Рішення № 86012858, 28.10.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3049/19

Провадження № 2/314/1098/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2019 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/3049/19 за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання права власності, звільнення майна з-під арешту.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.10.2019 провадження щодо позовної вимоги про визнання права власності на ј частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було закрито у зв`язку з відмовою позивача від цієї позовної вимоги. Далі суд розглядає справу щодо вимоги позивача про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він звернувся до нотаріуса щодо оформлення договору дарування належного йому нерухомого майна: ј частини квартири АДРЕСА_1 , однак було встановленому, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно ОСОБА_1 - особи, яка має однакові з позивачем прізвище, ім`я та по батькові - наявне обтяження у вигляд арешту всього нерухомого майна. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкт № 160375210, дата формування 21.03.2019, вказане обтяження накладено на підставі постанови б/н від 10.10.2003, виданої Державною виконавчою службою Ленінського району і зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 17.10.2008 Державним нотаріальним архівом в Кіровоградські області. 09.01.2014 обтяження перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Чорнобаївським районним управлінням юстиції Черкаської області. Окрім прізвища, ім`я та по батькові у реєстрі відсутні дані, якій б могли конкретно ідентифікувати особу, щодо якої накладено обтяження, тому позивачу відмовлено у проведенні нотаріальної дії. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до копії постанови Ленінського районного управління юстиції від 10.10.2003 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у відомостях про боржника зазначено: « ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , однак за вказаною адресою він ніколи не проживав та н проживає, майнових прав на нерухоме майно за цією адресою не мав та не має, адміністративною комісією до відповідальності не притягався.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті Закону, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналогічним чином питання обов`язків доказування та питання доказів регулює ст.60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частиною 4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31.01.2000 ОСОБА_1 належить ј частина квартири АДРЕСА_1 . Позивач звернувся до нотаріуса щодо оформлення договору дарування належного йому майна. Натомість у вчиненні нотаріальних дій йому було відмовлено, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно ОСОБА_1 - особи, яка має однакові з позивачем прізвище, ім`я та по батькові - наявне обтяження у вигляд арешту всього нерухомого майна. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкт № 160375210, дата формування 21.03.2019, вказане обтяження накладено на підставі постанови б/н від 10.10.2003, виданої Державною виконавчою службою Ленінського району і зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 17.10.2008 Державним нотаріальним архівом в Кіровоградські області. 09.01.2014 обтяження перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Чорнобаївським районним управлінням юстиції Черкаської області. Окрім прізвища, ім`я та по батькові у реєстрі відсутні дані, якій б могли конкретно ідентифікувати особу, щодо якої накладено обтяження.

Відповідно до листа Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького ГТУЮ у Кіровоградській області від 18.04.2019 № 15120/13.20-28/12 згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень інформація щодо виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 , відсутні; відомості щодо підстав накладення арешту встановити не можливо, оскільки минув строк зберігання завершених виконавчих проваджень.

Відповідно до постанови про арешт боржника та оголошення заборон на його відчуження від 10.10.2003 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .

Разом з тим, згідно відміток у паспорті позивача він ніколи не був зареєстрований за вказаною в постанові адресою.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, захисту інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті13, 41 Конституції України).

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що накладення арешту на майно, яке належить позивачу, перешкоджає останньому здійснювати право користування та розпорядження цим майно, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, скасувати арешти та заборони відчуження.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 16, 209, 212, 214-215, 294 ЦПК України, ст.ст.15, 321, 368, 386, 391, 590, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 34977816) про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної 10.10.2003 державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ Фаталієвим В. А., номер запису про обтяження 4188386.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 28.10.2019.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

28.10.2019