на час вчинення злочину складало 643440 грн. : 689 грн. = 933,8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що визнається великою матеріальною шкодою.

Під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , де мешкає матір ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , виявлено та вилучено пістолет № НОМЕР_1 у розібраному стані, а також шість набоїв калібру 9 мм та металевий предмет циліндричної форми, схожий на глушник.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи №1643 від 20.06.2017р., наданий на дослідження пістолет являється вогнепальною зброєю та перероблений саморобним способом із сигнального пістолета конструкції «МР 371» промислового виготовлення, що виразилося у видаленні штатного ствола з подальшим встановленням нештатного ствола з діаметром його каналу зі сторони дульного зрізу 9 мм. Даний пістолет придатний для проведення пострілів пістолетними патронами калібру 9x18 мм (ПМ). Надані на дослідження 6 патронів являються бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9x18 мм (ПМ), виготовлені промисловим способом, придатні для стрільби, зокрема з наданого на дослідження пістолета. Наданий на дослідження предмет являється частиною вогнепальної зброї-пристроєм для безшумної стрільби, може використовуватися при проведенні пострілів з наданого на дослідження переробленого пістолета.

Згідно висновку додаткової судово-балістичної експертизи № 1672 від 22.06.2017р., куля вилучена в ході розтину з голови трупа ОСОБА_7 , стріляна з наданого на дослідження переробленого пістолета «МР 371» № НОМЕР_1 калібру 9 мм, вилученого в ході обшуку 18.06.2017р. за адресою: АДРЕСА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 , не будучи заздалегідь обізнаним про намір ОСОБА_3 вчинити умисне вбивство з корисливих мотивів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , скоїв заздалегідь не обіцяні дії, спрямовані на приховування даного особливо тяжкого злочину.

Зокрема ОСОБА_4 , безпосередньо після вчинення ОСОБА_3 умисного вбивства з корисливих мотивів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою приховування даного особливо тяжкого злочину, допоміг ОСОБА_3 на викраденому автомобілі «Volkswagen Touareg» д.н.з НОМЕР_2 перевезти трупи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до лісосмуги, розташованої між с. Уманцівка та с. Бугаївка Полтавського району Полтавської області, де вони їх закопали. У подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, з метою забезпечення уникнення останнім кримінальної відповідальності, став приховувати від правоохоронних органів факт вчинення ОСОБА_3 умисного вбивства з корисливих мотивів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Кваліфікація дій обвинувачених судом.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за:

- п.п. 1,6 ч. 2 cт. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті двом особам, вчиненому з корисливих мотивів,

- ч. 4 cт. 187 КК України як розбій, спрямований на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень,

- ч. 3 cт. 289 КК України як незаконне заволодіннч транспортного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, що завдало великої матеріальної шкоди,

- ч. 1 cт. 263 КК України які виразились у придбанні, зберіганні, носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за:

- ч. 2 cт. 187 КК України як розбій, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій,

- ч. 3 cт. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, що завдало великої матеріальної шкоди,

- ч. 1 ст. 396 КК України як у заздалегідь не обіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав, що 17.06.2016р. він знаходився у себе вдома у м. Кобеляки, вирішив разом з ОСОБА_4 , поїхати накопати металобрухт поблизу с. Абазівка Полтавського району Полтавської області, і доїхавши до місяця звернув увагу що в 50 метрах від дороги стояв автомобіль чорного кольору по типу «джип», поруч з яким нікого не було., накопавши металобрухт неподалік повезли і здали на пункт прийому металобрухту у с. Супрунівка, після чого поїхали до букмекерської контори у м. Полтава.

Через деякий час знову повернулись , щоб знайти металобрухт і побачили, що чорний автомобіль стоїть на тому ж місці, де і був і близько 20 години вирішили провірити, чи є хтось у автомобілі, що майже весь день стояв на одному місці.

Коли підійшли до машини, відкрили передні водійські дверцята, в машині був неприємний запах та побачили на задньому сидінні оголених чоловіка і жінку без ознак життя, відкривши бардачок знайшли долари США та ключі від автомобіля, сіли в автомобіль та поїхали не розбираючи дороги, бо перебували в шоковому стані та по дорозі вирішили забрати автомобіль , щоб продати його, а трупи закопати.

Приїхали до посадки, де викопали яму, куди вкинули трупи, при цьому, ОСОБА_3 повідомив, що коли несли труп жінки, то він бачив у неї на голові засохлу кров, до ями також вкинули одяг, який знайшли у машині, а знайдені мобільні телефони розбили і спалили поруч з ямою у посадці.

Після того, як закопали трупи мили машину біля ставка під час миття знайшли на ковбику заднього сидіння пістолет з глушником, який ОСОБА_3 сховав у машині в підлокітнику і перегнали автомобіль до гаража в с. Гутирівка, з метою його продати.

Коли ОСОБА_3 у новинах почув про зниклих підприємців, вирішив машину продати по частинах, що і робив. Деякі запчастини від автомобіля він продавав через знайомих та по об`явах в Інтернеті.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтвердив покази обвинуваченого ОСОБА_3 , вказавши, що 17.06.2016р. події розвивались саме таким шляхом, як показав ОСОБА_3 , додатково повідомив, що покази надані на слідчому експерименті, здійснювалися під тиском та застосовувалось фізичне насильство з боку працівників поліції.

Суд бере до уваги показання обвинувачених у тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження та їм не суперечать; у іншій частині суд розцінює їх показання як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими, їхня вина в інкримінованих їм злочинах повністю доводиться показаннями потерпілих, свідків, та іншими матеріалами справи в їх сукупності, а саме:

- у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 дала покази, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_10 , мали власний бізнес і 14.06.2016р. зранку, як завжди роз`їхались на роботу, протягом першої половини дня телефонували один одному, ніяких незвичних подій, чи ситуацій не було, коли потерпіла близько 16 години повернулась додому, то телефон чоловіка не відповідав і він не з`явився додому, чого раніше ніколи не було, звернулась до працівників поліції із заявою про йог зникнення.

Окрім цього повідомила, що ворогів у її чоловіка за життя не було, боргів він не мав і хто міг та за що його вбити, вона не знає, також вказала, що великих грошей у них вдома та особисто у чоловіка при собі ніколи не було, але показала, що обвинувачений ОСОБА_3 міг знати її чоловіка, оскільки останній купував ПММ у їхнього спільного знайомого ОСОБА_11 ;

- у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 дав покази, що він проживав разом з мамою та бабусею, у мами був свій бізнес авто мийка, 14.06.2016р., коли він прокинувся вранці, його матері дома не було, вона вже поїхала у справах і коли вона не повернулась додому, а телефон не відповідав він приїхав на авто мийку, щоб дізнався де його мати йому сказали, що вона разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 поїхали з авто мийки приблизно у 15 год. в невідомому напрямку і більше їх ніхто не бачив;

- у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дала покази, що вона проживала разом зі своєю дочкою ОСОБА_8 та внуком, дочка мала власний бізнес, а саме авто мийку, де працювала щодня, зранку 14.06.16р. її дочка пішла на роботу після чого вона її більше не бачила. Чи мала потерпіла ОСОБА_8 якійсь великі суми грошей, чи коштовності свідок ОСОБА_12 не знає, але, коли вона пішла 14.06.16 на роботу, то на ній були золоті прикраси, які вона завжди носила: сережки, ланцюжок та каблучка;

- у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомив, що з потерпілим ОСОБА_7 , мав дружні та ділові зв`язки, їхні дружини рідні сестри, 14.06.2016 р. свідкові стало відомо, що потерпілий ОСОБА_7 зник в даний день. Як близький друг потерпілого, свідок заперечив будь-які проблеми матеріального характеру в потерпілого, чи ще якісь проблеми в останнього, оскільки він завжди ділився такими думками зі свідком;

- у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дав покази, що він працював на СТО по вул. Енгельса у м. Полтаві, у червні 2016 року пам`ятає, як на СТО приїхав автомобіль білого кольору , з нього вийшов чоловік , який пропонував йому придбати запчастини до автомобіля «Фольксваген Туарег», разом з ним також у машині був і другий обвинувачений, якоговін впізнав як ОСОБА_4 ;

- у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , дав покази, що раніше був знайомий з обвинуваченим ОСОБА_3 та надавав йому час від часу у користування автомобіль «Мерседес Віто», у травні 2017 року до свідка додому приїхав ОСОБА_3 та приніс у двір ящик із запчастинами до автомобіля «Фольксваген» та залишив їх у свідка.

Через три дні ОСОБА_3 зателефонував та сказав, що забере вказані деталі, але він за ними так і не прийшов, у подальшому у свідка в домогосподарстві проводився обшук та був вилучений ящик з вказаними запчастинами;

- у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , дав покази, що раніше він працював у Кобеляцькому ВП ГУНП на посаді помічника дільничого та знав ОСОБА_3 , як раніше судимого, що проживав у Кобеляках і в ході досудового розслідування свідок допитувався працівниками поліції з приводу вчинення вбивства ОСОБА_3 потерпілих, та заволодіння автомобілем «Фольксваген туарег», а також зокрема продажу йому патронів до пістолета його знайомими ОСОБА_5 ;

Свої покази, надані на досудовому слідстві свідок змінив, пославшись на те, що відносно нього здійснювався тиск працівниками поліції, але про неправомірні дії працівників поліції нікуди не звертався та не оскаржував їх, що вказує на недостовірність його показів;

- у судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_19 підтримала свій висновок СМЕ та дала покази, що трупи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були закопані в незначний проміжок часу після вбивства, цей період вираховувався годинами, що спростовує твердження обвинуваченого ОСОБА_3 , що коли вони знайшли трупи потерпілих у автомобілі «Фольксваген», то від трупів був неприємний запах, вже почався процес їх розкладу та, навіть, з`явились личинки.

Експерт точно вказала, що на трупах їх бути не могло так як при їх розтині вона б побачила зміни які викликали дані. Тобто на момент того як закопували трупи цих личинок на тілах не було.

Окрім цього експерт зазначила, що влітку при високій температурі навіть у закритому приміщенні при умові наявності рідини ( а саме крові) личинки з`являються дуже швидко, а саме: кілька годин. Мустафіна ще раз повторює, що на момент, коли трупи потрапили в яму цих личинок не було, на питання є ОСОБА_3 «Чи могли ці трупи пролежати в машині сутки» судово-медичний експерт чітко і ствердно відповіла: « Ні, однозначно»;

Крім наведених доказів злочинної діяльності, суд на підтвердження вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих ОСОБА_3 та ОСОБА_20 кримінальних правопорушень колегія суддів враховує письмові та речові докази, які досліджені в судовому засідані та були предметом розгляду в суді, а саме:

- заявою потерпілого ОСОБА_2 від 16.06.16р. про те, що 14.06.16р. його мати ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 поїхали невідомому напрямку на автомобілі «Фольксваген Туарег» та не повернулись;

- заявою потерпілої ОСОБА_1 від 15.06.16р. про те, що 14.06.16р. її чоловік ОСОБА_7 зник, не повернувшись з роботи додому;

- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-604 від 20.12.16р., відповідно до якого, встановлено ДНК-профіль ОСОБА_21 , матері потерпілого ОСОБА_7 ;

- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-603 від 19.12.16р., відповідно до якого, встановлено ДНК-профіль ОСОБА_12 , матері потерпілої ОСОБА_8 ;

- протокол обшуку від 18.06.17р. за адресою с. Гутирівка Полтавського району Полтавської області з фото таблицями, відповідно до якого проведено обшук в результаті якого на території домогосподарства виявлено чисельну кількість запчастин від автомобіля «ФольксвагенТуарег», зокрема кузов, а також пістолет типу ПМ серійний номер НОМЕР_3 , магазин та з набої калібру 9 мм в кількості 6 штук.

- протоколом обшуку від 18.06.17р. за адресою м. Кобеляки Полтавської області з фото таблицями, відповідно до якого проведено обшук домогосподарстві свідка ОСОБА_15 в результаті якого виявлено і вилучено запчастини, серед яких і до автомобіля «Фольксваген Туарег»;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.06.17р. , відповідно до якого ОСОБА_3 у присутності понятих та захисника показав при яких обставинах було вчинено злочини відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

- протокол огляду місця події від 19.06.17р. з фототаблицями, відповідно до якого, проведено огляд місцевості, де в процесі розкопування, виявлено трупи потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , безпосередньо проведено огляд трупів потерпілих, та виявлено і вилучено одяг та частини мобільних телефонів;

- протоколом огляду від 21.06.2017 р. відповідно до якого у приміщенні Полтавського ОБСМЕ оглянуто одяг та інші предмети, зокрема стороннє тіло у флаконі по типу кулі;

- протоколами пред`явлення для впізнання з фото таблицями від 21.06.17 р., згідно яких потерпілий ОСОБА_2 у трупі жінки впізнав свою матір ОСОБА_8 , а потерпіла ОСОБА_1 у трупі чоловіка впізнала свого чоловіка ОСОБА_7 ;

- протоколом пред"явлення особи для впізнання за фотокартками від 29.06.2017 р. в м. Київ, де свідок ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_3 , як особу яка продала йому запчастина від автомобіля «Фольксваген Туарег» 15-16 червня 2017 р.;

- висновком СМЕ № 682 від 19.06.17 р., відповідно до якого встановлені тілесні ушкодження на трупі потерпілого ОСОБА_7 та причина його смерті, смерть якого настала внаслідок вогнепального кульового поранення голови;

- висновком СМЕ № 683 від 19.06.17 р., відповідно до якого встановлені тілесні ушкодження на трупі потерпілої ОСОБА_8 та причина її смерті, смерть якої настала внаслідок наскрізного, вогнепального кульового поранення голови;

- висновком судово-криміналістичної експертизи № 133 від 20.09.17 р., відповідно до якого номерне позначення кузову автомобіля «Фольксваген Туарег» піддавалося зміні не в умовах заводу виробника, шляхом механічного знищення поверхні номерного знака;

- висновком судово-молекуляроної експертизи № 602 від 06.10.17 р., згідно якого виявлена кров людини на змиві з пластикової поверхні внітрішної сторони дверці від автомобіля «Фольксваген Туарег» збігається з генетичними ознаками ДНК профілю плечової кістки від трупа ОСОБА_8

- висновком судово-балістичної експертизи № 1672 від 22.06.17 р. надана на дослідження куля являється частиною патрону калібру 9х18 мм та стріляна з наданого на дослідження переробленого пістолета МР 371;

- висновком експертизи транспортного засобу № 111 від 11.09.17 р., відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Фольксваген Туарег» становить 643 440.00 грн;

- висновком судово-балістичної експертизи № 1634 від 20.06.17р., відповідно до якого наданий на дослідження пістолет є коротко ствольною вогнепальною зброєю та перероблений саморобним способом із сигнального пістолета МР 317 є придатним для стрільби;

- заявою до ГУНП в Полтавській області від 30.06.17р., прийнятою від ОСОБА_4 про те, що на початку червня 2016 року ОСОБА_3 застрелив з власного пістолета чоловіка і жінку, що перебували у автомобілі неподалік с. Гутирівка Полтавського району та вдвох заволоділи коштами у сумі 3000 долларів США;

- протоколом слідчого експерименту від 19.06.17р. згідно якого ОСОБА_3 детально, у присутності понятих та захисника розповів та показав, як знайшов автомобіль, закопували потерпілих та викрали їх майно;

- протоколом слідчого експерименту від 01.07.17р. згідно якого ОСОБА_4 детально, у присутності понятих та захисника, відтворив події вчинення розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та їх вбивства, який послідовно і чітко з посиланням на детальні події, які міг запам`ятати та відтворити тільки він, як очевидець злочину, що виключає будь який вплив на обвинуваченого ззовні, зокрема і під фізичним, чи психологічним тиском з боку працівників правоохоронних органів;

- висновком експерта № 154 від 29.09.17р. стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до якої події, що описує висвітлені в процесі слідчого експерименту та допиту мають в більшій мірі відповідність між собою, в показаннях мається комплекс психологічних ознак достовірності. При проведенні допиту та слідчого експерименту 19.06.2017р. ознак психологічного впливу на ОСОБА_3 не виявлено;

- висновком експерта № 155 від 19.10.17р. стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 при проведенні допиту та слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 суттєвих ознак неприпустимого психологічного впливу на останнього з боку учасників слідчої дії не виявлено;

- висновком комісійної судово-медичної експертизи від 26.06.2019 р. № 72 трупа ОСОБА_7 показання ОСОБА_4 дані ним 01.07.2017 р. в ході слідчого експеременту , не протирічять анатомічній локалізації, кількості, давності та механізму утворення виявлених на трупі ОСОБА_7 тілесних ушкоджень;

- висновком комісійної судово-медичної експертизи від 26.06.2019 р. № 73 трупа ОСОБА_8 показання ОСОБА_4 дані ним 01.07.2017 р. в ході слідчого експеременту , не протирічять анатомічній локалізації, кількості, давності та механізму утворення виявлених на трупі ОСОБА_8 тілесних ушкоджень;

- висновком судово-психіатричної експертизи № 332 від 04.08.17р. згідно якої ОСОБА_4 будь-яким психічним захворюванням не страждає, під дію ст. 19, 20 КК України не підпадає та може постати перед слідством і судом;

- висновком судово-психіатричної експертизи № 321 від 27.06.17р. згідно якої ОСОБА_3 будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, під дію ст. 19, 20 КК України не підпадає та може постати перед слідством і судом.

Суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинної діяльності, які їм інкримінуються органами досудового розслідування.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3, адвокат Лисиченко Л.М. заявила клопотання про визнання недопустимими доказами протокол слідчого експерименту з ОСОБА_3 від 19.06.2017 р. та протокол слідчого експерименту з ОСОБА_4 від 01.07.2017 р., так як останні отримані внаслідок катування, жорстокого поводження, що принижує гідність особи.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

З даного приводу колегія зазначає, що заява ОСОБА_3 про неправомірні дії з боку працівників поліції розглянута, як зазначає адвокат в своєму клопотанні, начальником другого слідчого відділу управління розслідувань кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області від 06.11.2017р. провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Окрім цього ОСОБА_4 з заявою до правоохоронних органів про неправомірні дії щодо нього з боку працівників поліції у червні-липні 2017 року під час його затримання, але взагалі звернувся лише 20.02.19р. і відповідно листа територіального управління ДБР розташованого у м. Полтава за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 відповідні відомості до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України не вносилися.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно висновку судової психологічної експертизи № 154 від 29.09.17р. стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , при проведенні допиту та слідчого експерименту 19.06.2017 р. ознак психологічного впливу на ОСОБА_3 не виявлено і відповідно висновком судової психологічної експертизи № 155 від 19.10.17р. стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 при проведенні допиту та слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 суттєвих ознак неприпустимого психологічного впливу на останнього з боку учасників слідчої дії не виявлено.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказані слідчі дії було проведено відповідно до положень ст. 240 КПК України за участю обвинувачених, захисників, та двох незаінтересованих осіб (понятих). Хід і результати проведення цих процесуальних дій було зафіксовано у протоколах, які після ознайомлення з їх змістом підписали всі особи, які брали участь у слідчих діях. Обвинуваченим було роз`яснено право не свідчити проти себе, передбачене статтею 63 Конституції України та статтею 18 КПК, а також, зокрема, пунктами 4 та 5 частини 3 статті 42 КПК, про що вони засвідчили своїми підписами у відповідній графі протоколів .

Докази, зібрані під час досудового розслідування, були відкриті сторонам кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, про що свідчать їхні підписи.

Суд не вбачає будь-яких відомостей, які могли б свідчити, що обвинувачені під час досудового розслідування піддавалися поганому поводженню з метою отримання від них зізнання у вчиненні злочинів.

Стороною захисту не заперечується, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були представлені захисниками від самого початку досудового розслідування. З матеріалів справи вбачається, що обвинувачені вперше заявили про тиск на них під час досудового розслідування через декілька років від часу, коли, з їх слів, відбулися стверджуванні ними події ОСОБА_4 . При цьому він не посилається на обставини, які заважали протягом цього часу повідомити компетентним органам самостійно або за допомогою своїх захисників про стверджувань погане поводження з ними, надавши їм можливість провести належне розслідування їхніх заяв. Оскільки обвинувачені заявили про тиск на них лише через декілька місяців, то така спізніла заява практично не залишала можливості здійснити її перевірку.

За даних обставин, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_3, адвоката Лисиченко Л.М. про визнання недопустимими доказами протокол слідчого експерименту з ОСОБА_3 від 19.06.2017 р. та протокол слідчого експерименту з ОСОБА_4 від 01.07.2017 р., - задоволенню не підлягає.

Обираючи покарання обвинуваченим суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинувачених та обставини, що обтяжують та пом`якшують їх покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , за місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст.. 89 КК України не судимий, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 321 від 27.06.17р. ОСОБА_3 будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, під дію ст. 19, 20 КК України не підпадає та може постати перед слідством і судом.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно ст. 67 КК України на досудовому слідстві встановлено , рецидив злочинів, але ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України не судимий, тому дана обставина судом не встановлена.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 332 від 04.08.17 ОСОБА_4 будь-яким психічним захворюванням не страждає, під дію ст. 19, 20 КК України не підпадає та може постати перед слідством і судом.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно ст. 67 КК України судом встановлено, рецедив злосинів.

При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, конкретні обставини вчинення кожного із них, особи винних, їхню поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після цього, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність тих, що його обтяжують, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими кожного із інкримінованих їм кримінальних правопорушень, тривалість злочинної діяльності та її наслідків для суспільства і потерпілих.

Також при призначенні покарання суд враховує характеристики обвинувачених, їхню поведінку як під час скоєння злочинів, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, є демонстрацією зневаги до загальноприйнятих норм і правил поведінки та небажання виправитися, що вони зухвало продемонстрували під час розгляду кримінального провадження в суді; відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та наявність тих, які його обтяжують; враховуючи думку потерпілих які наполягають на суворому покаранні; суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для їхнього виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації.

При визначенні покарання суд також враховує, що обвинувачені не перебувають на обліках у лікаря нарколога та спихіатра, примусового лікування не потребують.

Мотиви інших рішень.

Оскільки обвинувачені засуджуються до позбавлення волі, яке мають відбувати реально, тому суд, з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню, вважає за необхідне обраний щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

В судовому засіданні цивільні позови не заявлялися.

Судові витрати за проведення на досудовому слідстві експертиз слід стягнути з обвинувачених в рівних частинах.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

ОСОБА_3 визнати винни у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за:

- п.п. 1,6 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- ч. 4 ст. 187 КК України 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- ч. 3 ст. 289 КК України 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- ч. 1 ст. 263 КК України 5 років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_3 залишити у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 396 КК України та призначити йому покарання за:

- ч. 2 ст. 187 КК України 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- ч. 3 ст. 289 КК України 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- ч. 1 ст. 396 КК України 3 років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілим, - залишити влачникам, анальовавши схоронні розписки.

Диски з відеозаписами зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, зазначені в постановах при визнання речовими доказами від 23 червня 2017 р. п.1,2, від 11 жовтня 2017 р.п.1, від 20 жовтня 2017 р. п.1, від 30 грудня 2016 р. п.1, які зберігаються в СУ ГУНП у Полтавській області - знищити.

До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Судові витрати по справі за проведення на досудовому слідстві експертиз в сумі 29 948,52 грн., слід стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в в рівних частинах, а саме по 14 974,26 грн. з кожного.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахувати обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 термін їх попереднього ув`язнення по цій справі у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі: обвинуваченому ОСОБА_3 з 17.06.2017 р., ОСОБА_4 , з 30.06.2017 року - до набрання вироком законної сили кожному.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя І.С. Кіндяк

Судді А.Г. Потетій

Л.В. Шелудяков